Відкрити головне меню

А́лан Мо́ртон Де́ршовіц (англ. Alan Morton Dershowitz) (* 1 вересня 1938, Бруклін, Нью-Йорк, США) — американський правник, адвокат, професор юридичного факультету Гарвардського університету з 1967 року.

Алан Дершовіц
англ. Alan Dershowitz
AlanDershowitz2.jpg
Народився 1 вересня 1938(1938-09-01) (81 рік)
Бруклін, Нью-Йорк
Громадянство Flag of the United States.svg США
Діяльність Адвокат, викладач, політичний коментатор.
Alma mater Бруклінський коледж[d] і Єльська школа права[d]
Знання мов англійська[1]
Заклад Гарвардський університет
Конфесія Юдаїзм
Нагороди
IMDb nm0220641
Сторінка в Інтернеті alandershowitz.com

Захищав у судах декількох відомих особистостей СШАО. Дж. Сімпсона, Майка Тайсона та інших. У березні 2011 року став консультантом у групі захисників колишнього президента України Леоніда Кучми.

Відомий у США як автор праць з юриспруденції та як коментатор з питань арабо-ізраїльського конфлікту.

БіографіяРедагувати

Народився у єврейській родині у районі Бруклін, Нью-Йорку.

Його батько Геррі Дершовіц у 1960-х роках заснував синагогу в Нью-Йорку, був співвласником торговельної компанії і, за визнанням самого Алана Дершовіца, мав значний вплив на подальшу долю сина. Після закінчення єшиви Алан поступив у Бруклінський коледж в Нью-Йорку, де отримав ступінь бакалавра (1959). Навчання продовжив у Єльському університеті, де з відзнакою закінчив юридичний факультет (1962).

Працював помічником судді у федеральному суді Вашингтона. 1964 року його запросили викладати на юридичному факультеті Гарвардського університету, а 1968 року (у 28-річному віці) він став наймолодшим професором цього університету. Під час праці на юридичному факультеті продовжував приватну юридичну практику адвокатом захисту. Як адвокат зажив неабиякої слави й успіху, захищав у суді відомих особистостей США - Майка Тайсона, О. Джей Сімпсона. 2011 року став адвокатом засновника Вікілікс Джуліана Ассанжа та екс-Президента України Леоніда Кучми.

За визнанням багатьох оглядачів, є одним із найкраших і найдосвідченіших адвокатів у США. Низка університетів США та Ізраїлю надали Дершовіцу почесне звання доктора. За працю на захист громадянських прав він також отримав нагороди від Антидефамаційної ліги США та від Федерації єврейських громад Росії. За захист інтересів держави Ізраїль у 2010 році був нагороджений премією Менахема Бегіна.[2]

Політичні поглядиРедагувати

Визначає себе як сіоніста, захисника Ізраїлю та Палестини. Свою позицію на захист дій Ізраїлю на Близькому Сході та на окупованих територіях висловлював у декількох книгах з історії арабо-ізраїльського конфлікту. У своїх працях, зокрема, закликав Ізраїль знищувати арабські поселення у відповідь на непровоковані акти тероризму. Також після теракту 11 вересня у Нью-Йорку Дершовіц підтримував застосування тортур проти звинувачених у тероризмі, хоч наголошував, що тортури мали бути санкціоновані владою.[3][4]

Свою підтримку Ізраїлю також висловлював під час числених дебатів з відомими науковцями та критиками дій Ізраїлю на Близькому Сході. Зокрема, брав участь у дебатах з Ноамом Чомскі, Норманом Фінкельштейном. Відомий своєю критикою праць про ізраїльське лоббі у США Стівена Волта та Джона Міршаймера. Гострої критики з боку Дершовіца також зазнала книга колишнього президента США Джиммі Картера із звинувачення Ізраїлю в апартеїді. Картер, однак, відмовився від дебатів з Дершовіцем.[5]

КритикаРедагувати

Критика політичних поглядівРедагувати

Політичні погляди Дершовіца, і на думку критиків, його беззастережна підтримка Ізраїлю піддавалися жорсткій критиці з боку числених оглядачів і науковців. Зокрема, критики порівнювали його погляди щодо застосування тортур і заклики знищувати палестинські поселення у відповідь на акти тероризму прирівнювались до дій нацистів під час Другої світової війни та застосування ними колективного покарання проти окупованих народів Європи.[3]

Після публікації чергової книги Алана Дершовіца на підтримку Ізраїлю (2003) професор політології Норман Фінкельштейн звинувачив Дершовіца у плагіаті праці іншого науковця, а також у фабрикації історичних даних. Ці звинувачення проти Дершовіца підтримали інші науковці та автори — Наом Чомскі та Александр Коберн. Вчена рада Гарвадського університету не знайшла доказів плагіату у книзі Дершовіца, але злостива суперечка між відомими науковцями отримала неабиякий розголос у пресі. Пізніше Норман Фінкельштейн звинуватив Дершовіца у тиску на вчену раду Університету Депола, що призвело до його звільнення з цього навчального закладу.[6], [7]

Звинувачення в українофобіїРедагувати

1995 року голова Федерації українців Австралії Стефан Романів звинуватив Алана Дершовіца в українофобії та розповсюдженні упереджень проти українців. Ця заява представників української діаспори з'явилася після публікацї статті Алана Дершовіца у газеті Los Angeles Times, в якій він звинуватив українців у вродженому антисемітизмі, активній участі в Голокості та заохоченні з боку української церкви та священиків до знищення євреїв.[8] Подібні звинувачення Дершовіца в упередженості й українофобії на сторінках преси також висловлював у березні 2011 року народний депутат від ПР Тарас Чорновіл.[9]

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати