Відкрити головне меню

Алеша́ндре Еркула́ну (порт. Alexandre Herculano; 28 березня 1810(18100328)13 вересня 1877) — португальський політичний діяч, журналіст, історик, письменник, поет. Перший представник течії романтизму в Португалії. Один із членів ліберального й антиклерикального руху. Народився у Лісабоні, в міщанській родині. У молодості був противником абсолютистів і короля Мігела[4]. Взяв участь громадянській війні на боці лібералів (18321834)[4]. Працював редактором «Панорами» (18371839), бібліотекарем Ажудської королівської бібліотеки (18391840)[4]. Став депутатом Португальського парламенту (1840), виступав за демократизацію освітнього процесу. Внаслідок утвердження авторитарного режиму Кошти Кабрала відійшов від політики (18411851)[4]. Після падіння диктатури брав участь у русі «відродження», був співзасновником двох газет[4]. Залишив політично-громадську діяльність через призначення консерваторів на керівні посади у Національному архіві (1856)[4]. Решту життя провів у провінції, у Вале-де-Лобуші, поблизу Сантарена[4]. Автор багатьох публіцистичних творів. Видав 2-томний збірник історичних повістей «Легенди і нарративи» (Lendas e narrativas, 1851), фундаментальну 4-томну «Історію Португалії» (História de Portuga, l846–1853), «Історію походження та встановлення інквізиції у Португалії» (História da origem e estabelecimento da inquisição em Portugal, 1854–1859), перші 3 частини «Історичних пам'яток Португалії» (18561873)[4]. Під впливом Вальтера Скотта запровадив жанр історичного роману до португальської літератури[4]. Як історик підкреслював велику роль міщанства (буржуазії) у розвитку Португалії; займався розвінчуванням міфів традиційної історіографії, спричинивши памфлетну війну у пресі[4]. Різко критикував Католицьку церкву, прибічників ультрамонтанства, португальський єпископат; виступав проти відновлення іноземних чернечих орденів у Португалії, вимагав визнання інституту громадянського шлюбу[4]. Вбачав причини занепаду португальської могутності в абсолютизмі XVI—XVIII століть. Не визнав нових католицьких догматів про Непорочність Діви Марії та непомильність папи (1871)[4]. Помер у Сантарені, Португалія. Перепохований у Монастирі єронімітів у Белені. Порівнюваний із французьким Віктором Гюго[4]. Повне ім'я – Алешандре Еркулану де Карвалю-Араужу (порт. Alexandre Herculano de Carvalho e Araújo)[4].

Алешандре Еркулану
AlexandreHerculano.png
Народився 28 березня 1810(1810-03-28)[1][2][3]
Лісабон
Помер 13 вересня 1877(1877-09-13)[1][2][3] (67 років)
Сантарен, Португалія
Поховання Монастир єронімітів
Громадянство
(підданство)
Flag of Portugal (1830).svg Португалія
Діяльність журналіст, поет, історик, письменник, політик
Володіє мовами португальська[1]
Напрямок романтизм
Автограф Assinatura Alexandre Herculano.png

Зміст

ПраціРедагувати

Поезія
Театр
  • A Crente na Liberdade - 1860
  • Os Infantes em Ceuta – 1842
Романи
  • O Pároco de Aldeia (1825) - 1851.
  • O Galego: Vida, ditos e feitos de Lázaro Tomé.
  • O Bobo (1128) – 1843 (eBook)
  • O Monasticon
    • Eurico, o Presbítero: Época Visigótica - 1844.
    • O Monge de Cister; Época de D. João I - 1848 (Digitalizado em Google)
  • Lendas e narrativas.
Історія
  • História de Portugal: 1.ª época, desde a origem da monarquia até D. Afonso III - 1846-1853
  • História da Origem e Estabelecimento da Inquisição em Portugal - 1854-1859
  • Portugaliæ Monumenta Historica – 1856-1873

ПриміткиРедагувати

  1. а б в ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. а б SNAC — 2010.
  4. а б в г д е ж и к л м н п р Alexandre-Herculano // Encyclopaedia Britannica Online

ДжерелаРедагувати

  • Baptista, Jacinto. Alexandre Herculano Jornalista. Amadora: Bertrand, 1977.
  • Coelho, António Borges. Alexandre Herculano. Lisboa: Editorial Presença, 1965.
  • Macedo, Jorge Borges de. Alexandre Herculano, Polémica e Mensagem. Amadora: Betrand, 1980.
  • Serrão, Joaquim Veríssimo. Herculano e a Consciência do Liberalismo Português. Amadora: Bertrand, 1977.

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Алешандре Еркулану