Відкрити головне меню

Альберто Бартон

перуанський мікробіолог, лікар

Альберто Бартон (повне ім'я Альберто Леонардо Бартон Томпсон ісп. Alberto Leonardo Barton Thompson; 12 серпня 1870 чи 18 липня 1870, Буенос-Айрес, Аргентина — 25 жовтня 1950, Ліма, Перу) — перуанський мікробіолог, відомий відкриттям збудника системного бартонельозу. На його честь було названо рід бактерій Bartonella, які спричинюють бартонельози.

Альберто Бартон
Alberto Leonardo Barton Thompson
Barton alberto.jpg
Народився 18 липня 1870(1870-07-18)
Буенос-Айрес, Аргентина
Помер 25 жовтня 1950(1950-10-25) (80 років)
Ліма, Перу
Громадянство Перу
Національність перуанець
Діяльність лікар, мікробіолог
Alma mater Національний університет Сан-Маркос
Сфера інтересів медична мікробіологія
Заклад Національний університет Сан-Маркос
Відомий завдяки: виявленню збудника системного бартонельозу
Батько Ральф Джон Бартон Уайльд
Матір Анастасія Франциска Августа Томпсон Роу
У шлюбі з Перфекта Роза Гонсалес,
Марія Ізабель Угарріза Кордеро
Діти 2 синів і 2 дочки
Нагороди
Великий хрест ордена «Сонце Перу»

Зміст

БіографіяРедагувати

Походив з багатодітної сім'ї, був третім з дев'яти братів. Його батьками були уругваєць Ральф Джон Бартон Уайльд і аргентинка Анастасія Франциска Августа Томпсон Роу, обидва англійського походження. Його сім'я влаштувалася в Аргентині, де він і народився, але з політичних причин емігрувала до Перу в 1876 році. Того ж року батько заснував компанію «La Pureza», фабрику з безалкогольних напоїв, яка надалі стала першим у Південній Америці виробником по ліцензії Coca-Cola.

Альберто Бартон почав навчання в Школі Богоматері в Олімпії, але через хворобу очей змушений був на три роки виїхати до дядька в Англію. Після повернення він закінчив середню школу. У 1894 році, після невдалої участі в сімейному бізнесі, поступив у Школу Сан-Фернандо університету Сан-Маркос, щоб вивчати медицину. Закінчив її в 1900 році, написавши успішну дисертаційну роботу про хворобу Карріона. Разом з 17-ма іншими студентами отримав заохочувальну назву «просування століття». Будучи найвидатнішим студентом із блискучою дисертацією, він був направлений конгресом Перу, який призначив йому стипендію на два роки, навчатися бактеріології та тропічній медицині в Лондонську школу гігієни та тропічної медицини та у такий же заклад в Единбурзі. Після повернення до Ліми Бартон отримав посаду голови лабораторії лікарні Гвадалупе дель Кальяо (del Hospital Guadalupe del Callao).

Відкриття збудника гарячки ОройяРедагувати

Відкриття відбулось 1905 року, коли Бартону було 33 роки. Іноземці, які приїхали в Перу і вирушили в містечко Ла-Оройя, повернулися хворими, їх госпіталізували у лікарню Гвадалупе дель Кальяо, де більшість з них померли в перший період хвороби Карріона, на тлі анемії і гарячки, деякі це пережили і в них з'явилися бородавки, як прояв пізньої форми — «перуанська бородавка».

Бартон дослідив 14 пацієнтів і зауважив, що у них за наявності анемії та гарячки, знайшов при проведенні мікроскопії дуже маленькі паличкоподібні бактерії у їхніх червоних кров'яних клітинах, і, якщо хворий починав видужувати, ці палички перетворювалися на закруглені бактерії (коккоїди), а у тих, в яких формувалися бородавки на шкірі, бактерії взагалі зникали з крові.

На науковому засіданні в 1905 році, 5 жовтня, на вшанування пам'яті жертви Даніеля Алкідеса Карріона в Медичному союзі Фернандіна, він повідомив про своє відкриття медичній спільноті. Тільки в 1909 році він опублікував свою роботу в «Медичній хроніці».

У 1913 році, з нагоди V Латиноамериканського медичного конгресу, який відбувся в Лімі, відомий дослідник тропічних хвороб Річард Стронг з Гарвардського університету (Бостон) прибув із вибраною групою дослідників. Роботу Бартона було ретельно вивчено і було визначено що те, що він назвав «Х-тілами» або ендоглобулярними тілами, є причиною хвороби Каріона, про що Стронг повідомив Лондон, і саме там він назвав збудника Bartonella bacilliformis, а саму хворобу бартонелоьзом на честь Бартона.

Бартон вперше лабораторно діагностував бруцельоз у Південній Америці.

У 1916 році він пішов у відставку, надалі проводив приватні медичні дослідження та піклувався про бізнес сім'ї. Протягом 1941-1943 років повернувся до державної медицини, очоливши лікарню Арзобіспо Лоайза (Arzobispo Loayza).

Бартон помер у Лімі 25 жовтня 1950 року, у віці 80 років, у тому ж самому місяці, коли загинув як жертва науки Даніель Карріон. Похований на міському меморіальному цвинтарі «Пастор Матіас Маестро».

ВшануванняРедагувати

Він отримав від влади Перу Орден Сонця Нації, а Палата сенаторів конгресу країни засвідчила йому повагу за науковий внесок життя. Він двічі був президентом Медичної Академії Перу, був першим доктором honoris causa Університету Сан-Маркос (1925). На його честь названий госпітальний комплекс у Лімі, який проводить щорічно прийом 22500 ургентних хворих і 60 тисяч амбулаторних пацієнтів[1][2].

Сім'яРедагувати

У 1910 році він одружився з Перфектою Розою Гонсалес, з якою мав двох синів і дочку. При народженні третьої дитини дружина померла. У 1934 році він одружився з Марією Ізабель Угаррізою Кордеро, з якою у нього була дочка.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Dr. Hugo Vizcarra E. La Bartonella de Alberto Barton T. y las nuevas Bartonellas. Folia Dermatológica Peruana — Vol. 8 Nº. 4 diciembre 1997. (ісп.)
  • Vizcarra Hugo. Alberto L Barton. BookXpress, 2001. (ісп.)

ПосиланняРедагувати