Альбрехт Унзельд
Альбрехт Отто Йоганнес Унзельд (нім. Albrecht Otto Johannes Unsöld; 20 квітня 1905 — 23 вересня 1995) — німецький астроном.
| Альбрехт Унзельд | |
|---|---|
| нім. Albrecht Unsöld | |
| Народився |
20 квітня 1905[1][2][…] Bolheimd, Гербрехтінген, Хайденхайм, Штутгарт, Баден-Вюртемберг |
| Помер | 23 вересня 1995[1][2][…] (90 років) |
| Місце проживання | Кіль |
| Країна |
 Німеччина |
| Діяльність | фізик, астроном, астрофізик, викладач університету |
| Alma mater |
Тюбінгенський університет Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана[4] |
| Заклад | Кільський університет |
| Посада | професор |
| Науковий керівник | Арнольд Зоммерфельд |
| Аспіранти, докторанти |
Karl-Heinz Böhmd[4] Volker Weidemannd[5] Еріка Бем-Фітензе[5] Gerhard Travingd[5] Kurt Hungerd[5] Bodo Baschekd[5] Wilhelm H. Kegeld[5] Hartmut Holwegerd[5] Dieter Reimersd[5] |
| Членство |
Леопольдина Баварська академія наук Німецьке астрономічне товариство AMV Stochdorphia Tübingend |
| Нагороди | |
 Альбрехт Унзельд у Вікісховищі | |
Наукова біографія ред.
Народився в Больгаймі. Освіту здобув у Тюбінгенському і Мюнхенському університетах, вчився у фізика Арнольда Зоммерфельда. У 1929 — професор фізики і астрофізики Мюнхенського університету, в 1930—1932 — професор Гамбурзького університету. З 1932 — професор теоретичної фізики, директор Астрономічного інституту та обсерваторії Кільського університету.
Основні наукові праці присвячені теорії зоряних атмосфер. У 1927 почав займатися теорією утворення ліній поглинання в спектрах зірок, досліджував вплив різних розширюваних механізмів на форму та інтенсивність ліній поглинання. У 1930 показав, що іонізація водню повинна сильно впливати на стабільність сонячної атмосфери. Знайшов, що в її глибоких шарах, де водень частково іонізований, мають розвиватися конвективні рухи, якими може пояснюватися спостережувана грануляція на поверхні, а також деякі явища сонячної активності. У 1932 розробив метод вагової функції для розрахунку інтенсивностей слабких фраунгоферових ліній і крил сильних ліній. Розрахував таблиці, що описують будову атмосфер Сонця і червоних гігантів. Розглянув теоретичні проблеми, пов'язані з дослідженням хімічного складу атмосфер Сонця і зірок, визначив вміст хімічних елементів в сонячній атмосфері та протуберанцях, вперше отримав надійні оцінки вмісту елементів в атмосфері гарячої зірки (τ Скорпіона). Виконав ряд робіт з радіоастрономії.
Автор фундаментальної монографії «Фізика зоряних атмосфер» (1-е вид. 1938, 2-е вид. 1955, рос. пер. 1949).
Медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1956), Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1957).
Астероїд 2842 Унзельд названий на його честь.
Публікації ред.
- Albrecht Unsöld Physik der Sternatmosphären mit besonderer Berücksichtigung der Sonne (Springer, 1955, 1968, and 1982)
- Унзольд А. Физика звездных атмосфер. Перевод с английского. — Москва: Издательство иностранной литературы, 1949
- Albrecht Unsöld Max Planck (Hirt, 1958)
- Albrecht Unsöld Über die mittleren Zustandsgrössen und Spektren der Sternatmosphären in Abhängigkeit von ihrem Wasserstoff- und Heliumgehalt (Vandenhoeck & Ruprecht, 1958)
- Albrecht Unsöld Der neue Kosmos (Springer, 1967 and 1981)
- Albrecht Unsöld The New Cosmos (Longmans, 1969)
- Albrecht Unsöld Sterne und Menschen: Aufsätze u. Voträge (Springer, 1972)
- Albrecht Unsöld Evolution kosmischer, biologischer und geistiger Strukturen (Wissenschaftliche Verlagsgesellschaft, 1981 and 1983)
- Albrecht Unsöld und Bodo Baschek Der neue Kosmos. Einführung in die Astronomie und Astrophysik (Springer-Verlag GmbH, 1991, 2001, and 2004)
- Albrecht Unsöld und Bodo Baschek The New Cosmos (Heidelberg Science Library) (Springer-Verlag GmbH, 1991)
- Albrecht Unsöld, Bodo Baschek, W.D. Brewer (Translator) The New Cosmos: An Introduction to Astronomy and Astrophysics (Springer, 5th Edition, 2005) ISBN 978-3-540-67877-9
Примітки ред.
Посилання ред.
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Унзольд Альбрехт Отто Иоганнес. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.) (рос.)