Акантоліда жовтоголова

вид комах
Акантоліда жовтоголова
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Перетинчастокрилі (Hymenoptera)
Родина: Павутинні пильщики (Pamphiliidae)
Рід: Акантоліда (Acantholyda)
Вид: Акантоліда жовтоголова
Acantholyda flaviceps
(Retzius, 1783)[1]
Синоніми
Tenthredo flaviceps Retzius 1783[1]
Посилання
EOL: 3819739
NCBI: 2560871

Акантолі́да жовтоголо́ва (Acantholyda flaviceps) — вид комах ряду перетинчастокрилих. Один з близько 40 видів голарктичного роду; один з 5 видів роду у фауні України.

Поширення ред.

Знайдена на Київському Поліссі та в Українських Карпатах (хребет Чорногора). Ареал охоплює також Північну i Центральну Європу; відомі знахідки на Кольському півострові, північному заході Східно-Європейської рівнини, Середньому Уралі.

Місця перебування ред.

Соснові та мішані рівнинні ліси й субальпійське (до висоти 1 700 м) криволісся сосни гірської.

Чисельність та причини її зміни ред.

Трапляються дуже рідко поодинокі особини.

Причини зміни чисельності. Несприятливий вплив інбридингу, який виникає через розрідження ізольованих популяцій.

Особливості біології ред.

Літ імаго у квітні. Личинки живляться хвоєю сосни звичайної (рівнинні ліси), сосни гірської (субальпійський пояс Українських Карпат).

Заходи охорони ред.

Вид був занесений до Червоної книги України (1994 р.), але виключений звідти у 2009 році через відновлення його чисельності до безпечного рівня[2].

Охороняється в Карпатському біосферному заповіднику (Закарпатська область) як елемент ентомофауни. Необхідно докладно вивчити особливості виду. Розмноження у неволі не проводилось.

Джерела інформації ред.

  • Гуссаковский В. В., 1935; В. М. Єрмоленко, 1964 Определитель насекомых Европейской части СССР, 1988.

Примітки ред.

  1. а б Acantholyda (Acantholyda) flaviceps (Retzius 1783). Fauna Europaea http://www.faunaeur.org/.
  2. Перелік видів тварин, що виключені з Червоної книги України (тваринний світ). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 липня 2015. Затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 17 червня 2009 р. № 313

Посилання ред.