Алхімічні символи

Алхімічні символи, спочатку розроблені у рамках протонауки алхімії, використовувалися для позначення деяких хімічних елементів і сполук аж до XVIII століття. Варто відзначити однак, що, попри те, що зображення символів було великою мірою стандартизоване, і самі символи, і стиль їх зображення у різних алхіміків могли відрізнятися. Тут наведено найбільш загальні символи і зображення.

Таблиця алхімічних символів з «Останнього заповіту» Василя Валентина (близько 1670 року).

Три основні символиРедагувати

Згідно з Парацельсом, три первинні речовини (основні символи) (лат. Tria Prima) — це:

Сіль 🜔 ( ) — тіло;
Ртуть ☿ ( ) — розум;
Сірка 🜍 ( ) — душа.

Чотири основні елементиРедагувати

Земля 🜃 ( )
Вода 🜄 ( )
Повітря 🜁 ( )
Вогонь 🜂 ( )

Сім алхімічних металівРедагувати

Астрологічні символи (гліфи), що відповідають в західній астрології світилам — Сонцю, Місяцю і планетам.

Алхімічними металами «управляють» сім планет класичної астрології. У алхімічній практиці для позначення металу найчастіше використовується символ управляючої планети:

Сонце (Sol) ☉☼ управляє Золотом ₇₉Au
Місяць ☽ управляє Сріблом ₄₇Ag
Венера ♀ управляє Міддю ₂₉Cu
Марс ♂ управляє Залізом ₂₆Fe
Юпітер управляє Оловом ₅₀Sn
Меркурій ☿ управляє Ртуттю ₈₀Hg
Сатурн ♄ управляє Свинцем ₈₂Pb

Планети Уран (1781), Нептун (1846) і карликова планета Плутон (1930) були відкриті уже після того, як на зміну практичній алхімії прийшла хімія, і не мають відповідних алхімічних символів. Деякі сучасні алхіміки розглядають в якості символів цих планет радіоактивні елементи Уран ₉₂U, Нептуній ₉₃Np і Плутоній ₉₄Pu.

«Ієрогліфічна монада» Джона ДіРедагувати

Ієрогліфічна монада Джона Ді.

Англійський математик, астроном, астролог і окультист Джон Ді (1527—1608 або 1609) розробив ієрогліфічну монаду (лат. Monas Hieroglyphica) — композитний гліф, який він описав як поєднання символів Сонця, Місяця і первинних елементів.