Актинія
Морська анемона в акваріумі затоки Монтерей
Морська анемона в акваріумі затоки Монтерей
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Кишковопорожнинні (Coelenterata)
Тип: Кнідарії (Cnidaria)
Клас: Коралові поліпи (Anthozoa)
Підклас: Шестипроменеві корали (Hexacorallia)
Ряд: Актинії (Actiniaria)
Різноманіття
46 родин
Підряди
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Actiniaria
EOL logo.svg EOL: 1747
ITIS logo.svg ITIS: 52485
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 6103
Fossilworks: 4786
Зображення актиній з атласу Ернста Геккеля Kunstformen der Natur 1904 року

Акти́нії, морські анемони, цвітанівці, морські троянди[1] (лат. Actiniaria) — ряд морських тварин типу кишковопорожнинних. Анемони — зазвичай поодинокі, рідше колоніальні тварини циліндричної форми, розміром від кількох міліметрів до 1 метра в поперечнику.

Їхні щупальця-пелюстки забарвлені у різні кольори.Тварина може мати тіло буряковогокольору й бузкові щупальці ,зелено-червоне тіло і рожеві щупальця,зустрічаються фіолетові,червоні,золотисті морські троянди,на великій глибині актинії сніжно-білого кольору.

Ротовий отвір оточений віночком щупальців з жалкими капсулами, за допомогою яких анемони вбивають дрібних тварин. Ведуть сидячий спосіб життя, але за допомогою підошви можуть пересуватися. Деякі анемони живуть у симбіозі з раками-самітниками. Більшість видів поширені в морях тропічних і субтропічних широт, Баренцовому і далекосхідних морях; в Україні зустрічається в Чорному морі.

Актинії населяють майже усі моря земної кулі, та більш за все теплі води. Вчені налічують їх понад 1000 видів, і всі вони різні за формою, кольором та розмірами. Анемони рідко живуть колоніями. Ці тварини більшість часу ведуть нерухомий спосіб життя, хоча деякі з них можуть за допомогою мускульної підошви самостійно пересуватися по морському дну, але роблять це дуже повільно, а дрібні актинії спроможні плавати, ритмічно закидаючи щупальці назад.

КласифікаціяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Словник зоологічної номенклатури. Ч. 3: Назви безхребетних тварин: Проект / Уклад. І. Щоголів, С. Паночіні. – К.: ДВУ, 1928. – 186 с.

ЛітератураРедагувати

  Це незавершена стаття про безхребетних.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.