Александрочкін Юрій Михайлович

Український художник

Юрій Михайлович Александрочкін (28 січня 1937(19370128) м. Сталінград, нині Волгоград, РФ — 29 травня 2008, м. Суми) — український живописець, художник Сумського обласного українського музично-драматичного театру імені М. С. Щепкіна, Сумської художньо-виробничої майстерні Художнього фонду України (1965—1998 рр.), член НСХУ (1974)[1].

Александрочкін Юрій Михайлович
Народження 28 січня 1937(1937-01-28)
Сталінград, РРФСР, СРСР
Смерть 29 травня 2008(2008-05-29) (71 рік)
  Суми, Україна
Поховання Одеса
Національність росіянин
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Жанр живописець художник
Навчання Харківський художній інститут
Діяльність художник
Роки творчості 1964—2008
Покровитель Борис Косарєв
Працівник Сумський обласний академічний театр драми та музичної комедії імені М. С. Щепкіна
Премії Сумська обласна премія ім. П.Рудя

НавчанняРедагувати

Ю. Александрочкін навчався в Краснодарському художньому училищі.

В 1964 році закінчив факультет живопису театрально-декоративного відділу Харківського художнього інституту (1964, майстерня Бориса Косарєва).

ТворчістьРедагувати

Працював художником-постановником Сумського обласного українського музично-драматичного театру імені М. С. Щепкіна в 1964—1966 роках, художником Сумської художньо-виробничої майстерні Художнього фонду України (1965—1998 рр.).

Від 1998 року — на пенсії. Жив і працював в 1964—2008 роках в місті Суми.

ТвориРедагувати

Основні жанри живопису Ю.Александрочкіна — пейзаж і натюрморт. Невибагливість мотиву компенсується ретельно розробленою колорист. гамою. Також створював символічні композиції.

КартиниРедагувати

  • Графіка —серія «Партизани Сумщини», «Розвідники», «Командир роти автоматників» (усі — 1973);
  • Живопис — «Партизани Сумщини» (1975), «Після бою» (1979), «Три богатирі (С. Ковпак, С. Руднєв, Г. Базима під час партизанського рейду)» (1983), «Перший трактор» (1984), «Степ» (1987), «Ліс» (1987), «Наближення осені» (1991), «Тихий вечір» (1999).

Роботи в театріРедагувати

«Фауст і смерть» О. Левади (ескіз декорацій, 1972 р.), «Людина живе тільки раз» В. Маклакова (декорації, 1974); вистави: «Тополенька моя у червоній хустинці» Ч. Айтматова, «Снігова королева» Є. Шварца (обидві — 1965), «Зачарований вітряк» М. Стельмаха (1966), «Назар Стодоля» Т. Шевченка (1973), «Передвісники» А. Шияна і Ю. Збанацького (1974), «Зірки на ранковому небі» О. Галіна (1986).

Твори зберігаються в Сумському художньому музеї імені Никанора Онацького, Курській картинній галереї, Музеї Лесі Українки (м. Ковель Волинської обл.), Путивльському краєзнавчому музеї (діарами), картинних галереях м. Враца (Болгарія), м. Целле.

ВиставкиРедагувати

Брав участь у всесоюзних (1983), всеукраїнських (1971—1974, 1984 рр.), зарубіжних (1991, 1999, м. Целле, Німеччина) виставках.

Персональна виставка в 1997 році у Сумах[2].

РодинаРедагувати

СмертьРедагувати

Помер Ю. Александрочкін 29 травня 2008 року на 72-му році життя. Похований на Західному кладовищі в Одесі[4].

ПриміткиРедагувати

  1. Сумской художник Александрочкин Юрий Михайлович. Соцреализм. Киевский клуб коллекционеров. 
  2. АЛЕКСА́НДРОЧКІН Юрій Михайлович
  3. Депутат Одеської міської ради Александрочкін Олександр Юрійович. Архів оригіналу за 15 квітень 2017. Процитовано 14 квітень 2017. 
  4. Лесина Юлия Светлой памяти светлого мастера // Ваш шанс. — 2008. — № 26. — 25 июня.

ЛітератураРедагувати

  • Скарбниця талантів землі сумської: сумські художники-ювіляри 2012 року: рекомендаційний список / Центральна міська бібліотека ім. Т. Г. Шевченка. — Суми, 2012. — 13 с.

ПосиланняРедагувати