Альберто Хінастера
Альберто Еварісто Хінастера (ісп. Alberto Evaristo Ginastera; 11 квітня 1916, Буенос-Айрес — 25 червня 1983, Женева) — аргентинський композитор та музикознавець.
| Альберто Хінастера | |
|---|---|
 | |
| Народився |
11 квітня 1916[1][2][…] Буенос-Айрес, Аргентина[4][5] |
| Помер |
20 лютого 1983[6][7][…] (66 років) Женева, Швейцарія[4] |
| Поховання | |
| Країна |
.svg){kind=small} Аргентина |
| Діяльність | композитор, музикознавець, кінокомпозитор, лібретист |
| Alma mater | Національна консерваторія Аргентини |
| Вчителі | Youra Gullerd |
| Знання мов | іспанська[9] |
| Членство | Американська академія мистецтв і наук і Національна академія художніх мистецтв Аргентиниd |
| Жанр | опера і сардана |
| Magnum opus | Harp Concertod |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0319914 |
БіографіяРедагувати
Професійну освіту Хінастера здобув у Національній консерваторії в Буенос-Айресі (1936—1938). Набув визнання як композитор ще у студентські роки, після концертного виконання сюїти з балету «Панамбі». 1941 р. Хінастера починає викладати у Національній консерваторії. Того ж року отримав замовлення з США написати балет на фольклорні теми «Естансія». На початку 40-х років за композитором закріпилася репутація найбільш талановитого та перспективного композитора сучасної Аргентини.
У 1945—1947 жив у США. 1948 року заснував консерваторію в Ла-Платі, де в нього навчався зокрема Астор П'яццола та Херардо Гандіні. До початку 50-х років Хінастера здобув світове визнання. Він дедалі частіше приїжджав до Європи. У 1958 заснував та очолив музичний факультет Аргентинського католицького університету. У 1962—1971 був директором Латиноамериканського центру вищої музичної освіти. Залучив до викладання в Аргентині чимало викладачів з Європи та Північної Америки. З 1971 року жив в Женеві[10].
Характеристика творчостіРедагувати
Альберто Хінастера — автор опер та балетів, численних творів для симфонічного оркестру, фортепіано та гітари. Особливе місце у творчості займає вокальна та камерна музика[11].
Характерні риси творчості: вільна атональність, мікрохроматичні інтервали, кластери, серійна техніка, обмежена алеаторика, незвичайні способи вокального та інструментального звуковидобування та сучасне опрацювання фольклорних елементів[10].
Цікаві фактиРедагувати
- Альберто Еварісто пишався своїм каталонським походженням та часто наполягав, щоб його прізвище вимовлялося по-каталонськи, а саме — "Джінастера".
- Композитор знищив велику кількість своїх ранніх творів, вважаючи їх недосконалими.
- В ранні роки творчості найбільше захоплювався Стравінським та Дебюссі.
- Одна з пізніх опер "Беатріче Ченчі" була використана в інавгураційних концертах Кеннеді 1971 р.
- Хінастера написав музику до дванадцяти кінофільмів[12].
ПриміткиРедагувати
- ↑ Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek, Staatsbibliothek zu Berlin, Bayerische Staatsbibliothek et al. Record #119088029 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ https://www.gf.org/fellows/all-fellows/alberto-evaristo-ginastera/
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ todotango.com
- ↑ Kathari S., Riliet N. Histoire et Guide des cimetières genevois — Genève: Éditions Slatkine, 2009. — P. 502. — ISBN 978-2-8321-0372-2
- ↑ https://plus.si.cobiss.net/opac7/conor/30231907
- ↑ а б Акопян, л. (2010). Музыка ХХ века. Москва: "Практика". с. с. 617–618.
- ↑ Альберто Хинастера (Alberto Ginastera) | Belcanto.ru. www.belcanto.ru. Архів оригіналу за 26 грудня 2019. Процитовано 28 грудня 2019.
- ↑ Альберто Хинастера: "Музыкальный Архитектор" • Hasta Pronto. Hasta Pronto (ru-RU). 1 лютого 2017. Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 29 грудня 2019.