Аль-Ахд

Аль-Ахд; ; العهد
Країна	Ірак
Дата заснування	1913 рік
Дата розпуску	1921 рік
Штаб-квартира	Дамаск, Сирія

Аль-Ахд (араб. العهد‎, Угода) або Джамайят аль-Ахд (араб. جمعية العهد‎, Товариство Угоди) — засноване 1913 року в Дамаску таємне політичне об'єднання арабських націоналістів.

За своєю програмою товариство аль-Ахд частково наслідувало попередньому товариству на чолі з Азізом Алі аль-Місрі^[en] — аль-Кахтані, мало не меті набуття незалежності арабськими країнами і орієнтувалося на економічну та політичну підтримку з боку Великої Британії, доки ця допомога не протирічила арабським прагненням. Аль-Місрі був представником єгипетського офіцерства, проте переважно до складу аль-Ахд входили офіцери Османської армії іракського походження. Вони ставили на меті незалежність Іраку на чолі з еміром Абдаллою, сином шаріфа Хусейна і можливе об'єднання Іраку з Сирією. Найбільш відомими членами товариства були Ясін аль-Хашимі, Джафар аль-Аскарі, Нурі аль-Саїд та Джаміль аль-Мідафаї.^[1] Більшість з офіцерів згодом брали участь у Арабському повстанні (1916-1918) в лавах армії шаріфа Хусейна та сирійської армії короля Фейсала.^[2]

Перші засідання товариства відбулися в Дамаску, а згодом утворилася низка його філій в інших арабських містах, зокрема в іракських Багдаді та Мосулі. Товариство видавало журнал «Аль-Лісан».^[3]

На початку 1915 року члени дамаських підпільних товариств аль-Ахд та аль-Фатат об'єднали свою діяльність з підготовки та планування повстання проти Османської імперії. В січні 1915 року представник аль-Ахд, Ахмад Фавзі Бей аль-Бакрі, прибув до Мекки з пропозицією шаріфу Хусейну очолити арабське повстання. В березні-червні того ж року син шаріфа, Фейсал бін Хусейн, під час перебування в Дамаску, налагодив спілкування з товариствами аль-Ахд та аль-Фатат і отримав так званий «Дамаський протокол», перелік умов, на яких арабські націоналісти погоджувались на політичну та економічну співпрацю з Великою Британією.^[4]^[5]

Після поразки в битві при Майсалуні^[en] і вигнання короля Фейсала з Сирії 1920 року товариство аль-Ахд було значно послаблене, змушене перемістити штаб-квартиру до Алеппо та Дайр-ез-Зауру і невдовзі остаточно припинило свою діяльність.^[3]

Примітки ред.

↑ Tauber, Eliezer (2013). Chapter 6. Al-'Ahd Al-'Iraqi and the Syrian Army. The Formation of Modern Iraq and Syria (англ.). Routledge. ISBN 978-1-1352-0125-8.
↑ Tauber, Eliezer (2014). Chapter 4. Aziz Ali al-Misri and the Arab Revolt. The Arab Movements in World War I (англ.). Routledge. с. 83. ISBN 978-1-1351-9978-4.
↑ ^а ^б Dougherty, Beth K. (2019). Historical Dictionary of Iraq (англ.). Rowman & Littlefield. с. 187. ISBN 978-1-5381-2005-7.
↑ Dawn, C. Ernest (15 лютого 1960). The Amir of Mecca Al-Ḥusayn Ibn-'Ali and the Origin of the Arab Revolt. Proceedings of the American Philosophical Society (англ.). Vol. 104, No. 1: 11-34. JSTOR 985602. Архів оригіналу за 27 січня 2019. Процитовано 4 червня 2019.
↑ Paris, Timothy J. (2004). Britain, the Hashemites and Arab Rule: The Sherifian Solution (англ.). Routledge. с. 20-21. ISBN 978-1-1357-7191-1.

[Tauber2-1] Tauber, Eliezer (2013). Chapter 6. Al-'Ahd Al-'Iraqi and the Syrian Army. The Formation of Modern Iraq and Syria (англ.). Routledge. ISBN 978-1-1352-0125-8.

[Tauber-2] Tauber, Eliezer (2014). Chapter 4. Aziz Ali al-Misri and the Arab Revolt. The Arab Movements in World War I (англ.). Routledge. с. 83. ISBN 978-1-1351-9978-4.

[Dougherty-3] а ^б Dougherty, Beth K. (2019). Historical Dictionary of Iraq (англ.). Rowman & Littlefield. с. 187. ISBN 978-1-5381-2005-7.

[Dawn-4] Dawn, C. Ernest (15 лютого 1960). The Amir of Mecca Al-Ḥusayn Ibn-'Ali and the Origin of the Arab Revolt. Proceedings of the American Philosophical Society (англ.). Vol. 104, No. 1: 11-34. JSTOR 985602. Архів оригіналу за 27 січня 2019. Процитовано 4 червня 2019.

[Paris-5] Paris, Timothy J. (2004). Britain, the Hashemites and Arab Rule: The Sherifian Solution (англ.). Routledge. с. 20-21. ISBN 978-1-1357-7191-1.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]