Александріна Прусська (1803—1892)
Александріна Прусська (нім. Alexandrine von Preußen), повне ім'я Фредеріка Вільгельміна Александріна Марія Олена (нім. Friederike Wilhelmine Alexandrine Marie Helene, Prinzessin von Preußen), 23 лютого 1803 — 21 квітня 1892) — прусська принцеса з династії Гогенцоллернів, донька короля Пруссії Фрідріха Вільгельма III та принцеси мекленбург-стреліцької Луїзи, дружина великого герцога Мекленбург-Шверіна Пауля Фрідріха.
| Александріна Прусська | |
|---|---|
| нім. Alexandrine von Preußen | |
.jpg) | |
| 1-а велика герцогиня Мекленбург-Шверіна | |
| Початок правління: | 1 лютого 1837 |
| Кінець правління: | 7 березня 1842 |
|
| |
| Попередник: | не було |
| Наступник: | Августа Ройсс цу Кьостриць |
|
| |
| Дата народження: | 23 лютого 1803[1][2] |
| Місце народження: | Берлін[1] |
| Дата смерті: | 21 квітня 1892[1][2] (89 років) |
| Місце смерті: | Шверін[1] |
| Поховання | Шверінський собор |
| Чоловік: | Пауль Фрідріх Мекленбург-Шверінський |
| Діти: | Фрідріх Франц, Луїза, Вільгельм |
| Династія: | Гогенцоллерни |
| Батько: | Фрідріх Вільгельм III |
| Мати: | Луїза Мекленбург-Стреліцька |
| Нагороди: |
  |
Біографія ред.
Александріна народилась 23 лютого 1803 року в Королівському палаці Берліна. Вона була шостою дитиною та третьою донькою в родині короля Пруссії Фрідріха Вільгельма III та його першої дружини Луїзи Мекленбург-Стреліцької. Ім'я Александріна вона отримала на честь російського імператора Олександра I, що став одним із її хрещених батьків.[3] Дівчинка мала старших братів Фрідріха Вільгельма, Вільгельма і Карла та сестру Шарлотту. Інша сестра, Фредеріка, померла ще до її народження.
9 жовтня 1806 року Пруссія оголосила війну наполеонівській Франції, а вже 27 жовтня Наполеон захопив Берлін. Королівська сім'я рятувалася втечею, вирушивши на схід до Кенігсберга, і далі, по Куршській косі до Мемеля. Матір в цей час була важко хворою на тиф. У Мемелі Гогенцоллерни зустрілися з імператором Олександром I, який пообіцяв Прусії військову допомогу. Однак, і його війська за півроку зазнали поразки у битві під Фрідландом. Після підписання Тільзитського миру, Фрідріху Вільгельму III було заборонено повертатися до Берліна. Новим притулком родини на наступні два роки став Кенігсберг. Лише у грудні 1809 року королівська сім'я повернулася до столиці. У Александріни до цього часу з'явилися молодша сестра Луїза та брат Альбрехт. На жаль, вже за півроку їхня матір померла у замку Гогенціріц. Батько не став одружуватися вдруге, натомість родина згуртувалася і всі підтримували одне одного. Це відчуття єдності принцеса пронесла крізь все своє життя.[3]
Після весілля старшої доньки Шарлотти із російським великим князем Миколою Павловичем у 1817 році, Фрідріх Вільгельм III почав шукати підходящу партію для Александріни. Шведському кронпринцу Оскару було відмовлено із політичних міркувань: дім Бернадотів не вітався у колі давніх династій. Прийнятою стала пропозиція майбутнього спадкоємця великого герцогства Мекленбург-Шверін Пауля Фрідріха. Німецький хроніст Карл Август фон Ензе писав з цього приводу:«Шлюб принцеси Александріни не був популярним серед народу, оскільки всі знали, що в цьому союзі ніякого кохання немає, лише гра».
Церемонія поєднання Александріни та Пауля Фрідріха відбулася 25 травня 1822 року в Королівському палаці Берліна. Нареченій виповнилося 19 років, нареченому — 21. Після весілля молодята оселилися у палаці столичного Людвіґслуста. Там у подружжя народилося троє дітей:
- Фрідріх Франц (1823—1883) — наступний великий герцог Мекленбург-Шверіна, був тричі одружений, мав одинадцятеро дітей від усіх шлюбів;
- Луїза (1824—1859) — дружина князя цу Віндіш-Грец Гуго, мала сина і трьох доньок;
- Вільгельм (1827—1879) — прусський вояка, був одруженим із Александріною Прусською, мав єдину доньку.
Після народження мертвої доньки у 1828 році, Александріна більше дітей не мала.
Шлюб із Паулем Фрідріхом виявився не надто вдалим. Чоловік був військовою людиною, мало цікавився дружиною та дітьми. Александріна, навпаки, була відданою, люблячою матір'ю, що турбувалася про культурний розвиток дітей. Будучи не надто інтелектуальною, вона, тим не менш, слухала наукові лекції та читала багато книжок. Її описували як дотепну та веселу жінку, що часто сміялася.
Займалася принцеса благодійністю, спрямованою, в основному, на дітей. Найвідомішим закладом є, заснований нею у 1829, Alexandrinenstift, що є найстарішим дитячим садком Мекленбурга.
У 1837 році Пауль Фрідріх став правителем і переніс столицю до Шверіна. Резиденцією подружжя став Старий палац[de] міста.
1839 року великий герцог наказав Георгу Деммлеру збудувати віллу в середземноморському стилі на морському узбережжі в Хайліґендаммі. Її Пауль Фрідріх представив дружині як подарунок.[4] Дім отримав назву котедж Александріни.[5]
У 1842 році чоловік раптово помер, внаслідок переохолодження при пожежі, що трапилася в Шверіні. Престол успадкував їхній старший син Фрідріх Франц. Вдовіюча велика герцогиня продовжила мати політичну вагу. Називали її тепер Велика герцогиня-матір.
Надалі жила у котеджі Александріни на узбережжі Балтики та у старому шверінському замку, що отримала як удовину долю.
Велика герцогиня прожила довге життя і пережила всіх своїх дітей. Померла у 89-річному віці 21 квітня 1892 року у своєму палаці в Шверіні. Похована поруч із чоловіком у Шверінському соборі.
Нагороди ред.
- Орден Луїзи;
- Орден Святої Катерини.
Генеалогія ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #102341214 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б Велика герцогиня Александріна Мекленбург-Шверінська [1] [Архівовано 11 серпня 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Котедж Александріни [2] [Архівовано 3 серпня 2010 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Alexandrinen-Cottage
Література ред.
- Jürgen Borchert: Alexandrine. Die Königin von Mecklenburg: Aus dem Leben einer preußischen Prinzessin, Demmler Verlag GmbH, 2000
- Neuestes Damen-Conversations-Lexikon: ein Inbegriff des Gesammtwissens für die Frauenwelt, Band 1, Rossberg, 1856
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Александріна Прусська (1803—1892) |
- Профіль на Geneall.net [Архівовано 6 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (нім.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 13 лютого 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Александріни Прусської [Архівовано 7 січня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)