Альфредо Актон
Альфредо Актон (італ. Alfredo Acton, 12 вересня 1867, Кастелламмаре-ді-Стабія — 26 березня 1934, Неаполь) — італійський адмірал та політик, начальник генерального штабу ВМС Італії протягом 1919-1921 та 1925-1927 років.
| Альфредо Актон | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||||||||
| Народження | 12 вересня 1867[1][2][3] Кастелламмаре-ді-Стабія, Провінція Неаполь, Кампанія, Італія[1] | ||||||||||||||
| Смерть | 26 березня 1934[1][2][3] (66 років) Неаполь, Італія[1] | ||||||||||||||
| Країна | _crowned.svg){kind=small} Королівство Італія | ||||||||||||||
| Звання | адмірал | ||||||||||||||
| Війни / битви | Італійсько-турецька війна Перша світова війна Друга світова війна | ||||||||||||||
| Діти | Ferdinando Amedeo Maria Acton, 12th Principe di Leporanod[2] і Франческо Актон[2] | ||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||
 Альфредо Актон у Вікісховищі | |||||||||||||||
Біографія
ред.Альфредо Актон народився 12 вересня 1867 року в Кастелламмаре-ді-Стабія в шляхетній родині з давніми морськими традиціями. Його дід, Карло Актон, був бригадним генералом флоту Бурбонів. Батько Фердінандо Актон був політиком та адміралом, начальником Генерального штабу флоту. Його дядьки Гульєльмо і Еммерік були видатними морськими офіцерами.
Альфредо Актон закінчив Військово-морську школу в Генуї у 1884 році. Він брав участь в окупації Массауа у 1885 році, в інтервенції на Крит у складі Міжнародної ескадри. У 1900 році на борту крейсера «Марко Поло» брав участь в придушенні Боксерського повстання в Китаї.
Під час італійсько-турецької війни у званні капітана I рангу командував броненосцем «Вітторіо Емануеле». Брав участь в обстрілі узбережжя Лівії, Дарданелл, у захопленні Додеканеських островів.
Під час Першої світової війни командував дивізією крейсерів-скаутів, що діяла в Адріатиці. У 1916 році отримав звання контрадмірала. У 1917 році командував італійським флотом у битві в протоці Отранто. У квітні 1918 року отримав звання віцеадмірала.
Після закінчення війни двічі, у 1919-1921 і 1925-1927 роках був начальником Генерального штабу флоту. У 1926 році отримав звання адмірала. У 1927 році був призначений сенатором. У 1926-1930 роках представляв Італію на Лондонській морській конференції з обмеження морських озброєнь, яка завершилась підписанням Лондонського морського договору у 1930 році.
В 1932 році вийшов у відставку. Помер 26 березня 1934 року в Неаполі.
Нагороди
ред.Італійські
ред.
Кавалер Ордена Корони Італії
Офіцер Ордена Корони Італії
Командор Ордена Корони Італії
Великий офіцер Ордена Корони Італії
Кавалер Великого Хреста Ордена Корони Італії
Кавалер Ордена Святих Маврикія та Лазаря
Офіцер Ордена Святих Маврикія та Лазаря
Командор Ордена Святих Маврикія та Лазаря
Великий офіцер Ордена Святих Маврикія та Лазаря
Кавалер Великого хреста Ордена Святих Маврикія та Лазаря
Офіцер Савойського військового ордена
Іноземні
ред.
Великий офіцер Ордена Почесного легіону (Франція)
Великий командор Ордена Спасителя (Королівство Греція)
Посилання
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в г Bernotti R. ACTON, Alfredo — 1960. — Vol. 1.
- ↑ а б в г Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.