Александрович Ігор Борисович

український графік

І́гор Бори́сович Александро́вич (Александрович-Дочевський; нар. 28 січня 1918, Боржомі — пом. 9 березня 1997, Київ) — радянський і український графік; член Спілки радянських художників України. Батько художника Андрія Александрович-Дочевського.

Александрович Ігор Борисович
Народження 28 січня 1918(1918-01-28)
Боржомі, Горійський повітd, Тифліська губернія, Закавказький комісаріат, Південний Кавказ
Смерть 9 березня 1997(1997-03-09) (79 років)
  Київ, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Жанр карикатура
Навчання Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна
Діяльність художник-плакатист
Член Національна спілка художників України

Біографія ред.

Народився 28 січня 1918 року в місті Боржомі (нині Грузія). 1940 року в Москві закінчив Вище театральне училище імені Михайла Щепкіна при Малому театрі (вчителі Дмитрій Моор, О. Бичков), грав на сцені цього театру.

У 1941—1945 роках у складі акторського колективу виступав перед бійцями Червоної армії з концертами. Від 1945 року — карикатурист журналу «Крокодил», «Гудок». У 1953—1968 роках працював над карикатурами на політичні й побутові теми для журналу «Перець» та у 1961—1990 роках для газети «Правда Украины». Від 1993 року працював у журналі «Вус».

Жив у Києві в будинку на Бехтеревському провулку, № 8, квартира № 19. Помер в Києві 9 березня 1997 року.

Творчість ред.

Працював в галузі політичної сатири, плаката та книжкової ілюстрації. Серед робіт:

  • плакат «Африка бореться, Африка буде вільною» (1960);
  • серії:
    • «Майстри мистецтв України у дружніх шаржах» (1962—1964; темпера, акварель, гуаш, туш);
    • «Письменники України у дружніх шаржах» (1963);
  • ілюстрації до книг:
    • «Молоді перчани» (1962, Київ);
    • «Карикатури» (1991, Київ).

Брав участь у всеукраїнських виставках з 1960 року, зарубіжних з 1955 року.

В журналі «Перець» № 2 за 1978 рік розміщено дружній шарж Анатолія Арутюнянца з нагоди 60-річчя митця[1]

Примітки ред.

  1. Журнал перець 1978 03. www.perets.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 8 квітня 2021. 

Література ред.