Відкрити головне меню

Альтернативний Суперкубок України з футболу

Проект платинової салатниці для переможців альтернативного Суперкубка України

Альтернативний Суперкубок України з футболу — умовна назва для позначення матчів між чемпіоном та володарем (фіналістом) Кубка України 1992 — 2003 років, коли національного Суперкубка ще не існувало. Термін уперше пролунав на Конференції Професіональної футбольної ліги України 2 липня 2004 року.

Історична довідкаРедагувати

 
Інформація про альтернативний Суперкубок з офіційної програмки Суперкубка України 2019 року

Рішення про запровадження в Україні нового турніру — Суперкубка — було ухвалене навесні 2004-го, а 10 липня того ж року в Одесі відбувся довгоочікуваний старт. На презентації новоутворення та призу його переможцю, що відбулася 2 липня в Києві на Конференції Професіональної футбольної ліги України, президент цієї організації Равіль Сафіуллін, окрім іншого, ознайомив присутніх функціонерів та журналістів із рішенням ПФЛ № 375/19 від 22.06.2004 «Про альтернативний Суперкубок України з футболу (1992 — 2003 роки)».

Повний текст рішенні такий: «Професіональна футбольна ліга України виносить на розгляд громадськості пропозицію визначити володарів національного Суперкубка 1992 — 2003 років, тобто за період, коли цього турніру, що складається з одного матчу, ще не існувало. Пропонуємо вважати розіграшем альтернативного Суперкубка України матч наступного сезону, в якому зустрічалися чемпіон і переможець Кубка (фіналіст — якщо одна команда виграла обидва змагання) попереднього. У випадку, якщо такий матч завершився внічию, пропонуємо в якості додаткового критерію брати до уваги рахунок гри цих команд у 2-му колі того ж чемпіонату».

Був розроблений ескіз призу, котрим мали нагородити лауреатів альтернативного Суперкубка України 1992 — 2003 років. На згаданій Конференції ПФЛ 02.07.2004 Равіль Сафіуллін оголосив, що приз буде платинового відливу, проте не відомо, чи існував він насправді. Після 2004 року ідея альтернативного Суперкубка зникла з поля зору футбольного загалу України.

СтатистикаРедагувати

Рік Чемпіон Володар (фіналіст) Кубка Результат Дата матчу Примітка
1992 «Таврія» «Чорноморець» 0:1 15.11.1992
1993 «Динамо» «Карпати» (ф) 2:1 08.08.1993
1994 «Динамо» «Чорноморець» 1:1 23.10.1994 Матч 2-го кола: «Чорноморець» виграв 2:1
1995 «Динамо» «Шахтар» 3:2 02.10.1995
1996 «Динамо» «Нива» В (ф) 1:0 21.10.1996
1997 «Динамо» «Шахтар» 3:0 01.09.1997
1998 «Динамо» ЦСКА (ф) 2:0 30.10.1998
1999 «Динамо» «Карпати» (ф) 3:0 24.07.1999
2000 «Динамо» «Кривбас» (ф) 2:0 16.11.2000
2001 «Динамо» «Шахтар» 2:2 15.07.2001 Матч 2-го кола: «Шахтар» виграв 2:0
2002 «Шахтар» «Динамо» (ф) 1:0 26.07.2002
2003 «Динамо» «Шахтар» (ф) 1:1 05.10.2003 Матч 2-го кола: «Динамо» виграло 4:2

ЛауреатиРедагувати

Рік Переможець Фіналіст
1992 «Чорноморець» Одеса «Таврія» Сімферополь
1993 «Динамо» Київ «Карпати» Львів
1994 «Чорноморець» Одеса «Динамо» Київ
1995 «Динамо» Київ «Шахтар» Донецьк
1996 «Динамо» Київ «Нива» Вінниця
1997 «Динамо» Київ «Шахтар» Донецьк
1998 «Динамо» Київ ЦСКА Київ
1999 «Динамо» Київ «Карпати» Львів
2000 «Динамо» Київ «Кривбас» Кривий Ріг
2001 «Шахтар» Донецьк «Динамо» Київ
2002 «Шахтар» Донецьк «Динамо» Київ
2003 «Динамо» Київ «Шахтар» Донецьк

Склади команд-переможницьРедагувати

1992Редагувати

Склад «Чорноморця»: О.Суслов, А.Телесненко, С.Процюк, Ю.Букель, К.Кулик, Д.Парфенов, І.Цимбалар, В.Лебідь, А.Лозовський, О.Кошелюк, Ю.Сак, С.Гусєв. Тренер: В.Є.Прокопенко.

1993Редагувати

Склад «Динамо»: І.Кутєпов, О.Лужний, В.Пономаренко, В.Хруслов, С.Шматоваленко, В.Шаран, С.Ковалець, С.Ребров, А.Анненков, Ю.Грицина, В.Прудиус, Д.Топчієв, В.Леоненко, А.Безсмертний. Тренер: М.І.Фоменко.

1994Редагувати

Склад «Чорноморця»: О.Суслов, А.Телесненко, О.Чередник, А.Гашкін, Ю.Букель, І.Жабченко, Д.Парфенов, В.Колесниченко, В.Мусолітін, Т.Гусейнов, О.Співак, Ю.Сак. Тренер: Л.Й.Буряк.

1995Редагувати

Склад «Динамо»: О.Шовковський, О.Лужний, С.Шматоваленко, С.Беженар, О.Головко, Д.Михайленко, Ю.Дмитрулін, Є.Похлєбаєв, С.Коновалов, С.Мізін, С.Скаченко, В.Косовський, С.Ребров, А.Шевченко. Тренер: Й.Й.Сабо.

1996Редагувати

Склад «Динамо»: О.Шовковський, О.Лужний, С.Беженар, О.Головко, В.Ващук, Д.Михайленко, Ю.Максимов, Ю.Калитвинцев, В.Косовський, П.Шкапенко, О.Антюхин, В.Кардаш, С.Ребров. Тренер: Й.Й.Сабо.

1997Редагувати

Склад «Динамо»: В.Кернозенко, О.Лужний, С.Беженар, А.Гусін, О.Головко, В.Ващук, Д.Михайленко, Ю.Калитвинцев, Ю.Максимов, О.Хацкевич, В.Белькевич, В.Косовський, А.Шевченко, С.Ребров. Тренер: В.В.Лобановський.

1998Редагувати

Склад «Динамо»: О.Шовковський, О.Лужний, А.Гусін, Д.Михайленко, О.Головко, В.Ващук, Ю.Дмитрулін, К.Каладзе, О.Кирюхін, С.Ребров, В.Кардаш, А.Шевченко, О.Герасименко, В.Белькевич. Тренер: В.В.Лобановський.

1999Редагувати

Склад «Динамо»: О.Шовковський, В.Єзерський, М.Шацьких, О.Герасименко, О.Головко, В.Ващук, Ю.Дмитрулін, К.Каладзе, В.Кардаш, А.Яшкін, С.Кормильцев, О.Кирюхін, А.Гусін, С.Ребров. Тренер: В.В.Лобановський.

2000Редагувати

Склад «Динамо»: О.Шовковський, О.Хацкевич, О.Герасименко, О.Головко, В.Ващук, А.Несмачний, К.Каладзе, Д.Михайленко, В.Белькевич Л.Боднар А.Яшкін М.Шацьких С.Серебренников. Тренер: В.В.Лобановський.

2001Редагувати

Склад «Шахтаря»: Ю.Вірт, М.Старостяк, А.Ндіайє, А.Тимощук, С.Попов, А.Конюшенко, О.Олексієнко, М.Аліуце, Д.Агахова, О.Бахарєв, С.Ателькін, Г.Зубов, І.Окоронкво, А.Воробей. Тренер: В.Є.Прокопенко.

2002Редагувати

Склад «Шахтаря»: В.Ковалевський, М.Старостяк, А.Ндіайє, М.Левандовський, А.Тимощук, С.Попов, Д.Глевецкас, Д.Родригес, О.Гай, Д.Флоря, Г.Зубов, А.Конюшенко, О.Бєлик, А.Воробей. Тренер: Н.Скала.

2003Редагувати

Склад «Динамо»: О.Шовковський, Діого Ринкон, Д.Онищенко, С.Федоров, Т.Гіоане, О.Хацкевич, О.Гусєв, Б.ель-Каддурі, А.Несмачний, Г.Гавранчич, В.Белькевич, Й.Лєко, М.Шацьких, Г.Пеєв. Тренер: О.О.Михайличенко.

Цікавий фактРедагувати

18 травня 1987 року відбувся передостанній розіграш Кубка сезону СРСР — радянського Суперкубка. Його переможцем стало київське «Динамо», яке здолало московське «Торпедо». Для команди Валерія Лобановського то була третя перемога в турнірі, й за цим показником «блакитно-білі» встановили всесоюзний рекорд. Той розіграш був особливим не тільки через досягнення киян, а й через те, що він пройшов у рамках іншого турніру: радянські футбольні чиновники не знайшли для Кубка сезону місця в календарі, тому його володарем мав стати переможець матчу чемпіонату СРСР між «Динамо» та московським «Торпедо». Основний час поєдинку завершився внічию — 1:1, цей результат увійшов у таблицю чемпіонату, а для визначення володаря Суперчаші команди пробивали 11-метрові, де влучнішими були кияни — 5:4.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Газета «Український футбол» за 27.06.2017, № 47-48, с. 5

ПосиланняРедагувати