Вікіпедія

Алексіс де Кастільон

Алексіс де Кастільон, віконт де Сен-Віктор (13 грудня 1838, Шартр, Ер і Луар — 5 березня 1873, Париж) — французький композитор.

Алексіс де Кастільон
фр. Alexis de Castillon[1]
Основна інформація
Повне ім'я фр. Marie Alexis de Castillon de Saint-Victor[2]
Дата народження 13 грудня 1838(1838-12-13)[3][4][…]
Місце народження Шартр[2]
Дата смерті 5 березня 1873(1873-03-05)[3][4][…] (34 роки)
Місце смерті Париж[6]
Громадянство Франція[7]
Професії композитор
Освіта Паризька вища національна консерваторія музики й танцю
Вчителі Віктор Массе
Інструменти фортепіано
Жанри симфонія
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону
CMNS: Файли у Вікісховищі

Біографія ред.

Представник старої дворянської сім'ї династії Ланґедоків. Батьки призначали його з дитинства до військової кар'єри, однак Кастільон відмовився від цього на користь музики, яку почав вивчати спочатку на батьківщині, а потім фортеп'яно і композицію в Паризькій консерваторії. Учень Сезара Франка, Віктора Массе і Шарля Деліу Савіньяк.

З 1856 навчався у Військовій академії Сен-Сір. Потім служив офіцером кірасирського, пізніше уланського полку.

Незважаючи на слабке здоров'я, добровольцем брав участь з 1870 року в франко-пруській війні, проте захворів і був демобілізований в 1871 році.

У лютому 1871 року брав участь спільно з Роменом Бюссіном, Камілем Сен-Сансом й Анрі Дюпарком в створенні Національного музичного товариства, основним завданням якого був розвиток сучасної французької музики і виконання творів сучасних композиторів.

Помер від ускладнень, викликаних лихоманкою в 1873 році.

Творчість ред.

Видав кілька творів камерної музики (фортеп'янні квінтет, квартет і тріо), багато фортеп'янних п'єс і романсів, в рукописах залишив фортеп'янний концерт і симфонічну увертюру «Torquato Tasso», 2 оркестрові сюїти, симфонію, месу і псалом.

Вибрані твори ред.

П'єси для фортеп'яно
  • Première suite тв.5;
  • Cinq pièces dans le style ancien тв.9 (1871);
  • Deuxième suite тв.10;
  • Six valses humoristiques тв.11;
  • Pensées fugitives (Aveu, Première Mazurka, Causerie, Regrets, Deuxième Mazurka, Feu Follet, Bayadère, Extase, Colombine, Appel du Soir, Troisième Mazurka)
Камерна музика
  • Quintette avec piano тв.1 (1864);
  • Quatuor à cordes en la mineur тв.3;
  • Trio no 1 avec piano тв.4;
  • Sonate pour violon et piano тв.6;
  • Quatuor avec piano en sol mineur тв.7 (1869);
  • Trio no 2 avec piano (sans n ° d'тв.).
Оркестрова музика
  • Concerto pour piano et orchestre en ré majeur op . 12 (1871);
  • Esquisses symphoniques тв.15 (1872);
  • Paraphrase du Psaume 84 pour soli, chœurs et orchestre тв.17.

Примітки ред.

  1. ↑ Національна бібліотека Франції — 1537.
  2. ↑ а б база даних Léonore — ministère de la Culture.
  3. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #135407915 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ а б SNAC — 2010.
  6. ↑ Bibliothèque nationale de France Record #13892263r // BnF catalogue général — Paris: BnF.
  7. ↑ свідоцтво про народження

Посилання ред.

  • Кастильон   // музичний словник: В 3 т.   / Уклад. Х. Ріман ; доп. російським відділом при співро. П. Веймарна і ін .; пер. і все доп. під ред. Ю. Д. Енгеля .   - пров. з 5-го ньому. изд.   - Москва-Лейпциг: Вид. Б. П. Юргенсона, 1904.
  • Alexis de Castillon — Gavotte (Esquisses symphoniques) [Архівовано 1 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Алексіс_де_Кастільон&oldid=35855323