Відкрити головне меню

Айтієв Гапар Айтійович

Га́пар Айті́йович Айті́єв (15 (28) вересня 1912(19120928) — 16 грудня 1984) — киргизький радянський художник-живописець.

Гапар Айтієв
кирг. Гапар Айтиев
Stamps of Kyrgyzstan, 2012-20.jpg
Поштова марка з нагоди 100-річчя від дня народження.
Народження 15 (28) вересня 1912(1912-09-28)
Перший Тулейкен
Смерть 16 грудня 1984(1984-12-16) (72 роки)
  Бішкек
Поховання Ала-Арчинський цвинтар[d]
Національність киргиз
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
СРСР СРСР
Жанр живопис
Навчання Московське художнє училище
Діяльність художник
Напрямок соціалістичний реалізм
Вчитель Кримов Микола Петрович
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
Орден Леніна Орден Леніна Орден Жовтневої Революції Орден Трудового Червоного Прапора
Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За трудову доблесть»
Звання Народний художник СРСР

ЖиттєписРедагувати

Народився в селі Тулейкен, нині Кара-Сууського району Ошської області Киргизстану, в родині батрака.

У 1932 році закінчив Киргизький інститут просвіти. Протягом 1932—1934 років викладав у Джалал-Абадському педагогічному технікумі. У 1938 році закінчив Московський образотворчий технікум, де навчався у М. П. Кримова і П. І. Петровичева. Член ВКП(б) з 1939 року. У 1940—1941 роках — голова правління Спілки художників Киргизької РСР.

У червні 1941 року призваний Ошським МВК до лав РСЧА. Учасник німецько-радянської війни з грудня 1942 року. Воював на Південно-Західному фронті заступником командира кулеметної роти з політичної частини 2-го окремого стрілецького батальйону 94-ї окремої стрілецької бригади, згодом — у 58-й механізованій бригаді 2-го танкового корпусу, лейтенант.

У повоєнний час займався малярством. З 1944 по 1951 та з 1952 по 1977 роки — голова правління Спілки художників Киргизької РСР. У 1973 році обраний членом-кореспондентом Академії мистецтв СРСР. З 1977 року очолював творчу майстерню живопису Академії мистецтв СРСР у Фрунзе (нині — Бішкек).

Нагороди і почесні званняРедагувати

ТворчістьРедагувати

Змальовував природу своєї країни, перетворену працею людини («Збирання бавовни», 1944). Його найкраща жанрова картина — «Лист з фронту» (1943). Портрети: «Стахановка Айчурек», 1935; «Голова колгоспу Боруєв», 1947, та ін.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати