Айлін Гекарт
Анна Айлін Гекарт (англ. Anna Eileen Heckart; 29 березня 1919 — 31 грудня 2001) — американська акторка театру, кіно та телебачення. Володарка премії «Оскар» за найкращу жіночу роль другого плану (1973). Її внесок у кіноіндустрію США відзначений зіркою на Голлівудській алеї слави.
| Айлін Гекарт | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Eileen Heckart | ||||
.jpg) | ||||
| Народилася |
29 березня 1919[1][2][…] Колумбус | |||
| Померла |
31 грудня 2001[1][2][…] (82 роки) Норволк, Коннектикут, США | |||
| Громадянство |
 США | |||
| Діяльність | акторка театру, кіноакторка, телеакторка | |||
| Alma mater | Університет штату Огайо, Університет Огайо, Бекслійська школаd і HB Studiod | |||
| Роки діяльності | з 1943 | |||
| IMDb | nm0373012 | |||
| Нагороди та премії | ||||
 Primetime Emmy Award for Outstanding Guest Actress in a Comedy Seriesd (1994) зірка на голлівудській Алеї слави[d] | ||||
|
| ||||
 Айлін Гекарт у Вікісховищі | ||||
Біографія ред.
Народилася в місті Колумбус в штаті Огайо в ірландській родині. Там же закінчила Державний Університет Огайо за курсом артистки драми. Кар'єру на Бродвеї почала асистенткою режисера і дублеркою в постановці «Голос черепахи» в 1943 році.
Потім пішли ряд бродвейських п'єс, а пізніше робота на телебаченні і в кіно. У 1973 році Гекарт здобула премію «Оскар» за найкращу жіночу роль другого плану у фільмі «Метелики вільні». Надалі працювала в основному на телебаченні, з'явившись у телесеріалах «Вулиці Сан-Франциско», «Лу Грант», «Казки з темного боку» і «Шлях на небеса». Її ролі на великому екрані були рідкісними і представленими лише другорядними персонажками в картинах «Потаємне місце» (1975), «Спалені приношення» (1976) і «Перевал розбитих сердець» (1986). Останній раз на кіноекранах Гекарт з'явилася в 1996 році в комедії «Клуб перших дружин», де виконала роль матері героїні Даян Кітон. У наступні два роки вона виконала невеликі ролі в ряді телесеріалів, після чого завершила акторську кар'єру.
У 1944 році одружилася з Джоном Гаррісоном Януі, з яким прожила до його смерті в 1997 році.
Айлін Гекарт померла від раку легенів у своєму будинку в Норволк, штат Коннектикут, у віці 82 років.
Фільмографія ред.
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1956 | ф | Хтось там нагорі любить мене | Somebody Up There Likes Me | |
| 1956 | ф | Погане насіння | The Bad Seed | Гортензія Дейгл |
| 1956 | ф | Bus Stop[en] | Bus Stop | |
| 1958 | ф | Hot Spell[en] | Hot Spell | |
| 1960 | ф | Чортиця в рожевому трико | Heller in Pink Tights | Лорна Гетавей |
| 1967 | ф | Up the Down Staircase[en] | Up the Down Staircase | |
| 1968 | ф | No Way to Treat a Lady[en] | No Way to Treat a Lady | |
| 1972 | ф | Butterflies Are Free[en] | Butterflies Are Free | |
| 1974 | ф | Zandy's Bride[en] | Zandy's Bride | |
| 1976 | ф | Burnt Offerings[en] | Burnt Offerings | |
| 1986 | ф | Перевал розбитих сердець | Heartbreak Ridge | |
| 1986 | с | Казки з темного боку | Tales from the Darkside | Роуз Пеннівелл |
| 1996 | ф | Клуб перших дружин | The First Wives Club |
Примітки ред.
Посилання ред.
- Айлін Гекарт [Архівовано 26 серпня 2019 у Wayback Machine.](англ.)