Алія Ізетбегович
Алія́ Ізетбе́гович (босн. Alija Izetbegović; 8 серпня 1925 — 19 жовтня 2003) — боснійський письменник, філософ, мусульманський активіст. Президент Республіки Боснії і Герцеговини у 1990—1996 роках, член Президії у 1996—2000 роках.
| Алія Ізетбегович босн. Alija Izetbegović | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 20 грудня 1990 — 5 жовтня 1996 року | |||
| Попередник: | Посаду започатковано | ||
| Наступник: | Посаду ліквідовано | ||
| |||
| 20 грудня 1990 — 5 квітня 1992 року | |||
| Попередник: | Обрад Піляк | ||
| Наступник: | Посаду ліквідовано | ||
| |||
| 1996 — 2000 | |||
| Народження: |
8 серпня 1925 Босанскі-Шамац, Королівство сербів, хорватів і словенців | ||
| Смерть: |
19 жовтня 2003 (78 років) Сараєво, Боснія і Герцеговина | ||
| Причина смерті: | серцево-судинні захворювання | ||
| Поховання: | Kovači Cemeteryd | ||
| Національність: | Босняк | ||
| Країна: | Югославія і Боснія і Герцеговина | ||
| Релігія: | Іслам, сунітського спрямування | ||
| Освіта: | Сараєвський університет | ||
| Партія: | Партія демократичної дії | ||
| Діти: | син: Бакір | ||
| Автограф: | 
| ||
| Нагороди: | |||
|
| |||
.svg)
.svg)
Біографія ред.
Народився в родині мусульманського торговця, був п'ятою дитиною в родині. 1928 року його рідні переїхали до Сараєва.
1940 року вступив до релігійно-політичної організації «Молоді мусульмани». 1943 року закінчив середню школу і вступив до сільськогосподарського технікуму. За часів Другої світової війни тісно співпрацював з прибічником Гітлера, великим муфтієм Єрусалима Аміном аль-Хусейні та німецькими нацистами, надаючи допомогу під час формування з боснійських мусульман 13-ї дивізії СС («Ханджар-дивізія», яка відзначилась звірствами у відношенні до сербів).
1946 року був засуджений до трьох років ув'язнення за антидержавну діяльність, в тому числі активну участь у виданні журналу «Муджахід».
1949 року після виходу на волю вступив на юридичний факультет Сараєвського університету, закінчив його 1956 року. Працював юридичним консультантом у транспортних компаніях, одночасно продовжував займатись політичною діяльністю.
На початку 1980-х років написав «Ісламську декларацію», 1983 року був засуджений до 14 років в'язниці (з них відсидів 6).
1990 року був обраний головою Президії Боснії і Герцеговини у складі колишньої Югославії.
На час його перебування на посаді припала Боснійська війна. 2 травня 1992 року був заарештований в аеропорту Сараєва, проте вже наступного дня звільнений в обмін на вільну евакуацію казарм югославської армії з Сараєва. 1994 року зустрічався в Сараєві з Усамою бін Ладеном.[1]
1995 року в результаті проведеної спільно з хорватською армією операції «Буря» з території ліквідованої Республіки Сербська Країна втекло 230—250 тисяч сербів. Того ж року підписав Дейтонську угоду від Боснії і Герцеговини.
19 жовтня 2003 року помер від хвороби серця, був похований на цвинтарі «Ковачі» (Сараєво).
У серпні 2006 року було здійснено акт вандалізму й підірвано його могилу[2].
Родина ред.
Син — Бакір Ізетбегович — член Президії Боснії і Герцеговини від боснійських мусульман (з 6 листопада 2010 року).
Див. також ред.
Література ред.
- М. С. Каменецький. Ізетбегович Алія // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
Примітки ред.
Посилання ред.
- Помер Ізетбегович — колишній лідер боснійських мусульман [Архівовано 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]