Alan Charles Wilder (укр. Алан Чарльз Уайлдер)  (1 червня 1959) – британський музикант, колишній учасник Depeche Mode. Його теперішній музичний проект носить назву Recoil, і бере свій початок ще з часів Depeche Mode. Коли він залишив останній в 1995, цей проект став основним. Уайлдер також займався продюсуванням і реміксуванням для гуртів Nitzer Ebb і Curve. Володіє класичною музичною освітою і є відомим сучасним продюсером.

Алан Уайлдер

Alan Wilder (2010).JPG

Alan Wilder
Основна інформація
Дата народження 1 червня 1959(1959-06-01) (61 рік)
Місце народження Англія Хаммерсміт, Лондон, Англія
Роки активності З 1977
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Професія Музикант
Аранжувальник
Продюсер
Композитор
Інструменти Синтезатор
Фортепіано
Ударні
Флейта
Жанр Рок
Синті-поп
Електронна музика
Авангард
Нова хвиля
Гурт Depeche Mode
Лейбл Mute Records Англія
Reprise/Warner Bros. Records США
recoil.co.uk
CMNS: Файли у Вікісховищі

Ранні рокиРедагувати

Уайлдер народився в сім’ї, яку не можна назвати бідною чи багатою, і зростав в Acton, західний Лондон. Почав грати на піаніно у віці 8-ми років, завдяки заохоченню батьків. Пізніше опанував флейту в St. Clement Danes Grammar school і став ведучим музикантом шкільного оркестру. Значний вплив, в музичному плані, на нього справив шкільний товариш, ударник Ted Ing. Разом вони створили гурт Cloaca, (де також брали участь Stefan Heller (бас-гітара), Simon Thomas (вокал і гітара) і з часом до них приєднався Mike Christer (гітара)), який давав багато концертів в західному Лондоні. Після школи Алан працював студійним асистентом в DJM Studios. Він згадує: «Я був крутим в більшості аспектів студійної роботи, таких як склеювання плівки, вставки і тому подібне, але зовсім безпомічним, коли потрібно було склеїти панель чи прокласти мікрофонні кабелі до магнітофона.»

В той час, як майбутні Depeche Mode сувміщали "денні роботи" з вечірніми виступами і шукали студії для запису своїх робіт, Алан знайшов себе як у внутрішньому продакшині, так і в роботі з 'зовнішніми' виконавцями, і дуже швидко його навички клавішника стали використовуватися для сесійної роботи. Рано чи пізно попит на його послуги і власне прагнення до більш творчої ролі мали підштовхнути піти з цієї посади, і він, справді, пропрацював в DJM Studios ще вього лиш рік, а потім переїхав в Бристоль, щоб приєднатися до тамтешнього гурту The Dragons.

The Dragons випустили сингл «Misbehavin» на DJM Records, але внаслідок відсутності успіху, і що важливіше, грошей, гурт розпався, коли термін контракту з лейблом підійшов до кінця.

Разом з Джо Бартом (Jo Burt), басистом Dragons, Алан повернувся у Лондон під псевдонімом «Alan Normal», щоб приєднатися до недавно утвореного гурту Dafne and the Tenderspots. Хоча спочатку вони виступали в ресторанах, гурт впевнено еволюціонував від розслабленого лаунжу до нової хвилі, таким чином пробиваючи собі дорогу до контракту з MAM Records.

Після релізу пластинки «Disco Hell» в 1979 р., яка отримала теплі відгуки, Tenderspots все ж не були оцінені байдужою публікою, і через нестачу фінансування, Алан змушений був перейти до наступного гурту Real to Real (де також брали участь Adrian Chilvers (бас-гітара), Pete Fresh (гітара), Wolfgang Marlander (барабани) і Paul St. James (вокал)). Підписані на Red Shadow Records, вони випустили кілька синглів і альбом, під назвою «Tightrope Walker». Незважаючи на помірний успіх, Real to Real в кінцевому результаті спіткала доля попередніх гуртів Алана, і він відправився на нові пошуки, граючи на клавішних в стабільному The Hitmen (чий вокаліст Бен Воткінс (Ben Watkins), пізніше сформує Juno Reactor). Посередній хіт «Bates Motel» не втримав його надовго і у цій команді. Та період невдач врешті підбігав кінця.

Депеш МодРедагувати

Після того як гурт покинув Вінс Кларк, Депеш Мод розмістили оголошення в музичний журнал Melody Maker: "Потрібен клавішник для усталеного гурту - не для розваг." Хоч шукалася людина віком до 21-го (Уайлдеру було 22), він збрехав про свій вік, щоб отримати роботу, і це спрацювало. Алан приєднався до Depeche Mode в січні 1982, спочатку, як клавішник для туру, а невдовзі і як повноцінний учасник гурту.

Уайлдер написав невелику кількість пісень для Depeche Mode, включаючи "The Great Outdoors" - бі-сайд "Get The Balance Right"; "Two Minute Warning", "The Landscape Is Changing" і бі-сайд "Fools" – альбом Construction Time Again; "If You Want" та "In Your Memory" - альбом Some Great Reward. Проте, значно більший вплив Уайлдера в гурті, був як музиканта, аранжувальника і продюсера.

На додаток до гри на синтезаторі протягом усього часу в Depeche Mode, Алан також грав на піаніно в баладі "Somebody", і на гобої в "Everything Counts". В документальному фільмі "101", Уайлдер демонструє, як різні синтезаторні партії пісні розбиваються і впорядковано розташовуються на клавіатурі, для живої гри на концерті. Для запису альбому Songs of Faith and Devotion і відповідного туру Devotional Алан навчився грати на барабанах.

Пісня "Enjoy the Silence" з альбому Violator завдячує саме Уайлдеру своєму перетворенню з меланхолічної демо-балади в стилі Мартін Ґора на жвавий, мелодійний трек. В підсумку сингл став одним з найбільш комерційно успішних пісень в історії Depeche Mode.

Вихід з Депеш МодРедагувати

1-го червня 1995-го (в 36-й день народження), Алан оголосив про свій вихід з Depeche Mode:

Внаслідок зростаючого незадоволення внутрішніми відносинами і робочою атмосферою в гурті, з деяким сумом я вирішив покинути Депеш Мод. Моє рішення було не простим, особливо якщо поглянути на наші останні два альбоми, які є показником реалізованого потенціалу Депеш Мод.

З моменту приєднання в 1982-му, я постійно намагався віддавати всю енергію, ентузіазм і зацікавленість для подальшого успіху гурту, незважаючи на послідовний дисбаланс у розподілі робочого навантаження. На жаль, всередині гурту, цей внесок ніколи не отримував поваги і визнання які виправдовував.

Хоч я думаю, що якість наших музичних доробків підвищилася, натомість рівень нашої співпраці зіпсувався до границі, де я вже не вважаю, що мета виправдовує засоби. Я не маю на меті образити чи звинуватити когось конкретно; достатньо сказати, що відносини стали всерйоз напруженими, усе більш розчаровуючими і, в певних ситуаціях, нестерпними.

ПосиланняРедагувати