Вікіпедія

Альберт Рієра

іспанський футболіст

Альберт Рієра (ісп. Albert Riera; нар. 15 квітня 1982, Манакор) — іспанський футбольний тренер і колишній футболіст, який грав на позиціях вінгера та лівого захисника. Наразі є головним тренером клубу «Целє».

Ф
Альберт Рієра
Альберт Рієра
Альберт Рієра
Рієра у 2017 році
Особисті дані
Повне ім'я Альберт Рієра Ортега[1]
Народження 15 квітня 1982(1982-04-15) (43 роки)
  Манакор, Іспанія[2]
Зріст 1.87 м[2]
Вага 80 кг Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Іспанія Іспанія
Позиція Вінгер, Лівий захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Целє (тренер)
Юнацькі клуби
1999–2000 Мальорка
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2000–2002 Іспанія «Мальорка B» 54 (12)
2001–2003 Іспанія «Мальорка» 46 (6)
2003–2005 Франція «Бордо» 53 (4)
2005–2008 Іспанія «Еспаньйол» 72 (8)
2006 Англія «Манчестер Сіті» (оренда) 15 (1)
2008–2010 Англія «Ліверпуль» 40 (3)
2010–2011 Греція «Олімпіакос» 26 (6)
2011–2014 Туреччина «Галатасарай» 60 (3)
2014 Англія «Вотфорд» 8 (1)
2014 Італія «Удінезе» 0 (0)
2015 Іспанія «Мальорка» 6 (0)
2015 Словенія «Заврч» 12 (1)
2016 Словенія «Копер» 1 (0)
Національна збірна
Роки Роки І (г)
2000–2001 Іспанія Іспанія U18 11 (0)
2002–2003 Іспанія Іспанія U21 15 (2)
2007–2009 Іспанія Іспанія 16 (4)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2020–2022 Туреччина «Галатасарай» (асистент)
2022–2023 Словенія «Олімпія Любляна»
2023 Словенія «Целє»
2023–2024 Франція «Бордо»
2024– Словенія «Целє»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Рієра.

Насамперед відомий виступами за іспанські клуби «Мальорка» та «Еспаньйол», з першим з яких Альберт ставав володарем Кубка Іспанії. Також виступав за ряд іменитих європейських клубів, зокрема англійські «Манчестер Сіті» та «Ліверпуль», а також за національну збірну Іспанії, у складі якої став бронзовим призером Кубка конфедерацій 2009 року.

Клубна кар'єра

ред.

Народився 15 квітня 1982 року в місті Манакор. Вихованець футбольної школи клубу «Мальорка». Дорослу футбольну кар'єру розпочав у 2000 році в основній команді того ж клубу, в якій провів три сезони, взявши участь у 44 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Бордо», до складу якого приєднався 2003 року. Відіграв за команду з Бордо наступні два сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Бордо», був гравцем основного складу команди.

Згодом з 2005 до 2008 року грав у складі команд клубів «Еспаньйол» та, на умовах оренди, «Манчестер Сіті».

 
Альберт Рієра під час виступів за «Ліверпуль». 5 жовтня 2008 року

У 2008 році уклав контракт з клубом «Ліверпуль», у складі якого провів наступні два роки своєї кар'єри гравця.

Протягом сезону 2010/11 захищав кольори команди клубу «Олімпіакос», вигравши з командою титул чемпіона Греції.

До складу клубу «Галатасарай» приєднався 3 серпня 2011 року. Сума трансферу склала 3 мільйони євро[3][4][5]. Згідно з укладеним контрактом, Рієра повинен був заробляти в стамбульському клубі 2,7 млн євро в рік. Вперше забив 25 січня 2012 року в матчі з «Анкарагюджю» (4:0).

Після переходу Нордін Амрабата в «Галатасарай» Фатіх Терім пересунув Рієру на позицію лівого захисника. Пов'язано це, в першу чергу, було з відсутністю футболістів, здатних зіграти на цьому місці, за винятком схильного до травм Хакана Балта. З командою двічі поспіль вигравав національний чемпіонат та суперкубок. 28 січня 2014 року розірвав контракт з клубом. Всього встиг відіграти за стамбульську команду 60 матчів в національному чемпіонаті (3 гол), 6 матчів в національному кубку та 14 ігор у єврокубках (1 гол).

У лютому 2014 року з'явилась інформація про перехід Альберта до харківського «Металіста»[6], проте трансфер не відбувся і 24 березня Рієра підписав попередній контракт з «Удінезе», що виступав в силу 1 липня[7]. Трьома днями пізніше приєднався до англійського «Вотфорда» до кінця сезону[8] . Свій перший і єдиний гол за англійців забив 19 квітня у домашньому матчі проти «Іпсвіч Таун»[9]. У грі з «Чарльтоном» отримав дві жовті картки, а після матчу був звинувачений в неадекватній поведінці Футбольною асоціацією Англії[10], отримав двоматчеву дискваліфікацію і відправився в «Удінезе», так як до кінця чемпіонату залишалася лише одна гра[11]. Не зігравши жодної гри за «зебр», 29 листопада був звільнений з італійського клубу за участь в покерному турнірі в Словенії[12], якому він віддав перевагу грі проти «К'єво»[13].

5 березня 2015 Рієра повернувся до рідної «Мальорки», підписавши контракт на півтора року[14]. Проте важе за кілька місяців покинув клуб через конфлікт з головним тренером Микелем Солером.

У вересні 2015 року підписав контракт з словенським клубом «Заврч», де грав до кінця року, після чого розірвав контракт з клубом, але залишився у країні, ставши гравцем «Копера».

Виступи за збірну

ред.

2000 року дебютував у складі юнацької збірної Іспанії, взяв участь у 11 іграх на юнацькому рівні.

Протягом 2002–2003 років залучався до складу молодіжної збірної Іспанії. На молодіжному рівні зіграв у 15 офіційних матчах, забив 2 голи.

13 жовтня 2007 року дебютував в офіційних матчах у складі збірної Іспанії проти данців в рамках відбіркового турніру до чемпіонату Європи 2008 року він вразив ворота суперника з-за меж штрафної площі. В заявку на фінальний турнір включений не був.

 
Альберт Рієра під час виступів за «Галатасарай». 25 січня 2012 року

Знову був викликаний в збірну в жовтні 2008 року на матчі відбіркового турніру до чемпіонату світу 2010 року після того, як Дієго Капель відмовився грати через травму. Провів 11 хвилин у зустрічі проти збірної Естонії. У наступному році на останній хвилині забив переможний м'яч у ворота збірної Туреччини (2:1).

Вісенте дель Боске включив Рієру в склад на Кубок Конфедерацій 2009, і Альберт провів чотири матчі за команду, яка посіла третє місце. Втім, на чемпіонат світу він не поїхав і в збірну більше не викликався.

Всього за три роки провів у формі головної команди країни 16 матчів, забивши 4 голи.

Тренерська кар’єра

ред.

Галатасарай (асистент)

ред.

Рієра офіційно оголосив про завершення футбольної кар’єри 24 січня 2018 року через публікацію в соціальних мережах, де він зобразив себе, буквально повісивши бутси на дерево.[15] У 2019 році він отримав ліцензію Про УЄФА, а в серпні наступного року повернувся до «Галатасарая» як асистент головного тренера Фатіха Теріма.[16] У січні 2022 року він повернувся на Тюрк-Телеком-Арена для роботи разом із співвітчизником Доме́неком Торрентом.[17]

Олімпія Любляна

ред.

4 липня 2022 року Рієра повернувся до вищого дивізіону Словенії, коли його призначили головним тренером «Олімпії Любляна».[18] Його вигнали з першої прес-конференції ультрас «Олімпії», «Green Dragons», які були незадоволені звільненням попереднього тренера Роберт Просінечкі.[19] Він дебютував через три дні вдома проти Діфферданж 03 у першому кваліфікаційному раунді Ліга конференцій УЄФА, зігравши внічию 1:1,[20] і потребував додаткового часу в матчі-відповіді, щоб пройти цей раунд.[21] Його команда розпочала сезон ліги 14 липня з домашньої перемоги 2:0 над Мурою,[22] після чого здобула ще сім перемог, що стало найкращим стартом клубу з 1994 року.[23]

Рієра врешті привів «Олімпію» до національного чемпіонства, здобувши перший титул з 2018 року після перемоги над головними суперниками Марибором 2:0 за п’ять турів до кінця.[24] Він завершив дубль, перемігши «Марибор» у Кубку Словенії завдяки пенальті Тімі Макса Ельшніка на 130-й хвилині.[25] За свої досягнення він був визнаний Тренером року; однак під час церемонії він оголосив, що йому не запропонували новий контракт, і він залишить клуб після закінчення терміну дії контракту наприкінці травня.[26][27]

Целє

ред.

20 липня 2023 року, за два дні до початку нового сезону, Рієра був офіційно представлений як тренер «Целє», також у вищому дивізіоні Словенії.[28] У своєму дебютному матчі через три дні його команда зіграла внічию 2:2 на виїзді проти Алюмінію.[29] Він залишив клуб, який очолював таблицю після 11 турів, 11 жовтня.[30] Він провів 17 матчів, зокрема вибив португальський Віторія Гімарайнш у другому кваліфікаційному раунді Ліга конференцій УЄФА.[31][32]

Бордо

ред.

Наступного дня після відходу з «Целє» Рієра став новим тренером «Бордо» — тепер у Лізі 2 — повернувшись до клубу через 18 років після виступів за нього як гравець і підписавши контракт до червня 2025 року.[33] Його дебют 21 жовтня завершився поразкою 2:0 від Анже.[34]

Рієра привів свою команду до 12-го місця.[35] Однак «Бордо» було адміністративно понижено до Чемпіонату Національ і оголошено банкрутом перед початком нового сезону.[36]

Повернення до Целє

ред.

Рієра повернувся до «Целє» 29 липня 2024 року, підписавши дворічний контракт.[37][38] Вже наступного дня він керував командою у виїзній поразці 5:0 від Слована Братислава у другому кваліфікаційному раунді Ліги чемпіонів, вилетівши з загальним рахунком 6:1; це була найважча поразка клубу в європейських змаганнях, а також одна з найважчих у тренерській кар’єрі Рієри.[39][40]

Статистика виступів

ред.

Статистика клубних виступів

ред.
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1999–00   «Мальорка Б» СДБ (ІІІ) 7 1 - - - - - - - - - 7 1
2000–01 СДБ (ІІІ) 31 6 - - - - - - - - - 31 6
2001–02 СДБ (ІІІ) 16 0 - - - - - - - - - 16 0
Усього за «Мальорку Б» 54 7 - - - - - - 54 7
2000–01   «Мальорка» ПД 3 1 КІ 0 0 - - - - - - 3 1
2001–02 ПД 8 1 КІ 0 0 ЛЧ+КУЄФА 3+0 0 - - - 11 1
2002–03 ПД 35 4 КІ 8 0 - - - - - - 43 4
2003–04   «Бордо» Л1 32 2 КФ+КЛ 2+0 0 КУЄФА 10 5 - - - 44 7
2004–05 Л1 21 2 КФ+КЛ 1+0 0 - - - - - - 22 2
Усього за «Бордо» 53 4 3 0 10 5 - - 66 9
2005-06   «Еспаньйол» ПД 8 0 КІ 0 0 КУЄФА 3 0 - - - 11 0
2005–06   «Манчестер Сіті» ПЛ 15 1 КА+КЛ 4+0 0 - - - - - - 19 1
2006–07   «Еспаньйол» ПД 28 4 КІ 1 0 КУЄФА 13 4 СІ 2 0 44 8
2007–08 ПД 36 4 КІ 3 0 - - - - - - 39 4
Усього за «Еспаньйол» 72 8 4 0 16 4 2 0 94 12
2008–09   «Ліверпуль» ПЛ 28 3 КА+КЛ 3+0 1 ЛЧ 9 1 - - - 40 5
2009–10 ПЛ 12 0 КА+КЛ 0+1 0 ЛЧ+ЛЄ 1+2 0 - - - 16 0
Усього за «Ліверпуль» 40 3 4 1 12 1 - - 56 5
2010–11   «Олімпіакос» СЛ 26 2 КГ 2 0 ЛЄ 0 0 - - - 28 2
2011–12   «Галатасарай» СЛ 26+4[41] 1 КТ 2 0 - - - - - - 32 1
2012–13 СЛ 26 2 КТ 0 0 ЛЧ 9 0 СТ 0 0 35 0
2013-14 СЛ 4 0 КТ 4 1 ЛЧ 5 0 СТ 0 0 13 1
Усього за «Галатасарай» 56+4 3 6 1 14 0 0 0 80 4
2013-14   «Вотфорд» Ч (ІІ) 8 1 КА+КЛ - - - - - - - - 8 1
2014–15   «Удінезе» A 0 0 КІ 0 0 - - - - - - 0 0
2014–15   «Мальорка» СД (ІІ) 6 0 КІ - - - - - - - - 6 0
Усього за «Мальорку» 52 6 8 0 3 0 - - 63 6
2015–16   «Заврч» 1Л 12 1 КС 2 1 - - - - - - 14 2
Усього за кар'єру 388+4 36 33 3 55 10 2 0 482 49

