Альціон бораборський
| Альціон бораборський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Todiramphus tutus (Gmelin, 1788) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Alcedo tuta | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Альціо́н бораборський[2] (Todiramphus tutus) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae). Мешкає на островах Полінезії.
Опис ред.
Довжина птаха становить 22 см. У представників номінативного підвиду лоб білий, над очима білі "брови", на обличчі зеленувато-чорна "маска", що переходить у зеленувато-чорну потилицю. Ті'мя, крила і хвіст синьо-чорні, шия і нижня частина тіла білі. Дзьоб зерху чорний, знизу жовтуватий або роговий, края і кінчик дзьоба темні. Очі темно-карі, лапи чорні. У представників підвиду T. t. atiu тім'я переважно біле, поцятковане зеленуватими смужками, на центральній частині тімені синьо-зелена пляма. У представників підвиду T. t. mauke лоб, шия і нижня частина тіла охристі. У молодих птахів лоб, шия, нижня частина тіла і края покривних пер крил оранжево-жовті.
Підвиди ред.
Виділяють три підвиди:[3]
- T. t. tutus (Gmelin, JF, 1788) — центральні острови Товариства (Французька Полінезія);
- T. t. atiu (Holyoak, 1974) — острів Атіу[en] (острови Кука);
- T. t. mauke (Holyoak, 1974) — острів Мауке (острови Кука).
Мангаянський альціон раніше вважався підвидом бораборського альціона, однак був визнаний окремим видом.
Поширення і екологія ред.
Бораборські альціони мешкають на островах Кука та у Французькій Полінезії. Вони живуть в густих вологих рівнинних і гірських тропічних лісах, в заростях на берегах річок і струмків, в мангрових лісах, на полях, кокосових плантаціях і в садах. Зустрічаються поодинці або парами. Живляться комахами, а також павуками, червами, креветками, дрібними прісноводними рибами і дрібними ящірками. Гніздяться в дуплах.
Збереження ред.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція бораборських альціонів становить від 2500 до 10000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2019). Todiramphus tutus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 09 квітня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Rollers, ground rollers, kingfishers. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 09 квітня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |