Альона Апіна (нар. 23 серпня 1964, Саратов, СРСР) — радянська та російська співачка. Заслужена артистка Росії (2002). Закінчила Саратовську консерваторію.[1] найбільш відомі хіти «Вузлики», «Електричка», «Ксюша», «American Boy», «Бухгалтер», «Леха», «Місячні ночі» (Дует з Муратом Насировим), «Грішний міг» (В дуеті з Борисом Моїсеєвим).

Альона Апіна
рос. Елена Евгеньевна Апина
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я Елена Евгеньевна Лёвочкина
Дата народження 23 серпня 1964(1964-08-23) (55 років)
Місце народження Саратов, РРФСР, СРСР
Роки активності 1988 — тепер. час
Громадянство СРСР і Росія
Професія співачка
Жанри поп, поп-рок
Нагороди
Заслужений артист Росії
alena-apina.ru
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли на Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Народилася 23 серпня 1964 року в місті Саратові. Батько — Євген Вікторович Льовочкін — інженер, мати Любов Володимирівна Льовочкіна — продавець.[2] Олена Льовочкіна закінчила музичну школу по класу фортепіано (на якому займалася з 5 років), потім вступила до Саратовського музичного училища по класу фортепіано. Після закінчення училища працювала акомпаніатором в клубі «Схід».

1988—1991: група «Комбінація», початок сольної кар'єриРедагувати

Навчаючись у консерваторії, Олена отримала пропозицію від знайомого на час літніх канікул підробити в музичній групі, і вже в 1988—1991 роках вона солістка групи «Комбінація». У 1991 році почала сольну кар'єру, записавши пісню «Ксюша», яка миттєво стала хітом; надалі — солістка Московського державного концертного об'єднання (Москонцерт). У 1992 році виходить перший альбом Альони Апіної Вулиця любові. Причому в альбом увійшла і пісня «Бухгалтер», яку виконувала група «Комбінація», але так як Апіна була автором слів пісні, вона вважала, що має право виконувати її паралельно з Комбінацією. Найуспішнішим вважається другий альбом Альони Апіної Танцювати до ранку (композитор альбому Аркадій Укупник), з якого всі 8 треків стали хітами. Взимку 1994 року Альона Апіна перша в історії російської поп-музики ставить мюзикл, який на той час називався поп-романом «Ліміту», де пісні були складені легендарним поетом Михайлом Таничем. Найпопулярніша композиція з циклу — «Вузлики». Мюзикл успішно пройшов з аншлагом 5 днів у Москві, і 5 днів в Санкт-Петербурзі. Алла Пугачова написала позитивну рецензію до поп-роману «Ліміту».

1991—1998: зліт популярності, дует з Муратом НасировимРедагувати

Альона Апіна була популярною співачкою в 90-х роках, випускала по кілька альбомів за рік, відеокліпи регулярно знімалися і транслювалися на всіх каналах. Крім кліпів на ТБ, на радіо перебували в активній ротації як відомі, так і невідомі альбомні пісні, які згодом ставали хітами без відеоматеріалу, займали перші рядки хіт-парадів та включалися до збірників Студії Союз — це був неймовірний успіх і шалена популярність. В 1996 році при врученні премії «Зірка» пісня «Вузлики» була номінована в категорії «Найкраща пісня» поряд з піснями «Гранітний камінчик» (Божа корівка), «Літак» (Валерія), «Сера» (Валерій Меладзе) і «Сім тисяч над землею» (Валерій Сюткін). Перемогла остання пісня. У 1997 році популярність Альони Апіної підігріває пісня «Електричка», яка потрапляє на перші рядки хіт-парадів країн СНД. У цьому ж році Олена Апіна записує дует з починаючим співаком Муратом Насировим «Місячні ночі» (переспів пісні «Ding a Dong» нідерландської групи Teach-In, але з іншим текстом). В період з 1997 по 1998 рр. разом з Муратом Насировим гастролюють по всьому світу. У 1998 році Альону Апіну зазначають критики музичною премією «Овація» як найкращу співачку року.

1999—2000: робота на телебаченні, участь у «Різдвяних зустрічах Алли Пугачової» з ЛолітоюРедагувати

Наприкінці 1990-х — початку 2000-х Альона Апіна веде недільну програму «Польова пошта» на каналі ТВ Центр, де разом зі знімальною групою відвідує різні куточки Росії. У 2000 році записує пісню про жіночу дружбу разом зі своєю подругою Лолітою і вмовляє Аллу Пугачову взяти в програму «Різдвяні зустрічі» дует, замість заявленої сольної пісні. У підсумку Пугачова погоджується і додає в програму «Пісню про жіночу дружбу» і другим номером все одно залишає сольну композицію Апіної. У 2001 році виходить відеокліп на пісню «Завтра», який був високо відзначений каналом MTV і запустили з позначкою «Ех, молодця!»

