Альдо Россі (італ. Aldo Rossi; 3 травня 1931, Мілан4 вересня 1997, Мілан) — італійський архітектор. Займався архітектурним проєктуванням, будівництвом, живописом, графікою, а також теорією архітектури.

Альдо Россі
італ. Aldo Rossi
Народження 3 травня 1931(1931-05-03)[1][2][…]
Смерть 4 вересня 1997(1997-09-04)[1][2][…] (66 років)
Країна
(підданство)
 Італія[8][9]
 Королівство Італія
 Італія[10]
Навчання Міланський технічний університет (1959)
Діяльність архітектор, дизайнер, містобудівник, сценарист, викладач університету
Праця в містах Мілан, Генуя, Фукуока, Модена, Перуджа, Верона, Берлін
Архітектурний стиль модернізм, постмодернізм, неораціоналізм
Найважливіші споруди Кладовище Сан Катальдо, Модена; Квартал Щуценштрассе, Берлін; Палаццо готель, Фукуока
Заклад Міланський технічний університет
Нагороди Прітцкерівська премія 1990
CMNS: Альдо Россі у Вікісховищі

Життєпис ред.

Альдо Россі народився в Мілані. У 1959 році закінчив Міланський технічний університет, отримавши архітектурну освіту.

У 1960-і роки Россі займався в основному теоретичною роботою, відчуваючи вплив декількох тенденцій: італійського раціоналізму, неокласичної архітектури, а також робіт італійського художника, засновника метафізичної школи живопису — Джорджо де Кіріко.

У своїх текстах Россі критикував характерне для архітектурно-містобудівної практики 1960-х ставлення до міського середовища. Архітектор дискутував з уявленням про те, що місто може проєктуватися і створюватися одноразово як готовий об'єкт, існуючий поза часом. Міста, на його думку, мають тенденцію розвиватися в часі і накопичувати «колективну пам'ять». Таким чином, «несучий каркас» міста — це пам'ятки архітектури.

У своїй архітектурній практиці Альдо Россі відобразив вищезгадані впливи, продовживши лінію «метафізичної архітектури», котра формувалася в Італії в 1920-х1930-х роках. Однак на відміну від архітекторів-раціоналістів першої половини XX століття Россі працював з іншими архітектурними формами, створюючи споруди, що стали програмними зразками постмодернізму.

Наприкінці 1970-х — початку 1980-х його теоретичні та практичні роботи мали великий вплив. Архітектурна практика майстра стала наочним втіленням його теоретичних положень, викладених в таких працях як «Архітектура міста», «Наукова автобіографія». У цей період окрім проєктування будівель Россі активно займався дизайном меблів, предметів інтер'єру, посуду і т. д.

У 1990 році архітектор став лауреатом знаменитої Прітцкерівської премії.

Альдо Россі загинув в автомобільній катастрофі в Мілані у 1997 році.

Основні проєкти та споруди ред.

Галерея ред.

Основні наукові праці ред.

  • «Архітектура міста» («L'architettura della città», 1966)
  • «Наукова автобіографія» («Autobiografia scientifica», 1981)

Примітки ред.

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Aldo Rossi
  3. а б Zukowsky J. Encyclopædia Britannica
  4. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118602950 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. Arkitekter verksamma i Sverige — 2015.
  6. http://www.debate.org/reference/polytechnic-university-of-milan
  7. Artists + Artworks
  8. http://www.nytimes.com/1990/01/28/travel/genoa-s-neighborhoods-and-palaces.html
  9. http://www.nytimes.com/1981/09/11/arts/art-paul-burlin-a-case-of-december-flowering.html
  10. Museum of Modern Art online collection
  11. Архивированная копия. Архів оригіналу за 5 жовтня 2006. Процитовано 31 липня 2006. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=да (довідка)
  12. Rossio Station — arcspace.com. Архів оригіналу за 7 січня 2009. Процитовано 2 січня 2021.
  13. Flickr — Photo Sharing!
  14. Архивированная копия. Архів оригіналу за 7 травня 2006. Процитовано 22 червня 2008.
  15. Flickr — Photo Sharing!
  16. Flickr — Photo Sharing!
  17. Flickr — Photo Sharing!
  18. Flickr — Photo Sharing!

Посилання ред.