Відкрити головне меню

Алперм

клас сплавів, що містять 83…90 % заліза і 10…17 % алюмінію

Алпе́рм (англ. Alperm від англ. aluminum — алюміній і англ. permeability — проникність)[1] — клас сплавів, що містять 83…90 % заліза і 10…17 % алюмінію. Алперм є магнітом'яким матеріалом з високою магнітною проникністю.

Основні види сплавівРедагувати

Сплави цього класу було створено та досліджено, починаючи з 1939 року японськими дослідниками Х. Масумото (англ. H. Masumoto) та Хідео Сайто (англ. Hideo Saito)[2]. Найбільшого поширення набув сплав із 16 % Al (Fe-16Al)[1]. Цей сплав має й інші маркування: «Alfenol 16» (США), «Vacodur 16» (Німеччина), Ю-16 (СРСР).

Сплав із 13 % Al також інколи називають альфер або алфер (англ. Alfer, від лат. Aluminium + Ferrum) або його радянські аналоги Ю-13, Ю-14 — магнетострикційний сплав алюмінію (12,5…13,8 %) і заліза (86,2…87,5 %) має дещо відмінні властивості від інших сплавів цього класу. Під час Другої світової війни сплав з 12,7…12,9 % алюмінію застосовувався японцями як заміна дефіцитного нікелю у магнітострикційних перетворювачах гідролокаторів[3]. Низька ціна та доступність компонентів сплаву, його підвищені, порівняно з нікелем, магнетострикційні властивості та великий Питомий опір дозволили значно знизити втрати на вихрові струми, стали основою практичного використання[4]. Альфер використовується для створення осердь електроакустичних (магнетострикційних) перетворювачів, які знайшли основне використання у гідроакустиці. Певним обмеженням, щодо практичного застосування цього матеріалу є його крихкість, яка суттєво ускладнює його механічне оброблення та низька корозійна стійкість, через присутність алюмінію[4].

ВластивостіРедагувати

Після загартування з 600°C алперм має такі магнітні властивості:

Додавання алюмінію до заліза підвищує питомий електричний опір сплаву до 140 мкОм∙м, що майже у чотири рази перевищує значення для кременистої електротехнічної сталі. З цієї причини алперм може використовуватись у вищому частотному діапазоні. Тим не менше, через вміст алюмінію матеріал у більшій мірі схильний до окиснення.

ВиробництвоРедагувати

Алперм виробляється методом спікання. Кінцевою формою сплаву, є листи товщиною 0,5 мм. Інколи методом вальцювання з них виготовляють стрічку товщиною до 50…60 мкм[5].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Стародубцев Ю. Н. Магнитомягкие материалы. Энциклопедический словарь-справочник. — М.: Техносфера, 2011. — 664 с. — ISBN 978-5-94836-259-5
  2. Effect of Aging on the Maximum Permeability in Quenched Fe-Al Alloys (Alperm). Архів оригіналу за 2012-06-02. Процитовано 2010-04-07. 
  3. Japanese sonar and asdic // US Naval Technical mission to Japan, 1945. Архівовано 2015-09-24 у Wayback Machine.
  4. а б Донской А. В., Келлер О. К., Кратыш Г. С. Ультразвуковые электротехнологические установки. — Л.: Энергоиздат, 1982. — 208 с.
  5. Yamashiro Y., Teshima N., Narita K. Magnetic properties of rapidly quenched alperm ribbons // Journal of Magnetism and Magnetic Materials, Volume 41, Issues 1-3, February 1984, Pages 149—151

ДжерелаРедагувати

  • Гудремон Э. Специальные стали. Изд. 2-е сокр. и перераб. Перевод с немецкого / Под ред. А. С. Займовского. том. 2 — М.: Металлургия, 1966. — 534 с.

ПосиланняРедагувати