Альберт Рієра
Альберт Рієра (ісп. Albert Riera; нар. 15 квітня 1982, Манакор) — іспанський футбольний тренер і колишній футболіст, який грав на позиціях вінгера та лівого захисника. Наразі є головним тренером клубу «Целє».
![]() | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
![]() | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Рієра у 2017 році | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Альберт Рієра Ортега[1] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 15 квітня 1982 (43 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Манакор, Іспанія[2] | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 1.87 м[2] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 80 кг ![]() | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | ![]() | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | Вінгер, Лівий захисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | Целє (тренер) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1999–2000 | Мальорка | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Насамперед відомий виступами за іспанські клуби «Мальорка» та «Еспаньйол», з першим з яких Альберт ставав володарем Кубка Іспанії. Також виступав за ряд іменитих європейських клубів, зокрема англійські «Манчестер Сіті» та «Ліверпуль», а також за національну збірну Іспанії, у складі якої став бронзовим призером Кубка конфедерацій 2009 року.
Клубна кар'єра
ред.Народився 15 квітня 1982 року в місті Манакор. Вихованець футбольної школи клубу «Мальорка». Дорослу футбольну кар'єру розпочав у 2000 році в основній команді того ж клубу, в якій провів три сезони, взявши участь у 44 матчах чемпіонату.
Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Бордо», до складу якого приєднався 2003 року. Відіграв за команду з Бордо наступні два сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Бордо», був гравцем основного складу команди.
Згодом з 2005 до 2008 року грав у складі команд клубів «Еспаньйол» та, на умовах оренди, «Манчестер Сіті».
У 2008 році уклав контракт з клубом «Ліверпуль», у складі якого провів наступні два роки своєї кар'єри гравця.
Протягом сезону 2010/11 захищав кольори команди клубу «Олімпіакос», вигравши з командою титул чемпіона Греції.
До складу клубу «Галатасарай» приєднався 3 серпня 2011 року. Сума трансферу склала 3 мільйони євро[3][4][5]. Згідно з укладеним контрактом, Рієра повинен був заробляти в стамбульському клубі 2,7 млн євро в рік. Вперше забив 25 січня 2012 року в матчі з «Анкарагюджю» (4:0).
Після переходу Нордін Амрабата в «Галатасарай» Фатіх Терім пересунув Рієру на позицію лівого захисника. Пов'язано це, в першу чергу, було з відсутністю футболістів, здатних зіграти на цьому місці, за винятком схильного до травм Хакана Балта. З командою двічі поспіль вигравав національний чемпіонат та суперкубок. 28 січня 2014 року розірвав контракт з клубом. Всього встиг відіграти за стамбульську команду 60 матчів в національному чемпіонаті (3 гол), 6 матчів в національному кубку та 14 ігор у єврокубках (1 гол).
У лютому 2014 року з'явилась інформація про перехід Альберта до харківського «Металіста»[6], проте трансфер не відбувся і 24 березня Рієра підписав попередній контракт з «Удінезе», що виступав в силу 1 липня[7]. Трьома днями пізніше приєднався до англійського «Вотфорда» до кінця сезону[8] . Свій перший і єдиний гол за англійців забив 19 квітня у домашньому матчі проти «Іпсвіч Таун»[9]. У грі з «Чарльтоном» отримав дві жовті картки, а після матчу був звинувачений в неадекватній поведінці Футбольною асоціацією Англії[10], отримав двоматчеву дискваліфікацію і відправився в «Удінезе», так як до кінця чемпіонату залишалася лише одна гра[11]. Не зігравши жодної гри за «зебр», 29 листопада був звільнений з італійського клубу за участь в покерному турнірі в Словенії[12], якому він віддав перевагу грі проти «К'єво»[13].
5 березня 2015 Рієра повернувся до рідної «Мальорки», підписавши контракт на півтора року[14]. Проте важе за кілька місяців покинув клуб через конфлікт з головним тренером Микелем Солером.
У вересні 2015 року підписав контракт з словенським клубом «Заврч», де грав до кінця року, після чого розірвав контракт з клубом, але залишився у країні, ставши гравцем «Копера».
Виступи за збірну
ред.2000 року дебютував у складі юнацької збірної Іспанії, взяв участь у 11 іграх на юнацькому рівні.
Протягом 2002–2003 років залучався до складу молодіжної збірної Іспанії. На молодіжному рівні зіграв у 15 офіційних матчах, забив 2 голи.
13 жовтня 2007 року дебютував в офіційних матчах у складі збірної Іспанії проти данців в рамках відбіркового турніру до чемпіонату Європи 2008 року він вразив ворота суперника з-за меж штрафної площі. В заявку на фінальний турнір включений не був.
Знову був викликаний в збірну в жовтні 2008 року на матчі відбіркового турніру до чемпіонату світу 2010 року після того, як Дієго Капель відмовився грати через травму. Провів 11 хвилин у зустрічі проти збірної Естонії. У наступному році на останній хвилині забив переможний м'яч у ворота збірної Туреччини (2:1).
Вісенте дель Боске включив Рієру в склад на Кубок Конфедерацій 2009, і Альберт провів чотири матчі за команду, яка посіла третє місце. Втім, на чемпіонат світу він не поїхав і в збірну більше не викликався.
Всього за три роки провів у формі головної команди країни 16 матчів, забивши 4 голи.
Тренерська кар’єра
ред.Галатасарай (асистент)
ред.Рієра офіційно оголосив про завершення футбольної кар’єри 24 січня 2018 року через публікацію в соціальних мережах, де він зобразив себе, буквально повісивши бутси на дерево.[15] У 2019 році він отримав ліцензію Про УЄФА, а в серпні наступного року повернувся до «Галатасарая» як асистент головного тренера Фатіха Теріма.[16] У січні 2022 року він повернувся на Тюрк-Телеком-Арена для роботи разом із співвітчизником Доме́неком Торрентом.[17]
Олімпія Любляна
ред.4 липня 2022 року Рієра повернувся до вищого дивізіону Словенії, коли його призначили головним тренером «Олімпії Любляна».[18] Його вигнали з першої прес-конференції ультрас «Олімпії», «Green Dragons», які були незадоволені звільненням попереднього тренера Роберт Просінечкі.[19] Він дебютував через три дні вдома проти Діфферданж 03 у першому кваліфікаційному раунді Ліга конференцій УЄФА, зігравши внічию 1:1,[20] і потребував додаткового часу в матчі-відповіді, щоб пройти цей раунд.[21] Його команда розпочала сезон ліги 14 липня з домашньої перемоги 2:0 над Мурою,[22] після чого здобула ще сім перемог, що стало найкращим стартом клубу з 1994 року.[23]
Рієра врешті привів «Олімпію» до національного чемпіонства, здобувши перший титул з 2018 року після перемоги над головними суперниками Марибором 2:0 за п’ять турів до кінця.[24] Він завершив дубль, перемігши «Марибор» у Кубку Словенії завдяки пенальті Тімі Макса Ельшніка на 130-й хвилині.[25] За свої досягнення він був визнаний Тренером року; однак під час церемонії він оголосив, що йому не запропонували новий контракт, і він залишить клуб після закінчення терміну дії контракту наприкінці травня.[26][27]
Целє
ред.20 липня 2023 року, за два дні до початку нового сезону, Рієра був офіційно представлений як тренер «Целє», також у вищому дивізіоні Словенії.[28] У своєму дебютному матчі через три дні його команда зіграла внічию 2:2 на виїзді проти Алюмінію.[29] Він залишив клуб, який очолював таблицю після 11 турів, 11 жовтня.[30] Він провів 17 матчів, зокрема вибив португальський Віторія Гімарайнш у другому кваліфікаційному раунді Ліга конференцій УЄФА.[31][32]
Бордо
ред.Наступного дня після відходу з «Целє» Рієра став новим тренером «Бордо» — тепер у Лізі 2 — повернувшись до клубу через 18 років після виступів за нього як гравець і підписавши контракт до червня 2025 року.[33] Його дебют 21 жовтня завершився поразкою 2:0 від Анже.[34]
Рієра привів свою команду до 12-го місця.[35] Однак «Бордо» було адміністративно понижено до Чемпіонату Національ і оголошено банкрутом перед початком нового сезону.[36]
Повернення до Целє
ред.Рієра повернувся до «Целє» 29 липня 2024 року, підписавши дворічний контракт.[37][38] Вже наступного дня він керував командою у виїзній поразці 5:0 від Слована Братислава у другому кваліфікаційному раунді Ліги чемпіонів, вилетівши з загальним рахунком 6:1; це була найважча поразка клубу в європейських змаганнях, а також одна з найважчих у тренерській кар’єрі Рієри.[39][40]
Статистика виступів
ред.Статистика клубних виступів
ред.Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
1999–00 | «Мальорка Б» | СДБ (ІІІ) | 7 | 1 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 7 | 1 |
2000–01 | СДБ (ІІІ) | 31 | 6 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 31 | 6 | |
2001–02 | СДБ (ІІІ) | 16 | 0 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 16 | 0 | |
Усього за «Мальорку Б» | 54 | 7 | - | - | - | - | - | - | 54 | 7 | |||||
2000–01 | «Мальорка» | ПД | 3 | 1 | КІ | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 3 | 1 |
2001–02 | ПД | 8 | 1 | КІ | 0 | 0 | ЛЧ+КУЄФА | 3+0 | 0 | - | - | - | 11 | 1 | |
2002–03 | ПД | 35 | 4 | КІ | 8 | 0 | - | - | - | - | - | - | 43 | 4 | |
2003–04 | «Бордо» | Л1 | 32 | 2 | КФ+КЛ | 2+0 | 0 | КУЄФА | 10 | 5 | - | - | - | 44 | 7 |
2004–05 | Л1 | 21 | 2 | КФ+КЛ | 1+0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 22 | 2 | |
Усього за «Бордо» | 53 | 4 | 3 | 0 | 10 | 5 | - | - | 66 | 9 | |||||
2005-06 | «Еспаньйол» | ПД | 8 | 0 | КІ | 0 | 0 | КУЄФА | 3 | 0 | - | - | - | 11 | 0 |
2005–06 | «Манчестер Сіті» | ПЛ | 15 | 1 | КА+КЛ | 4+0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 19 | 1 |
2006–07 | «Еспаньйол» | ПД | 28 | 4 | КІ | 1 | 0 | КУЄФА | 13 | 4 | СІ | 2 | 0 | 44 | 8 |
2007–08 | ПД | 36 | 4 | КІ | 3 | 0 | - | - | - | - | - | - | 39 | 4 | |
Усього за «Еспаньйол» | 72 | 8 | 4 | 0 | 16 | 4 | 2 | 0 | 94 | 12 | |||||
2008–09 | «Ліверпуль» | ПЛ | 28 | 3 | КА+КЛ | 3+0 | 1 | ЛЧ | 9 | 1 | - | - | - | 40 | 5 |
2009–10 | ПЛ | 12 | 0 | КА+КЛ | 0+1 | 0 | ЛЧ+ЛЄ | 1+2 | 0 | - | - | - | 16 | 0 | |
Усього за «Ліверпуль» | 40 | 3 | 4 | 1 | 12 | 1 | - | - | 56 | 5 | |||||
2010–11 | «Олімпіакос» | СЛ | 26 | 2 | КГ | 2 | 0 | ЛЄ | 0 | 0 | - | - | - | 28 | 2 |
2011–12 | «Галатасарай» | СЛ | 26+4[41] | 1 | КТ | 2 | 0 | - | - | - | - | - | - | 32 | 1 |
2012–13 | СЛ | 26 | 2 | КТ | 0 | 0 | ЛЧ | 9 | 0 | СТ | 0 | 0 | 35 | 0 | |
2013-14 | СЛ | 4 | 0 | КТ | 4 | 1 | ЛЧ | 5 | 0 | СТ | 0 | 0 | 13 | 1 | |
Усього за «Галатасарай» | 56+4 | 3 | 6 | 1 | 14 | 0 | 0 | 0 | 80 | 4 | |||||
2013-14 | «Вотфорд» | Ч (ІІ) | 8 | 1 | КА+КЛ | - | - | - | - | - | - | - | - | 8 | 1 |
2014–15 | «Удінезе» | A | 0 | 0 | КІ | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 0 | 0 |
2014–15 | «Мальорка» | СД (ІІ) | 6 | 0 | КІ | - | - | - | - | - | - | - | - | 6 | 0 |
Усього за «Мальорку» | 52 | 6 | 8 | 0 | 3 | 0 | - | - | 63 | 6 | |||||
2015–16 | «Заврч» | 1Л | 12 | 1 | КС | 2 | 1 | - | - | - | - | - | - | 14 | 2 |
Усього за кар'єру | 388+4 | 36 | 33 | 3 | 55 | 10 | 2 | 0 | 482 | 49 |
Особисте життя
ред.30 травня 2009 року Альберт одружився з росіянкою Юлією Корольовою. Весілля проходило в Омську. Для гостей виступав Валерій Меладзе, чий гастрольний графік збігся з весіллям футболіста[42][43]. Пара має спільну доньку Олександру (2008 р.н.). Також у нього є молодший брат Сіто Рієра, теж футболіст, який виступав в одеському «Чорноморці».
Титули і досягнення
ред.- Гравець
- Володар Кубка Іспанії з футболу (2):
- Чемпіон Греції (1):
- Чемпіон Туреччини (2):
- Володар Суперкубка Туреччини (2):
- «Галатасарай»: 2012, 2013
- Тренер
- Чемпіон Словенії (1):
- Володар Кубка Словенії (2):
Примітки
ред.- ↑ Протокол матчу, проведеного 10 травня 2015 року, в Пальма-де-Майорка [Minutes of the match held on 10 May 2015, in Palma de Mallorca] (ісп.). Royal Spanish Football Federation. 10 травня 2015. Архів оригіналу за 19 лютого 2023. Процитовано 18 червня 2019.
- ↑ а б Альберт РІЄРА Ортега. El Mundo (ісп.). Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Riera nach Istanbul (нім.). transfermarkt.de. 2.09.2011. Архів оригіналу за 18.03.2012. Процитовано 2 вересня 2011.
- ↑ Albert Riera Galatasaray'da (тур.). Galatasaray Spor Kulübü Resmi Internet Sitesi. 3.09.2011. Архів оригіналу за 18.03.2012. Процитовано 3 вересня 2011.
- ↑ Bilgi: Albert Riera Ortega (тур.). Galatasaray Spor Kulübü Resmi Internet Sitesi. 3.09.2011. Архів оригіналу за 18.03.2012. Процитовано 3 вересня 2011.
- ↑ СМИ: Альберт Риера подписал контракт с Металлистом. Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 7 серпня 2015. [Архівовано 2014-03-12 у Wayback Machine.]
- ↑ Primo tassello per la prossima stagione: ha firmato Albert Riera Ortega [First piece for next season: Albert Riera Ortega has signed] (Italian) . Udinese Calcio. 24 березня 2014. Архів оригіналу за 24 березня 2014. Процитовано 24 березня 2014.
- ↑ Watford sign former Liverpool and Spain winger Albert Riera on until the end of season. The Standard. 27 березня 2014. Архів оригіналу за 30 березня 2014. Процитовано 17 червня 2014.
- ↑ Watford 3–1 Ipswich. BBC Sport. 19 квітня 2014. Архів оригіналу за 21 квітня 2014. Процитовано 19 квітня 2014.
- ↑ Match report: Charlton Athletic 3–1 Watford. Watford F.C. 29 квітня 2014. Архів оригіналу за 17 червня 2014. Процитовано 18 червня 2014.
- ↑ Official: Released players confirmed. Watford F.C. 4 червня 2014. Архів оригіналу за 17 червня 2014. Процитовано 17 червня 2014.
- ↑ Альберт Риера уволен из «Удинезе» за поездку на покерный турнир вместо матча Серии А. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 7 серпня 2015.
- ↑ Liverpool old boy Albert Riera sacked after skipping a match to play in POKER tournament. Daily Mirror. 29 листопада 2014. Архів оригіналу за 30 листопада 2014. Процитовано 30 листопада 2014.
- ↑ Riera vuelve a casa [Riera returns home] (ісп.). Mallorca's official website. 5 березня 2015. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 15 березня 2015.
- ↑ Альберт Рієра завершує футбольну кар’єру: «Час сказати до побачення» [Albert Riera retires from football: "It's time to say goodbye"]. Diario AS (ісп.). 24 січня 2018. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Заява Альберта Рієри про Фатіха Теріма в «Галатасараї» [Fatih Terim statement by Albert Riera at Galatasaray]. Fanatik (тур.). 13 серпня 2020. Процитовано 5 жовтня 2022.
- ↑ Adrover, Sebastià (19 січня 2022). Альберт Рієра повертається до «Галатасарая» як асистент тренера [Albert Riera returns to Galatasaray as assistant manager]. Diario de Mallorca (ісп.). Процитовано 30 січня 2022.
- ↑ Альберт Рієра замінює Просінечкі на тренерській лаві історичного клубу словенського футболу [Albert Riera takes over from Prosinecki on the bench of Slovenian football giants]. Última Hora (ісп.). 4 липня 2022. Процитовано 19 вересня 2022.
- ↑ Альберта Рієру вигнали ультрас під час його презентації в «Олімпії Любляна» [Albert Riera, expelled by ultras in his presentation at Olimpija Ljubljana] (ісп.). Cadena COPE. 4 липня 2022. Процитовано 23 вересня 2022.
- ↑ Plestenjak, Rok (8 липня 2022). Фанати «Олімпії» обурені, президент став ненависною особою [Olimpija fans were furious, the president became a hated man] (словен.). Siol. Процитовано 23 вересня 2022.
- ↑ «Мура» впевнено в другому раунді, «Олімпія» врятувалася від ганьби на 112-й хвилині [Mura are in the second round, Olimpija saved themselves from embarrassment in the 112th minute] (словен.). Siol. 14 липня 2022. Процитовано 23 вересня 2022.
- ↑ Рієра здивований, тренер «Мури»: Це була суперечлива ситуація [Riera surprised, Mura manager: It was a controversial position] (словен.). Siol. 18 липня 2022. Процитовано 23 вересня 2022.
- ↑ Plestenjak, Rok (5 вересня 2022). Рієра сяє від щастя, історія попереджає «Олімпію» [Riera glows with happiness, history warns Olimpija] (словен.). Siol. Процитовано 23 вересня 2022.
- ↑ Найсолодша перемога за нову зірку «Олімпії» [The sweetest victory for another Olimpija title] (словен.). Radiotelevizija Slovenija. 16 квітня 2023. Процитовано 16 квітня 2023.
- ↑ Viškovič, Rok (6 травня 2023). «Олімпія» після драми на 130-й хвилині здобула подвійну корону, цікава серія «Марибора» завершена [130-minute drama for Olimpija's double crown, Maribor's interesting run is over] (словен.). Sportklub. Процитовано 7 травня 2023.
- ↑ Рієра підтвердив, що залишає «Олімпію»; Деліус виступить у понеділок [Riera confirmed that he is leaving Olimpia; Delius will speak on Monday] (словен.). Radiotelevizija Slovenija. 15 травня 2023. Процитовано 23 травня 2023.
- ↑ Підтверджено: Альберт Рієра та «Олімпія» розходяться, у клубі стверджують, що іспанець не захотів продовжувати за тих самих умов [Confirmed: Albert Riera and Olimpija part ways, the club claims that the Spaniard did not want to continue under the same conditions] (словен.). Nogomania. 15 травня 2023. Процитовано 15 травня 2023.
- ↑ Целє підтвердило прихід Рієри, який у п’ятницю вранці проведе перше тренування [Celje confirmed the arrival of Riera, who will lead his first training on Friday morning] (словен.). Radiotelevizija Slovenija. 20 липня 2023. Процитовано 20 липня 2023.
- ↑ Valant, Simon (23 липня 2023). Альберт Рієра розпочав свій шлях на тренерській лаві «Целє» з нічиєї [Albert Riera started his journey on the Celje bench with a draw] (словен.). Celje.info. Процитовано 28 липня 2023.
- ↑ Целє повідомляє: Альберт Рієра офіційно залишив словенський клуб вищого дивізіону – чи скоро підтвердять його наступника? [Celje confirmed: Albert Riera has officially left the Slovenian top division side – will his successor be confirmed soon?] (словен.). Nogomania. 11 жовтня 2023. Процитовано 12 жовтня 2023.
- ↑ Рієра яскраво описав сприйняття успіху «Целє»: Коли я зайшов до роздягальні, я запитав гравців, чому вони на мене дивляться [Riera described perception of Celje's success vividly: When I got to the dressing room, I asked the players why were they looking at me] (словен.). Nogomania. 4 серпня 2023. Процитовано 12 жовтня 2023.
- ↑ Завершення саги «Целє»: Рієра офіційно пішов, його наступник підтверджений [Celje saga reaches end: Riera officially gone, his successor confirmed] (словен.). Sportklub. 11 жовтня 2023. Процитовано 12 жовтня 2023.
- ↑ Альберт Рієра, новий тренер «Морських і Білих»! [Albert Riera, new manager of the Navy and Whites!] (фр.). FC Girondins Bordeaux. 12 жовтня 2023. Процитовано 12 жовтня 2023.
- ↑ «Бордо» провалився в дебюті Альберта Рієри, «Анже» — нові віце-лідери [Bordeaux go missing on Albert Riera's debut, Angers new runners-up]. L'Équipe (фр.). 21 жовтня 2023. Процитовано 10 березня 2024.
- ↑ Плани Альберта Рієри щодо боротьби за вихід у Лігу 1 руйнуються! «Бордо» має великі борги, Жан Віпотнік виставлений на продаж [Albert Riera's Ligue 1 promotion plans are falling apart! Bordeaux is heavily in debt, Žan Vipotnik is for sale] (словен.). Nogomania. 7 червня 2024. Процитовано 29 липня 2024.
- ↑ Шестиразовий чемпіон Франції «Бордо» подав заяву про банкрутство. Reuters. 26 липня 2024. Процитовано 29 липня 2024.
- ↑ Він повернувся, і це офіційно: Альберт Рієра знову сяде на тренерську лаву «Целє» після жовтня минулого року, іспанець уклав довгострокову угоду з «Графами» [He is officially back: Albert Riera will sit on the Celje bench again after last October, the Spaniard has signed a long-term partnership with "The Counts"] (словен.). Planet Nogomet. 29 липня 2024. Процитовано 29 липня 2024.
- ↑ Альберт Рієра повернувся до «Целє» [Albert Riera is back in Celje] (словен.). Siol. 29 липня 2024. Процитовано 29 липня 2024.
- ↑ «Целє» попрощалося з Лігой чемпіонів із ганебним рекордом: Штирійський клуб ніколи не зазнавав у Європі гіршої поразки [Celje said goodbye to the Champions League with an infamous record: the Styrian club has never experienced a worse defeat in Europe] (словен.). Planet Nogomet. 30 липня 2024. Процитовано 31 липня 2024.
- ↑ Альберт Рієра повторив найвищу поразку у своїй тренерській кар’єрі, але провал у Братиславі все одно матиме особливе місце [Albert Riera equaled the highest defeat in his coaching career, but the debacle in Bratislava will still have a special place] (словен.). Nogomania. 30 липня 2024. Процитовано 31 липня 2024.
- ↑ Плей-оф
- ↑ «Півзахисник „Ліверпуля“ Рієра одружився з росіянкою» [Архівовано 31 травня 2009 у Wayback Machine.] // Championat.ru
- ↑ «Альберт Рієра одружився з мешканкою Омська!» [Архівовано 6 червня 2009 у Wayback Machine.] // Liverbird.ru
Посилання
ред.- Альберт Рієра на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Статистика виступів у змаганнях під егідою ФІФА. [Архівовано 4 квітня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- Статистика виступів на сайті national-football-teams.com [Архівовано 14 листопада 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
- Статистика виступів в Іспанії на сайті BDFutbol.com [Архівовано 25 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Альберт Рієра на сайті fussballdaten.de (нім.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)