Аль-Ватік (*18 квітня 812 — 10 серпня 847) — 9-й володар багдадського халіфату у 842847 роках. Тронне ім'я перекладається як «Той, хто довіряє Богу» (інший варіант «Той, хто покладає надію на Бога»). Повне ім'я Абу Джа'фар Гарун ібн Мухаммед аль-Мутасім аль-Ватік біллах.

Аль-Ватік
Динар аль-Ватіка
Ім'я при народженні أبو جعفر هارون بن محمد المعتصم
Народився 17 липня 812(0812-07-17)
Мекка, Аббасидський халіфат
Помер 10 серпня 847 (35 років)
Самарра, Аббасидський халіфат
Громадянство Багдадський халіфат
Національність араб
Діяльність політик, халіф
Знання мов арабська
Титул Багдадський халіф
Посада Abbasid caliphd
Термін 842847 роки
Попередник Аль-Мутасім
Наступник Аль-Мутеваккіль
Конфесія іслам
Рід Аббасиди
Батько Аль-Мутасім
Мати Каратіс
Брати, сестри Аль-Мутеваккіль і Ахмад аль-Мустаїн
У шлюбі з Фаріда
Діти 1 син
Див. також: Аль-Ватік

Життєпис

ред.

Походив з династії Аббасидів. Старший син халіфа аль-Мутасіма. Його матір'ю була рабиня-грекиня Каратіс, яку араби захопили в кордонах Візантійської імперії. Народився у 812 році під час здійснення його батьком і матір'ю хаджу до Мекки (за іншою версією він народився у Багдаді). На честь діда отримав ім'я Гарун. Замолоду здобув поверхову освіту. У 836 році разом з батьком перебрався до Самарри.

У 842 році після смерті аль-Мутасіма став новим халіфом. Того ж року після повернення з хаджу померла його мати. На відміну від батька не особливо цікавився державними справами, передоручивши їх слугам (візиру Мухаммад ібн аль-Зайяту та верховному каді Ахмад ібн Абу-Дуаду) та мамлюкам (Ашину, Ітаху, Васіфу). Халіф більше уваги приділяв бенкетам, полюванням та іншим розвагам. Втім у 843 році за намовою візира влаштував репресії проти низки сановників середньої ланки, конфіскувавши їхнє майно. Водночас відсторонив від урядування мамлюків на чолі з Ашином. При цьому посилив підтримку мутазилізму, вимагаючи його сповідування усією знаттю та богословами.

У 843 році візантійські війська спробували підкорити Критський емірат, що був васалом багдадського халіфату. Це було сприйнято аль-Ватіком як оголошення війни Візантією. У 844 році розпочалася відкрита війна. Спочатку загони халіфату сплюндрували центральну частину Малої Азії, а деякі дійшли до Босфорської протоки, потім у вирішальній битві при Мавропотамі візантійцам завдано нищівної поразки.

У 845 році внаслідок недбалої політику валі (намісника) Хіджазу почалися сутички з племенами Бану-Сулайм і Бану-Кінанах. Через це аль-Ватік вимушений був спрямувати війська на чолі із мамлюком Бугою аль-Кабіром для придушення заворушень, що почали ці племена. Останні сплюндрували околиці Медіни та Мекки. Втім зрештою їх було приборкано. Проте аль-Ватік не став розгортати новий наступ на Константинополь. У 845 році було укладено мирний договір.

У 846 році аль-Ватіку вдалося придушити заколот у Багдаді та Самаррі, спрямований проти нього невдоволеними сановниками і улемами його прихильністю до течії мутазилізму. Того ж року халіф спрямував війська проти роду Нумайридів, які фактично стали напівнезалежними в басейні річки Діяла (притока Тигру), але у 847 році мамлюки на чолі із бугою аль-Кабіром зазнали поразки.

У 847 році аль-Ватік помер від гарячки (можливо, це було запалення легень), побувавши у холодній воді. Йому спадкував брат аль-Мутеваккіль.

Родина

ред.

Джерела

ред.
  • Tabari, La Chronique (Volume II, L'âge d'or des Abbassides), Éd. Actes-Sud (ISBN 978-2-7427-3318-7) (фр.)
  • Kennedy, Hugh (2006). When Baghdad Ruled the Muslim World: The Rise and Fall of Islam's Greatest Dynasty. Cambridge, MA: Da Capo Press. ISBN 978-0-306814808. (англ.)