Алієва Діляра Алекпер-кизи

Діляра (Ділара) Алекпер-кизи (Алекперівна) Алієва (азерб. Dilarə Ələkbər qızı Əliyeva; 1929, Тбілісі — 1991, Ґахський район) — азербайджанська та радянська літературознавиця, перекладачка, нізамізнавиця і картвелолог, доктор філологічних наук, член Спілки письменників Азербайджану (з 1960 року), Заслужений діяч мистецтв Грузинської РСР, депутат Верховної Ради Азербайджанської РСР.

Алієва Діляра Алекпер-кизи
Народилася 14 грудня 1929(1929-12-14)
Тифліс, Закавказька РФСР, СРСР
Померла 19 квітня 1991(1991-04-19) (61 рік)
Ґах, Азербайджанська РСР, СРСР
·дорожньо-транспортна пригода
Поховання Алея честі
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність історикиня, політична діячка
Alma mater Бакинський державний університет
Заклад Nizami adına Ädäbiyyat İnstitutud
Посада член Міллі Меджліс Азербайджануd
Ступінь доктор філологічних наук[d]

БіографіяРедагувати

Діляра Алієва народилася 14 грудня 1929 року в місті Тбілісі в родині коваля. Закінчила середню школу № 97 Тбілісі. Після чого вступила на сходознавчий факультет Азербайджанського державного університету.

Після вступу в аспірантуру Інституту мови і літератури імені Нізамі Академії наук Азербайджанської РСР відряджена в Інститут літератури імені Шота Руставелі Академії наук Грузинської РСР. Тут вона працювала над кандидатською дисертацією на тему «Відображення азербайджано-грузинських літературних зв'язків у літературі XIX століття», яку захистила в 1954 році.

Пізніше Алієва працювала на посадах молодшого наукового співробітника в Інституті мови і літератури імені Нізамі Академії наук Азербайджанської РСР, старшим науковим співробітником в Музеї літератури імені Нізамі, директором відділу літератури стародавнього світу та середніх віків музею, а потім на посадах старшого наукового співробітника відділу літературних зв'язків Інституту літератури імені Нізамі, старшого наукового співробітника відділу нізамізнавства, провідним науковим співробітником відділу літературних зв'язків інституту, будучи в той же час директором відділу. У 1984 році захистила докторську дисертацію за темою «Нізамі і грузинська література».

У 1988 році з початком Карабахського конфлікту Діляра Алієва стає активним членом Народного руху Азербайджану. Пізніше обрана членом Ради правління Народного фронту Азербайджану. Крім цього Діляра Алієва була однією із засновників і керівників Товариства захисту прав жінок. Була депутатом від блоку демократів Верховної Ради Азербайджанської РСР.

19 квітня 1991 році машина, в якій їхали Діляра Алієва і тюрколог і мовознавець Айдин Мамедов потрапила в аварію на території Ґахського району. Обидва вчені загинули в аварії. Похована Алієва на II Алеї почесного поховання в Баку.

Ім'я Діляри Алієвої носить організація, що займається захистом прав жінок та одна з вулиць міста Баку[1]. На стіні будинку, в якому жила Алієва, встановлена меморіальна дошка.

Наукові роботиРедагувати

  • М. Ф. Ахундов и его связи с грузинской литературой. — «Труды объедин. научной сессии АН СССР и академий наук закавк. республик по обществ, наукам». Стенограф, отчет. Баку, Ак. наук Азербайдж. ССР, 1957, с. 687—690.
  • Из истории азербайджанско-грузинских литературных связей. Баку, Академия наук Азербайджанской ССР, 1958. 177 с.
  • Азербайджанские писатели-классики о Грузии и Тбилиси. — «Заря Востока», 1958, № 244, 19 окт.
  • Славя братство народов. [Из истории азерб.- груз. лит. связей] . — Лит. Грузия, 1974, № 5, с. 82—86.
  • Низами и грузинская литература. — Б., Элм, 1988. 212 с.

Переклади на азербайджанськуРедагувати

  • Qardaşlar (рассказы). Б.: Азернешр, 1972, 122 с.
  • Bir gecənin sevinci (рассказы). Б.: Гянджлик, 1977, 82 с.
  • Arçil Sulakauri. Aşağı-yuxarı (повести и рассказы). Б.: 1978, 185 с.
  • Şota Rustaveli. Pələng dərisi geymiş pəhləvan. Б.: Элм, 1978, 201 с.
  • Mixail Cavaxişvili. Torpaq çəkir. Б.: Язычы, 1980, 248 с.
  • İlya Çavçavadze. Dilənçinin hekayəti. Б.: Язычы, 1987, 151 с.
  • Kür Xəzərə qovuşur (избранное из грузинской литературы). Б.: Язычы, 1988, 383 с.

ПриміткиРедагувати