Аквафобія — постійний, ірраціональний гіпертрофований страх води. Є психічним розладом, відноситься до фобій.

Аквафобія
px
Класифікація та зовнішні ресурси
CMNS: Aquaphobia на Вікісховищі

Дуже часто аквафобія спостерігається у тих, хто не вміє плавати при вигляді або перебування в річці, морі або океані — в результаті задіяння інстинкту самозбереження. Згідно із дослідженнями, кожен п'ятдесятий житель Ісландії(1,8 %) страждає від неї.

ПричиниРедагувати

Прийнято вважати, що аквафобія страждають в першу чергу ті, хто коли-небудь тонув або пережив якусь неприємну ситуацію, так чи інакше, пов'язану з водою у ранньому дитинстві. При цьому, зовсім не обов'язково для отримання аквабоязні тонути у відкритому водоймищі. Найчастіше, достатньо всього лише оступитися у власній ванній і не кілька секунд втратити опору, навіть під наглядом матері. Нерідко боязнь води виникає після того, як людині довелося зіткнутися з потопельником або на власні очі бачити, як хтось тоне. Причини можуть бути дуже різні.[1]

ЛікуванняРедагувати

Психотерапія, гіпноз

ГідрофобіяРедагувати

Не слід плутати з клінічним симптомом гідрофобії, який виникає при сказі у вигляді виникнення болісних судом м'язів глотки та гортані при спробі попити води, при вигляді води або будь-якій згадці про неї, що призводить до короткочасного припинення дихання. Нерідко сказ через це називають гідрофобією. Істероїдна реакція людини, яка внушила собі те, що в неї сказ, теж може включати такі прояви. Це носить назву ліссафобія (боязнь сказу).

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. http://bezstresu.info/?p=382[недоступне посилання з червень 2019]

ПосиланняРедагувати