Алометрія (грец. állos — інший і métron — міра), нерівномірний ріст частин тіла (у більш широкому сенсі — відмінність пропорцій у організмів з різними розмірами). Алометрія може бути негативною (наприклад, уповільнений ріст голови у дитини) і позитивною (наприклад, зростання рогів у жуйних тварин). Алометрія виражається зміною як пропорцій тіла, так і темпів розвитку різних органів, тобто гетерохронією. Випадки в алометрії описуються законами і правилами (наприклад, Правило Ренча).

Аллометрична залежність швидкості пересування тварин від розмірів тіла

Алометричний ріст можна зареєструвати, порівнюючи організми різного розміру. Відповідно до того, які особини порівнюються один з одним, можна виділити такі форми аллометрії[1][2]:

  • Онтогенетична алометрія, яка простежується в ході онтогенезу особини або встановлюється при порівнянні різновікових особин одного виду;
  • Внутрішньовидова алометрія, виявляється при порівнянні особин на одній стадії розвитку (звичайно дорослих), які відрізняються один від одного за розміром;
  • Міжвидова алометрія, що виявляється при порівнянні середніх значень досліджуваної ознаки, характерних для особин (як правило, дорослих) різних видів, що належать до однієї групи;
  • Еволюційна алометрія — міжвидова алометрія в ряду філогенетично спадкоємних форм.


Посилання ред.

Примітки ред.

  1. Особливості організмів, пов'язані з їх розмірами (Шабанов Д. А., Кравченко М. А. Екологія: біологія взаємодій)[недоступне посилання з лютого 2019]
  2. Hallgrímsson, B., Katz, D. C., Aponte, J. D., Larson, J. R., Devine, J., Gonzalez, P. N., Young, N. M., Roseman, C. C., & Marcucio, R. S. (2019). Integration and the Developmental Genetics of Allometry. Integrative and comparative biology, 59(5), 1369—1381. https://doi.org/10.1093/icb/icz105