Азійське товариство Мумбаї
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (листопад 2019) |
Азійське товариство Мумбаї (англ. The Asiatic Society of Mumbai) — сходознавча організація, розташована в Мумбаї, Індія.
Історія ред.
Це товариство започатковане Літературним товариством Бомбея, перше зібрання якого відбулося в Бомбеї 26 листопада 1804 року в офіційній резиденції губернатора Джонатана Дункана, і було засноване сером Джеймсом Макінтошем. Можливо, ідея заснування цього товариства належить самому губернатору Дункану й історику Вільяму Ерскіну. Справа в тому, що ці двоє громадських діячів вже були серед засновників подібного товариства — Азійського товариства у Колкаті[1].
У 1829 році, за пропозицією Королівського азійського товариства в Лондоні, Літературне товариство Бомбея об'єдналося з ним на умовах збереження адміністративної та фінансової незалежності і стало відомим як Бомбейське відділення (англ. the Bombay Branch) цієї лондонської організації. Членами товариства спочатку могли стати лише європейці, але вже з 1840 року доступ був відкритий й індійцям. У товариство поступово вступали як видатні вчені (пандит Бхагванлал Індраджи і Б. Д. Лал), так і просто відомі люди міста. Уже в 1885 році обирається перший індійський президент товариства — К. Т. Теланг. Своїми заслугами в науці стають відомими члени товариства — сер Р. Бхандаркар, Дж. Моді та Джон Фейтфул Фліт.
У 1873 році з Бомбейським відділенням об'єдналося Бомбейське географічне товариство, а в 1896 році — Антропологічна спілка Бомбея.
У 1947 році, після здобуття Індією незалежності, було прийнято назву Азійське товариство Бомбея. З 1954 року, за пропозицією уряду Індії, дана організація вважається однією з чотирьох головних бібліотек, мета яких — збереження, отримання та каталогізація книг, що вийшли в будь-якому місці Індії й всіма індійськими мовами. У 2005 році товариство отримало свою теперішню назву — Азійське товариство Мумбаї . Воно фінансується на основі щорічного гранда від Індійського уряду.
Одним із найбільших наукових досягнень товариства став випуск багатотомного дослідження П. В. Кане «Історія Дхармашастри» (англ. History of Dharmashastra), що виходив у 1930—1962 роках. За цю науково-дослідницьку роботу вчений отримав найвищу нагороду Індії під назвою «Бхарата-ратна»[2].
Рідкісні колекції товариства ред.
Бібліотека товариства містить понад 100 тисяч книг, з яких близько 15 тисяч визнані рідкісними і цінними виданнями. Тут також розміщені багато безцінні артефакти й понад 3 тисячі стародавніх рукописів перською мовою, на санскриті і пракриті. Рукописи виконані як на папері, так і на пальмових листках. Нумізматична колекція товариства, яка складається із понад 50 тисяч монет, включає в себе, наприклад, золоту монету Кумарагупти I, рідкісний золотий мухр Акбара І і монети, виготовлені Шиваджі. Кількість географічних карт, які тут зберігаються, становить понад 1300 примірників.
До найбільш цінних екземплярів книжкового зібрання включено:
- Одна з тільки двох відомих оригінальних копій «Божественної комедії» Данте. Датується рукопис 1350 роком.
- Рукопис «Васупудж'ячаріти» (1242), санскритського тексту про життя джайнського тіртханкара Васупудж'ї.
- Рукопис «Шах-наме» Фірдоусі перською мовою та з ілюстраціями.
- Рукопис 3-ї книги «Магабгарати» «Араньякапарви», що датується 16-м століттям.
Журнал ред.
Літературне товариство Бомбея видавало свої праці під назвою Transactions of the Literary Society of Bombay. Пізніше, в 1841 році, було розпочато випуск журналу Бомбейского відділення Королівського азійського товариства (англ. Journal of the Bombay Branch of the Royal Asiatic Society). У 1955—2001 рр. назвою журналу було Journal of the Asiatic Society of Bombay, а з 2005 року журнал став виходити під назвою Journal of the Asiatic Society of Mumbai.
Примітки ред.
Посилання ред.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |