Акустичний імпеданс
Акусти́чний імпеда́нс (англ. impedance від лат. impedio — перешкоджаю ) — комплексний акустичний опір середовища, що являє собою відношення комплексних амплітуд звукового тиску до коливальної об'ємної швидкості.
Вимірювання звуку |
---|
Звуковий тиск p |
Рівень звукового тиску (SPL) |
Particle velocity[en] v |
Particle velocity level[en] (SVL) |
(Sound velocity level) |
Particle displacement[en] ξ |
Інтенсивність звуку I |
Рівень інтенсивності звуку (SIL) |
Середня звукова потужність Pac |
Sound energy density[en] E |
Акустичний імпеданс Z |
Швидкість звуку c |
Загальне поняття
ред.Акустичний імпеданс або комплексний акустичний опір середовища за своєю суттю характеризує опір, який середовище чинить на поверхню, що коливається, наприклад, на конус гучномовця. Поняття введено за аналогією з електричним імпедансом[1]. Являє собою відношення комплексних амплітуд звукового тиску до коливальної об'ємної швидкості частинок середовища, яку обчислюють як добуток, усередненої по площі швидкості коливань частинок середовища і площі, для якої визначається акустичний імпеданс[2].
У загальному випадку, акустичний імпеданс виражається як: , де — уявна одиниця.
Дійсна частина — , так званий активний акустичний опір, визначається дисипацією енергії в найакустичнішій системі і втратами на випромінювання звуку. Уявна частина — , так званий реактивний акустичний опір, є наслідком наявності в акустичній системі сил пружності або інерції мас. Тому реактивний опір буває пружним або інерційним[3][4].
Одиницею вимірювання акустичного імпедансу в системі SI є — 1 Па∙с/м³[5]. Її застаріла назва — акустичний ом.
Практичне значення
ред.У практичному аспекті, обчислення акустичного імпедансу випромінювачів, звуководом і приймачів, дозволяє, підлаштовуючи їх конструкцію і підбираючи матеріали, за рахунок зниження втрат звукової енергії, підняти ККД всій системі, що передає звук або окремих її частин[3][6].
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Hunt, Frederick V. Electroacoustics: the Analysis of Transduction, and its Historical Background. — Cambridge: Harvard University Press, 1954.
- ↑ Физическая акустика / Под ред. У. Мэзона. — Т.1. М: Мир, 1966г, 588с.
- ↑ а б Голямина И. П. Ультразвук: Маленькая энциклопедия. М.: «Советская энциклопедия», 1979. — 400с.
- ↑ Шутилов В. А. Основы физики ультразвука: Учеб. пособие. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1980. — 280с.
- ↑ Наказ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 25.08.2015 № 914. [Архівовано 20 серпня 2019 у Wayback Machine.] Про затвердження визначень основних одиниць SI, назв та визначень похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначень та Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин.
- ↑ Вайншток И. С. Ультразвук и его применение в машиностроении. М.: МАШГИЗ, 1958. — 140с.