Відкрити головне меню

Вале́рій Ві́кторович Аку́ленко (29 липня 1925, Харків — 20 липня 2007) — український мовознавець. Доктор філологічних наук (1973). Професор (1974). Член-кореспондент НАН України (від 1988 року). Заслужений діяч науки і техніки України (1998).

Валерій Вікторович Акуленко
Акуленко Валерій Вікторович.gif
Народився 29 липня 1925(1925-07-29)
Харків
Помер 20 липня 2007(2007-07-20) (81 рік)
Місце проживання Харків, Київ
Громадянство СРСР СРСР, Україна Україна
Національність українець
Діяльність мовознавець
Alma mater Харківський університет
Сфера інтересів мовознавство
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор філологічних наук
Член НАН України
Нагороди заслужений діяч науки і техніки України
член-кореспондент НАНУ

Зміст

БіографіяРедагувати

1948 року закінчив Харківський університет, тоді ж — Харківський педагогічний інститут іноземних мов.

У 1948–1955 роках працював у Харківському інженерно-економічному інституті.

У 1955–1981 роках працював у Харківському університеті: у 1955–1963 роках — завідувач кафедри англійської мови, у 1963–1981 роках — завідувач кафедри загального та прикладного мовознавства.

У 1977–1979 роках був радником міністра освіти Куби та директором Гаванської філії Інституту російської мови.

Від 1981 року — директор Центру наукових досліджень та викладання іноземних мов НАН УКраїни. Від 1998 року — також ректор Київського інституту перекладачів.

15 січня 1988 року Акуленка обрали членом-кореспондентом АН УРСР. Спеціальність: мовознавство, германські мови.

У 1975–1991 роках був постійним представником СРСР у термінологічному комітеті Міжнародної стандартизаційної організації (ISO TC-37).

Наукова діяльністьРедагувати

Акуленко працював у галузі загального типолого-контрастивного мовознавства, соціолінгвістики, германістики, славістики. Йому належить пріоритет у створенні концепції інтерлінгвістичних елементів у мовах світу.

Українську мову Акуленко розглядав у зв'язках з іншими слов'янськими мовами в європейсько-американському мовному арсеналі.

Акуленку належать такі праці:

Співавтор і редактор монографій:

  • «Інтернаціональні елементи в лексиці і термінології» (1980)
  • «Категорія часокількості в сучасних європейських мовах» (1990) та ін.

ЛітератураРедагувати

  • Жлуктенко Ю. О. Акуленко Валерій Вікторович // Українська мова: енциклопедія. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9. — С. 15.
  • Сукаленко Н. І. Акуленко Валерій Вікторович // Енциклопедія сучасної України / Національна академія наук України, Наукове товариство імені Шевченка, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — Ред. І. М. Дзюба, А. І. Жуковський та ін. — К. : [б. в.], 2001. — Т. 1: А. — 825 с. — 10 000 прим. — ISBN 966-02-2075-8. — С. 326.
  • Малиновська І. В. До характеризації мовної особистості В. В. Акуленка: спонтанне усне мовлення // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філологія». — 2015. — Вип. 73. — С. 26-29.
  • Вакуленко С. В. Співвідношення історії та теорії мовознавства в концепції Валерія Акуленка // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філологія». — 2015. — Вип. 73. — С. 93-99.

Інтернет- ресурсиРедагувати