Альберт Корейва

Альберт Корейва (пол. Wojciech Korejwa, лат. Albertus Corewa, нім. Albracht Korewa, лит. Albertas Kareiva) — литовський боярин першої половини XV століття.

Герб Дембно

Ім'я Корейва (kareiva, тепер kareivis, литовською означає войовник) було досить розповсюдженим на Литві, його носіїв можна подибати серед кількох знатних сімейств, як-от Гедройців. Сам Альберт був родом зі Жмуді. В документі Городельської унії 1413 року, за якою він отримав від польського шляхтича Добеслава Олесницького герб Дембно, відзначається, що нобіль походив із Совготська (нім. Sowgodsko). На думку Владислава Семковича, дане поселення тотожне селу Sowguttendorf (Саугунішки) біля Кернова, згаданому в описі однієї тевтонської застави. Воно виступає у зв'язці з іменем боярина Совгута (нім. Sowgut), станом на 1386 жителя жемайтського села Girstawtendorff (Гірставтішки). Як припускає історик, Корейва міг бути сином Совгута й відповідно внуком Гірставта. Брат — Трумп (від лит. trumpas, короткий), сини: Івашко (пол. Iwaschko Korewicz), підписант Христмемельського договору з хрестоносцями (15 травня 1432 р.), та Федір. Можливо, дочкою Альберта була Ганна Богдана, жінка Начки Гінівіловича.

А. Корейва, певно, ідентичний старості мідницькому Careybo, свідку Салінського договору (1398). Разом з Якубом Мінігайлом в 1412 р. обіймав уря́д старости велонського. Вотчинні землі розкинулись в Аукштайтії. З огляду на спільний герб, мабуть, перебував у родинних зв'язках з Гойліміном Надобовичем, посідачем с. Відуклі. Брат Корейви, Трумп, в 1409 році спільно з Гойліміном їздив підіймати повстання жемайтів.

Див. також

• Клавсигайло

Джерела

• Пятраўскас Р. Літоўская знаць у канцы XIV—XV ст.: Склад — структура — улада / Рымвідас Пятраўскас; пераклад з літоўскай мовы Алесь Мікус. — 2-е выд. — Смаленск : Інбелкульт, 2014. — ISBN 978-5-00076-015-4.
• Błaszczyk, Grzegorz (2014). Herbarz szlachty żmudzkiej. Tom III. Warszawa: DiG. ISBN 978-83-7181-910-0.
• Semkowicz, Władysław (1920). Rocznik Towarzystwa Heraldycznego we Lwowie. 5. Towarzystwo Heraldyczne we Lwowie. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 26 березня 2022.