2001 рік — теперішній час: народження доньки, зміна професійної діяльності, авторська передачаРедагувати

У 2001 році у Альони Апіної народилася донька Ксенія. У 2002 році Альони Апіної присвоїли звання Заслуженої артистки Росії. У 2013 році стає ведучою своєї авторської програми «Інтернаціонал з Оленою Апіною» на радіо КП, де разом зі знаменитими гостями ставить в ефір і обговорюють пісні невідомих виконавців з народу, які відправляють свої роботи через інтернет.

Викладає музику в школі, де навчається її донька Ксенія.[3]

ПоглядиРедагувати

В інтерв'ю «Новим известиям» в 2006 році Альона Апіна розповіла про негативне ставлення до періоду застою, назвавши можливість повторного приходу до влади комуністів однією з причин, по яких вона брала участь в передвиборної агітаційної кампанії Бориса Єльцина. При цьому вона підкреслила, що не перебуває ні в яких партіях і давно не ходить на вибори. Своїми політичними кумирами співачка назвала Ангелу Меркель і Кондолізу Райс, позитивно оцінивши зростаючий вплив жінок на політику[4].

Звання, премії, нагородиРедагувати

  • 1992 — Лауреат хіт-параду року
  • 1993 — Лауреат премії «Пісня Року» з піснею «Все так не просто»
  • 1993 — Лауреат хіт-параду року
  • 1994 — Лауреат премії «Пісня Року» з піснею «Любий»
  • 1995 — Лауреат премії «Пісня Року» з піснею «Вузлики»
  • 1997 — Лауреат премії «Срібна калоша» за пісню «Електричка» («Срібний дощ»)
  • 1997 — Лауреат премії «Золотий грамофон» за пісню «Електричка» («Русское Радио»)
  • 1998 — Лауреат премії «Пісня Року» з піснею «Москвичі»
  • 1999 — Лауреат премії «Пісня Року» з піснею «Електричка»
  • 1999 — Лауреат премії «Золотий грамофон» за пісню «Тополі» («Русское Радио»)
  • 2000 — Лауреат премії «Пісня Року» з піснею «Тополі»
  • 2001 — Лауреат премії «Пісня Року» з піснею «Завтра»
  • 2002 — Заслужена артистка Російської Федерації
  • 2002 — Лауреат премії «Пісня Року» з піснею «Грішний міг» (В дуеті з Борисом Моїсеєвим)
  • 2002 — Лауреат премії «Пісня Року» з піснею «Вона любила вишні»
  • 2003 — Лауреат премії «Пісня Року» з піснею «Підемо зі мною» (У дуеті з Тетяною Іванової)
  • 2004 — Лауреат премії «Пісня Року» з піснею «Паралельно любові»
  • 2004 — Лауреат музичної премії «Срібний диск»
  • 2005 — Лауреат музичної премії «Супер диск»
  • 2007 — Кавалер ордена «Служіння мистецтву» Міжнародного благодійного фонду «Меценати сторіччя»
  • 2012 — Вручено почесний знак Губернатора Московської Області за досягнення в галузі культури і благодійні заходи.

ДискографіяРедагувати

  • 1992 — Улица любви
  • 1993 — Танцевать до утра
  • 1994 — Пляжный сезон
  • 1995 — Лимита
  • 1995 — Пропащая душа
  • 1996 — Соперница
  • 1997 — Объяснение в любви
  • 1998 — Люби как я
  • 1999 — Тополя
  • 2001 — О судьбе и о себе
  • 2003 — Пойдем со мной. Энергетическая
  • 2003 — Пойдем со мной. Лирическая
  • 2007 — Самолет на Москву
  • 2010 — Ещё раз про любовь
  • 2016 — Alena Apina

ПриміткиРедагувати

  1. Почесне звання присвоєно указом президента Росії № 278 від 13.03.2002. document.kremlin.ru (ru). Архів оригіналу за 10.11.2013. Процитовано 16.01.2017. 
  2. Преса (Архів 2014). alena-apina.ru (ru). Архів оригіналу за 5 березень 2017. Процитовано 16 січень 2017. 
  3. 4 невідомих факту біографії Олени Апіної. saratov.kp.ru (ru). 22.06.2013. 
  4. Базылюк, Марина (27 октября 2006 года). Алена Апина: «За президента я агитировала не только из-за денег». Новые Известия. 

ПосиланняРедагувати