Алекін Олег Олександрович

Олег Олександрович Алекін
Олег Александрович Алекин
Народився 23 серпня (5 вересня) 1908
Вільнюс, Російська імперія
Помер 2 жовтня 1995(1995-10-02) (87 років)
Санкт-Петербург, Росія
Поховання Богословське кладовище
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність хімік
Alma mater Хімічний факультет СПбДУd
Сфера інтересів гідрохімія
Заклад Державний гідрологічний інститут, Гідрохімічний інститут АН СРСР, Ростовський державний університет, Ленінградський гідрометеорологічний інститут, Інститут озерознавства АН СРСР
Науковий ступінь доктор географічних наук
Член Академія наук СРСР і Російська академія наук
Відомий завдяки: розробник гідрохімічної класифікації природних вод
Нагороди
орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки
Сталінська премія

Олег Олександрович Алекін (1908, Вільно — 1995, Санкт-Петербург) — радянський і російський вчений-гідрохімік, розробник гідрохімічної класифікації природних вод. Доктор географічних наук, професор, член-кореспондент АН СРСР (з 1953), член-кореспондент РАН (з 1991), лауреат Сталінської премії (1951).

БіографіяРедагувати

Народився в м. Вільно (зараз — Вільнюс, столиця Литви). В 1926 році закінчив першу радянську трудову школу м. Калуги.

В 1930 році закінчив Ленінградський хімічний технікум ім. Д. І. Менделєєва за спеціальністю технік-хімік по силікатах. Згодом вступив до Ленінградського державного університету на хімічний факультет, який закінчив у 1938 році за спеціальністю хімік-неорганік. В 1939—1951, з перервою на німецько-радянську війну, О. О. Алекін працював в Ленінграді на посадах молодшого і старшого наукового співробітника, завідувача лабораторії у Державному гідрологічному інституті. В 1940 захистив в Ленінградському університеті дисертацію і отримав ступінь кандидата хімічних наук.

Із серпня 1941 року воював на Ленінградському фронті, восени 1943 року був важко поранений і демобілізований. В 1944—1945 роках працював доцентом кафедри загальної хімії Архангельського медінституту.

В 1950 році захистив докторську дисертацію на тему «Гідрохімія річок СРСР», за цю роботу був удостоєний Сталінської премії в галузі науки в 1951 році.

В 1951 році О. О. Алекін виїхав в м. Новочеркаськ Ростовської області, куди був призначений директором Гідрохімічного інституту АН СРСР (зараз — в системі Росгідромету). На цій посаді пропрацював до 1960 року. Одночасно в 1954—1957 — ректор Ростовського державного університету (Ростов-на-Дону).

В 1961 році О. О. Алекіна переведено в Ленінград в штат Лабораторії озерознавства АН СРСР. В 1964—1971 роках — ректор Ленінградського гідрометеорологічного інституту (ЛГМІ), завідував кафедрою гідрохімії.

В 1971 році в Ленінграді на базі Лабораторії озерознавства було утворено Інститут озерознавства АН СРСР, в якому став працювати О. О. Алекін. З 1974 року — заступник директора, а з 1978 по 1982 рік — директор ІОЗ АН СРСР. Помер в Санкт-Петербурзі в 1995 році.

Науковий внесокРедагувати

Опублікував понад 100 наукових праць, серед них кілька монографій, перекладених на іноземні мови.

Область наукових інтересів О. О. Алекіна — гідрохімія, хімія природних вод, хімічна рівновага водних систем, карбонатно-кальцієва рівновага, стік розчинених речовин з території СРСР. Основні праці присвячено дослідженню річкових та озерних вод. Результати узагальнено в монографіях — «Загальна гідрохімія» (1948), «Гідрохімія» (1952), «Основи гідрохімії» (1953), «Хімічний аналіз вод суші» (1954) и «Хімія океану» (1966). Розробив гідрохімічну класифікацію природних вод.

Праці О. О. Алекіна мали значний вплив на становлення гідрохімічних напрямків та наукових шкіл в Україні, зокрема в Інституті гідробіології НАН України, на кафедрі гідрології та гідроекології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, в Українському гідрометеорологічному інституті та ін.

Основні наукові праціРедагувати

  • Общая гидрохимия. 1948, 1953, 1970.
  • Гидрохимия. 1952.
  • Гидрохимия рек СССР. Т. 2—3. 1948—1949. (Труды Гос. гидрологич. ин-та. Вып. 10—15)
  • Основы гидрохимии. 1953, 1970.
  • Химический анализ вод суши. 1954.
  • Химия океана. 1966.

ЛітератураРедагувати

  • Григорьев С. В. Биографический словарь. Естествознание и техника в Карелии. — Петрозаводск: Карелия, 1973.
  • Краснопольский А. В. Отечественные географы (1917—1992): Библиографический справочник в 3-х томах / Под ред. С. Б. Лаврова. — Санкт-Петербург, 1993. (Т. 1).
  • Хільчевський В. К., Осадчий В. І., Курило С. М. Основи гідрохімії. — К., 2012. — ISBN 978-966-521-559-2