Александер Ґершенкрон
| Александер Ґершенкрон | |
|---|---|
| Alexander Gerschenkron | |
| Народився |
1904 Одеса |
| Помер |
26 жовтня 1978 Кембридж, Массачусетс |
| Країна |
 США |
| Діяльність | економіст, історик економіки |
| Alma mater | Віденський університет |
| Галузь | історія економіки |
| Заклад | Гарвардський університет |
| Вчене звання | Професор |
| Науковий керівник | Hans Mayerd |
| Аспіранти, докторанти |
Дейдра Макклоскі Paul A. Davidd David J. Loschkyd Albert Fishlowd[1] Gregory Grossmand[1] Egon Neubergerd[1] Donald Renwick Hodgmand[1] James F. Coogand[1] Franklyn Holzmand[1] Joseph S. Berlinerd[1] Robert Wellington Campbelld[1] |
| Членство |
Шведська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук |
| Нагороди | |
Александер Ґершенкрон (англ. Alexander Gerschenkron; 1904, Одеса — 26 жовтня 1978, Кембридж, Массачусетс) — народжений в Одесі, американський історик економіки єврейського походження. Професор Гарвардського університету, вишкіл отримав в школі економіки Віденського університету.
Його ранні роботи зосередженні на економічному розвитку в радянському союзі та Східній Європі. В його відомій статті 1947 року він описав Ефект Ґершенкрона ( Зміна базового року для індексу визначає темп зростання індексу[2]). У своїх ранніх роботах він переслідував статистичні трюки радянських планувальників.
Автор програмної статті «Економічна відсталість в історичній перспективі» (англ. Economic Backwardness in Historical Perspective), яка вийшла друком у 1951 році. Її основні тези стверджують:
- Відсталі країни, внаслідок своїх історичних особливостей, повинні виробляти свою власну стратегію розвитку, відмінну від розвинутих країн
- Відсталі країни не можуть просто "врости" у розвинутість, шляхом поступових й акумулятивних змін - вони мають у цей стан "застрибнути" (якщо використовувати термінологію Ґершенкрона, вони мають зробити frog leap (жабячий стрибок) або to leap-frog (стрибнути як жаба)
- Щоб перестрибнути, потрібна правильна стратегія. І чим далі на Схід, тим більшою є роль держави як головного аґента змін
- Щоб перестрибнути, має бути також відповідна ідеологія. Ґершенкрон вважає, що у багатьох випадках це були ідеології модернізації — марксизм або націоналізм
Головним внеском Ґершенкрона було радикальне заперечення метафори стадій, котра домінувала в інтелекутальній традиції ХІХ-ХХ ст., і виразниками якої були Карл Маркс, Оґюст Конт, Вернер Зомбарт, Волт Вітмен Ростоу. Всі вони уявляли суспільство як особу, яка мали пройти через усі стадії розвитку – від народження до зрілості. Ґершенкрона натомість порівнюють з Фройдом, який бачив проблеми розвитку особи уже в дитинстві, а тому ставив під сумнів «залізний закон послідовності».[3]
Примітки ред.
|
Це незавершена стаття про науковця США. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |