Александер Скшинський
Алекса́ндер Ю́зеф Скши́нський (пол. Aleksander Józef Skrzyński; 18 березня 1882, с. Загужани, Галичина, Австро-Угорщина — 25 вересня 1931, Острув-Великопольський, Польща) — польський державний діяч. Міністр закордонних справ в 1922-1926 роках (з перервами), прем'єр-міністр у листопаді 1925 — травні 1926 років.
| Александер Скшинський | |
|---|---|
| пол. Aleksander Skrzyński | |
 | |
| Народився | 19 березня 1882[4][2][3] Заґужани, Гміна Горлиці, Горлицький повіт, Малопольське воєводство, Республіка Польща |
| Помер | 25 вересня 1931[1][2][3] (49 років) Острув-Великопольський, Великопольське воєводство, Республіка Польща ·автомобільна аварія |
| Поховання | Skrzyński mausoleum in Zagórzanyd |
| Країна |  Австро-Угорщина.svg){kind=small} Польська Республіка |
| Діяльність | політик, дипломат, міністр, правник, бізнесмен |
| Галузь | політика[5], дипломатія[5], право[5] і підприємництво[5] |
| Alma mater | Ягеллонський університет |
| Знання мов | польська[6][5] |
| Посада | ambassador of Poland to Romaniad, прем'єр-міністр Польщі і Міністр закордонних справ Польщі |
| Партія | Stronnictwo Prawicy Narodowejd |
| Рід | House of Skrzyński (Zaremba)d |
| Батько | Adam Skrzyńskid |
| Нагороди |              |
Біографія
ред.Вивчав право у Віденському університеті (1900–1904), продовжив навчання у Краківському університеті. Закінчив його в 1906 році, отимав ступінь доктора права. З 1906 року — на дипломатичній службі Австро-Угорщини, служив при імператорі Францові Йосифу I. Брав участь у Першій світовій війні у званні молодшего лейтенанта, потім — як ад'ютант генерала Тадеуша Розвадовського, з 1916 року — офіцер запасу. Працював на дипслужбі в Гаазі, Берліні, Парижі.
Після створення Польської держави (1918) призначений 1919 року повноважним представником у Бухаресті (Румунія). Після вбивства першого польського президента Габріеля Нарутовича призначений 16 грудня 1922 року міністром закордонних справ у кабінеті Владислава Сікорського. Після формування уряду Вінцентія Вітоса знятий з посади.
27 липня 1924 року знову призначений головою міністерства закордонних справ в уряді Владислава Грабського. На цій посаді домігся врегулювання боргів Польщі перед США та Великою Британією, уклав конкордат з Ватиканом, та дипломатичні зв'язки з Чехословаччиною, активної участі Польщі в розробці Женевського протоколу про заборону хімічної і біологічної зброї (1925), договору з Німеччиною про арбітраж в рамках Локарнських домовленостей 1925 року та про Данциг на користь Польщі.
13 листопада 1925 року Скшинський призначений прем'єр-міністром, утворив коаліційний уряд при підтримці Національно-демократичного союзу і Польської соціалістичної партії, одночасно зберіг пост міністра закордонних справ.
Похований у катедральній базиліці святого Івана Хрестителя у Варшаві.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #129963941 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Джерела
ред.- Wandycz P. S. Aleksander Skrzyński: minister spraw zagranicznych II Rzeczypospolitej. — Warszawa : Polski Instytut Spraw Międzynarodowych, 2006. — ISBN 9788389607409. (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |