Азіанізм (або Азіанський стиль) — напрямок в елліністичній і частково римській риториці (Гортензій, в ряді випадків Цицерон). Походження назви напрямку вказує на Малу Азію (на противагу Аттиці) — місце, звідки вийшли (грецькі) представники цього ораторського стилю.

Походження ред.

Достеменно невідомо, хто саме є засновником азіанізму. За словами грецького історика й географа Страбона, цей стиль започаткував та активно використовував Гегесій Магнесійський. Гегесій "розвинув і представив стилістичні ефекти, якими послуговувалися софісти і, зокрема, Горгій"[1].

У азіанському стилі культивувалися великі періоди, прикрашені паралелізмами і антитезами, ритмічна проза (іноді з римою), гра слів. Прихильники аттикізму бачили в азійському стилі "перекручення еллінських смаків азійським впливом" — звідси і пейоративне його відзначення. Під впливом азіанізму склалася вся пізня антична проза, до його традицій сходить література Відродження і бароко.

Термін ред.

Вперше термін "азіанізм" вжив Цицерон. У своїй книзі "Оратор" він виділяє такі два види азіанського стилю: перший — "стиль, сповнений Горгіанських фігур", а другий — стиль, якому характерна більш швидка манера висловлювання із вживанням риторичних прикрас[2]. Різниця між ними мінімальна. Спільним для обох цих стилів було завдання викликати разючий ефект.

Представники ред.

Вплив на розвиток культури ред.

За Ернстом Курціусом, азіанізм — це перша іпостась європейського маньєризму, як аттіцизм європейського класицизму[3].

Джерела ред.

Laurent Pernot, Rhetoric in Antiquity, trans. W. E. Higgins, Washington, D.C.: CUA Press, 2005, p. 82

H. J. Rose, A Handbook of Greek Literature, 4th rev. ed., London: Methuen, 1950, p. 363

Посилання ред.

  1. Pernot, Laurent (1 серпня 2012). Rhetoric in Antiquity. Catholic University of America Press. ISBN 9780813216386.
  2. C. R. H. (1934). A Handbook of Greek Literature. By H. J. Rose. Pp. ix + 454. London: Methuen, 1934. 21s. The Journal of Hellenic Studies. Т. 54, № 2. с. 223—224. doi:10.1017/s0075426900031542. ISSN 0075-4269. Процитовано 17 листопада 2019.
  3. Курціус, Ернст Роберт (2007). Європейська література і латинське середньовіччя (переклав з нім. Анатолій Онишко) . Львів: Літопис. с. 78.