Відкрити головне меню

Акімов Анатолій Михайлович

Анатолій Михайлович Акімов (24 березня (6 квітня) 1915, Москва, Російська імперія — 10 серпня 1984, Москва) — радянський футболіст, воротар, потім — тренер. Заслужений майстер спорту СРСР (1940), Заслужений тренер РРФСР (1963). Входив до збірної Москви.

Ф
Анатолій Акімов
Могила футболиста Анатолия Акимова.JPG
Могила на Ваганьковському кладовищі (Москва)
Особові дані
Повне ім'я Анатолій Михайлович Акімов
Народження 6 квітня 1915(1915-04-06)
  Москва
Смерть 10 серпня 1984(1984-08-10) (69 років)
  Москва
Прізвисько Людина-вугор
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1931
1932—1934
1934—1937
1938
1939—1941
1945—1948
1949—1951
1951
«Тригорка» (Москва)
«Дукат» (Москва)
«Спартак» (Москва)
«Динамо» (Москва)
«Спартак» (Москва)
«Торпедо» (Москва)
ВПС (Москва)
«Торпедо» (Москва)
Звання, нагороди
Нагороди
орден «Знак Пошани»
Заслужений майстер спорту СРСР Honoured coach of the RSFSR

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

БіографіяРедагувати

Почав грати 1931 року в Москві в клубній команді «Тригорки», потім у клубних командах «Дуката» (1932-33) і «Промкооперації» (1934). У 1933 році відіграв повністю сезон за воронезьке «Динамо». З 1935 по 1952 виступав за московські команди «Спартак», «Динамо», «Торпедо», ВВС.

Учасник матчу збірної Москви з «Расінгом» (Париж, Франція), переможного матчу зі збірною Басконії 1937 року.

Один з найсильніших воротарів радянського футболу за всі роки. Високий, гнучкий (у Франції в 1936 році за дивовижну гнучкість паризькі газети охрестили його «людиною-вугром»), з вибуховою реакцією, діяв просто і чітко, Акімов однаково впевнено відбивав як верхові, так і низові м'ячі, виключно точно вибирав місце у воротах. Саме Акімов першим із радянських воротарів освоїв техніку відбивання м'яча кулаками — наслідуючи московського воротаря, цей прийом почали застосовувати й інші воротарі країни.

У 1931-1935 грав у гандбол, був чемпіоном Москви, входив до збірної Москви.

Нагороджений орденом «Знак Пошани» (1937).

Дружина — відома радянська легкоатлетка, чемпіонка СРСР — Наталія Пєтухова.

Похований на Ваганьковському кладовищі.

ВиступиРедагувати

Виступав за московські команди (196 матчів в чемпіонаті СРСР):

ДосягненняРедагувати

Чемпіон (2): 1936 (осінь), 1939.
Срібний призер (1): 1937.
Бронзовий призер (3): 1936 (весна), 1940, 1945.
№ 1 — 8 разів: 1936, 1937, 1938, 1940, 1941, 1942, 1946, 1948
№ 2 — 4 рази: 1939, 1945, 1947, 1949

Тренерська кар'єраРедагувати

  • Тренер ФШМ (Москва) (1954–1958)
  • Головний тренер збірної Демократичної республіки В'єтнам (1958–1960)
  • Головний тренер клубу «Спартак» (Єреван) (1961–1962)
  • Головний тренер клубу «Шинник» (Ярославль) (1963–1964)
  • Начальник команди «Шинник» (Ярославль) (1965)
  • Начальник команди «Волга» (Горький) (1966)

БібліографіяРедагувати

  • «Записки воротаря» (М., 1953, 1957, 1968)
  • «Гра футбольного воротаря» (М., 1978)

Посилання і джерелаРедагувати