Особисте життя

ред.

30 травня 2009 року Альберт одружився з росіянкою Юлією Корольовою. Весілля проходило в Омську. Для гостей виступав Валерій Меладзе, чий гастрольний графік збігся з весіллям футболіста[42][43]. Пара має спільну доньку Олександру (2008 р.н.). Також у нього є молодший брат Сіто Рієра, теж футболіст, який виступав в одеському «Чорноморці».

Титули і досягнення

ред.
Гравець
«Мальорка»: 2002-03
«Еспаньйол»: 2005-06
«Олімпіакос»: 2010-11
«Галатасарай»: 2011-12, 2012-13
«Галатасарай»: 2012, 2013
Тренер
«Олімпія»: 2022-23
«Олімпія»: 2022-23
«Целє»: 2024-25

Примітки

ред.
  1. ↑ Протокол матчу, проведеного 10 травня 2015 року, в Пальма-де-Майорка [Minutes of the match held on 10 May 2015, in Palma de Mallorca] (ісп.). Royal Spanish Football Federation. 10 травня 2015. Архів оригіналу за 19 лютого 2023. Процитовано 18 червня 2019.
  2. ↑ а б Альберт РІЄРА Ортега. El Mundo (ісп.). Процитовано 8 листопада 2019.
  3. ↑ Riera nach Istanbul (нім.). transfermarkt.de. 2.09.2011. Архів оригіналу за 18.03.2012. Процитовано 2 вересня 2011.
  4. ↑ Albert Riera Galatasaray'da (тур.). Galatasaray Spor Kulübü Resmi Internet Sitesi. 3.09.2011. Архів оригіналу за 18.03.2012. Процитовано 3 вересня 2011.
  5. ↑ Bilgi: Albert Riera Ortega (тур.). Galatasaray Spor Kulübü Resmi Internet Sitesi. 3.09.2011. Архів оригіналу за 18.03.2012. Процитовано 3 вересня 2011.
  6. ↑ СМИ: Альберт Риера подписал контракт с Металлистом. Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 7 серпня 2015. [Архівовано 2014-03-12 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Primo tassello per la prossima stagione: ha firmato Albert Riera Ortega [First piece for next season: Albert Riera Ortega has signed] (Italian) . Udinese Calcio. 24 березня 2014. Архів оригіналу за 24 березня 2014. Процитовано 24 березня 2014.
  8. ↑ Watford sign former Liverpool and Spain winger Albert Riera on until the end of season. The Standard. 27 березня 2014. Архів оригіналу за 30 березня 2014. Процитовано 17 червня 2014.
  9. ↑ Watford 3–1 Ipswich. BBC Sport. 19 квітня 2014. Архів оригіналу за 21 квітня 2014. Процитовано 19 квітня 2014.
  10. ↑ Match report: Charlton Athletic 3–1 Watford. Watford F.C. 29 квітня 2014. Архів оригіналу за 17 червня 2014. Процитовано 18 червня 2014.
  11. ↑ Official: Released players confirmed. Watford F.C. 4 червня 2014. Архів оригіналу за 17 червня 2014. Процитовано 17 червня 2014.
  12. ↑ Альберт Риера уволен из «Удинезе» за поездку на покерный турнир вместо матча Серии А. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 7 серпня 2015.
  13. ↑ Liverpool old boy Albert Riera sacked after skipping a match to play in POKER tournament. Daily Mirror. 29 листопада 2014. Архів оригіналу за 30 листопада 2014. Процитовано 30 листопада 2014.
  14. ↑ Riera vuelve a casa [Riera returns home] (ісп.). Mallorca's official website. 5 березня 2015. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 15 березня 2015.
  15. ↑ Альберт Рієра завершує футбольну кар’єру: «Час сказати до побачення» [Albert Riera retires from football: "It's time to say goodbye"]. Diario AS (ісп.). 24 січня 2018. Процитовано 8 листопада 2019.
  16. ↑ Заява Альберта Рієри про Фатіха Теріма в «Галатасараї» [Fatih Terim statement by Albert Riera at Galatasaray]. Fanatik (тур.). 13 серпня 2020. Процитовано 5 жовтня 2022.
  17. ↑ Adrover, Sebastià (19 січня 2022). Альберт Рієра повертається до «Галатасарая» як асистент тренера [Albert Riera returns to Galatasaray as assistant manager]. Diario de Mallorca (ісп.). Процитовано 30 січня 2022.
  18. ↑ Альберт Рієра замінює Просінечкі на тренерській лаві історичного клубу словенського футболу [Albert Riera takes over from Prosinecki on the bench of Slovenian football giants]. Última Hora (ісп.). 4 липня 2022. Процитовано 19 вересня 2022.
  19. ↑ Альберта Рієру вигнали ультрас під час його презентації в «Олімпії Любляна» [Albert Riera, expelled by ultras in his presentation at Olimpija Ljubljana] (ісп.). Cadena COPE. 4 липня 2022. Процитовано 23 вересня 2022.
  20. ↑ Plestenjak, Rok (8 липня 2022). Фанати «Олімпії» обурені, президент став ненависною особою [Olimpija fans were furious, the president became a hated man] (словен.). Siol. Процитовано 23 вересня 2022.
  21. ↑ «Мура» впевнено в другому раунді, «Олімпія» врятувалася від ганьби на 112-й хвилині [Mura are in the second round, Olimpija saved themselves from embarrassment in the 112th minute] (словен.). Siol. 14 липня 2022. Процитовано 23 вересня 2022.
  22. ↑ Рієра здивований, тренер «Мури»: Це була суперечлива ситуація [Riera surprised, Mura manager: It was a controversial position] (словен.). Siol. 18 липня 2022. Процитовано 23 вересня 2022.
  23. ↑ Plestenjak, Rok (5 вересня 2022). Рієра сяє від щастя, історія попереджає «Олімпію» [Riera glows with happiness, history warns Olimpija] (словен.). Siol. Процитовано 23 вересня 2022.
  24. ↑ Найсолодша перемога за нову зірку «Олімпії» [The sweetest victory for another Olimpija title] (словен.). Radiotelevizija Slovenija. 16 квітня 2023. Процитовано 16 квітня 2023.
  25. ↑ Viškovič, Rok (6 травня 2023). «Олімпія» після драми на 130-й хвилині здобула подвійну корону, цікава серія «Марибора» завершена [130-minute drama for Olimpija's double crown, Maribor's interesting run is over] (словен.). Sportklub. Процитовано 7 травня 2023.
  26. ↑ Рієра підтвердив, що залишає «Олімпію»; Деліус виступить у понеділок [Riera confirmed that he is leaving Olimpia; Delius will speak on Monday] (словен.). Radiotelevizija Slovenija. 15 травня 2023. Процитовано 23 травня 2023.
  27. ↑ Підтверджено: Альберт Рієра та «Олімпія» розходяться, у клубі стверджують, що іспанець не захотів продовжувати за тих самих умов [Confirmed: Albert Riera and Olimpija part ways, the club claims that the Spaniard did not want to continue under the same conditions] (словен.). Nogomania. 15 травня 2023. Процитовано 15 травня 2023.
  28. ↑ Целє підтвердило прихід Рієри, який у п’ятницю вранці проведе перше тренування [Celje confirmed the arrival of Riera, who will lead his first training on Friday morning] (словен.). Radiotelevizija Slovenija. 20 липня 2023. Процитовано 20 липня 2023.
  29. ↑ Valant, Simon (23 липня 2023). Альберт Рієра розпочав свій шлях на тренерській лаві «Целє» з нічиєї [Albert Riera started his journey on the Celje bench with a draw] (словен.). Celje.info. Процитовано 28 липня 2023.
  30. ↑ Целє повідомляє: Альберт Рієра офіційно залишив словенський клуб вищого дивізіону – чи скоро підтвердять його наступника? [Celje confirmed: Albert Riera has officially left the Slovenian top division side – will his successor be confirmed soon?] (словен.). Nogomania. 11 жовтня 2023. Процитовано 12 жовтня 2023.
  31. ↑ Рієра яскраво описав сприйняття успіху «Целє»: Коли я зайшов до роздягальні, я запитав гравців, чому вони на мене дивляться [Riera described perception of Celje's success vividly: When I got to the dressing room, I asked the players why were they looking at me] (словен.). Nogomania. 4 серпня 2023. Процитовано 12 жовтня 2023.
  32. ↑ Завершення саги «Целє»: Рієра офіційно пішов, його наступник підтверджений [Celje saga reaches end: Riera officially gone, his successor confirmed] (словен.). Sportklub. 11 жовтня 2023. Процитовано 12 жовтня 2023.
  33. ↑ Альберт Рієра, новий тренер «Морських і Білих»! [Albert Riera, new manager of the Navy and Whites!] (фр.). FC Girondins Bordeaux. 12 жовтня 2023. Процитовано 12 жовтня 2023.
  34. ↑ «Бордо» провалився в дебюті Альберта Рієри, «Анже» — нові віце-лідери [Bordeaux go missing on Albert Riera's debut, Angers new runners-up]. L'Équipe (фр.). 21 жовтня 2023. Процитовано 10 березня 2024.
  35. ↑ Плани Альберта Рієри щодо боротьби за вихід у Лігу 1 руйнуються! «Бордо» має великі борги, Жан Віпотнік виставлений на продаж [Albert Riera's Ligue 1 promotion plans are falling apart! Bordeaux is heavily in debt, Žan Vipotnik is for sale] (словен.). Nogomania. 7 червня 2024. Процитовано 29 липня 2024.
  36. ↑ Шестиразовий чемпіон Франції «Бордо» подав заяву про банкрутство. Reuters. 26 липня 2024. Процитовано 29 липня 2024.
  37. ↑ Він повернувся, і це офіційно: Альберт Рієра знову сяде на тренерську лаву «Целє» після жовтня минулого року, іспанець уклав довгострокову угоду з «Графами» [He is officially back: Albert Riera will sit on the Celje bench again after last October, the Spaniard has signed a long-term partnership with "The Counts"] (словен.). Planet Nogomet. 29 липня 2024. Процитовано 29 липня 2024.
  38. ↑ Альберт Рієра повернувся до «Целє» [Albert Riera is back in Celje] (словен.). Siol. 29 липня 2024. Процитовано 29 липня 2024.
  39. ↑ «Целє» попрощалося з Лігой чемпіонів із ганебним рекордом: Штирійський клуб ніколи не зазнавав у Європі гіршої поразки [Celje said goodbye to the Champions League with an infamous record: the Styrian club has never experienced a worse defeat in Europe] (словен.). Planet Nogomet. 30 липня 2024. Процитовано 31 липня 2024.
  40. ↑ Альберт Рієра повторив найвищу поразку у своїй тренерській кар’єрі, але провал у Братиславі все одно матиме особливе місце [Albert Riera equaled the highest defeat in his coaching career, but the debacle in Bratislava will still have a special place] (словен.). Nogomania. 30 липня 2024. Процитовано 31 липня 2024.
  41. ↑ Плей-оф
  42. ↑ «Півзахисник „Ліверпуля“ Рієра одружився з росіянкою» [Архівовано 31 травня 2009 у Wayback Machine.] // Championat.ru
  43. ↑ «Альберт Рієра одружився з мешканкою Омська!» [Архівовано 6 червня 2009 у Wayback Machine.] // Liverbird.ru

Посилання

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Альберт Рієра
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Альберт_Рієра&oldid=45307194