Азилсартан

хімічна сполука

Азилсартан — синтетичний антигіпертензивний препарат, що належить до групи антагоністів рецепторів ангіотензину-ІІ, для перорального застосування. Серед іншого, використовується для лікування гіпертонії.

Азилсартан
Систематизована назва за IUPAC
(5-methyl-2-oxo-1,3-dioxol-4-yl)methyl 2-ethoxy-1-([2'-(5-oxo-4,5-dihydro-1,2,4-oxadiazol-3-yl)biphenyl-4-yl]methyl)-1H-benzimidazole-7-carboxylate
Класифікація
ATC-код C09CA09
PubChem 9825285
CAS 147403-03-0
DrugBank
Хімічна структура
Формула C25H20N4O5 
Мол. маса 456,46 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 60%
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 11 год.
Екскреція Нирки, фекалії
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ЕДАРБІтм,
«Такеда Ірландія Лтд »,Ірландія
UA/13312/01/02
12.11.2013-12/11/2018

Азилсартан розроблений компанією «Takeda», та розповсюджується нею під торговельною маркою «Едарбі».[1]

Фармакологічні властивості ред.

Азилсартан — синтетичний лікарський препарат, що належить до групи антагоністів рецепторів ангіотензину-ІІ. Механізм дії препарату полягає у блокуванні зв'язування ангіотензину-ІІ з рецепторами ангіотензину-І, що приводить до вазоділятації, зниженні виділення альдостерону, зниження реабсорбції натрію у нирках. Усі ці ефекти комплексі забезпечують антигіпертензивний ефект лікарського засобу. Блокування рецепторів ангіотензину-І призводить до підвищення рівня реніну у крові, але підвищення рівня реніну не впливає на антигіпертензивну дію азилсартану.[2] Препарат схвалений FDA для лікування артеріальної гіпертензії 25 лютого 2011 року.[3][4]

Фармакодинаміка ред.

Азилсартан добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті, біодоступність препарату становить 60 %. Максимальна концентрація в крові досягається протягом 1,5—3 годин. Азилсартан добре зв'язується з білками плазми крові. Препарат проникає через плацентарний бар'єр. Не проводилися дослідження щодо виділення препарату в грудне молоко.[2] Метаболізується азилсартан в печінці. Виводиться препарат із організму переважно із калом у вигляді метаболітів, частково виводиться із сечею. Період напіввиведення препарату становить 11 годин, цей час може збільшуватися при порушеннях функції нирок та печінки.

Показання до застосування ред.

Азилсартан застосовується для лікування гіпертонічної хвороби у дорослих, як самостійно, так і у комбінації з іншими препаратами (найчастіше із амлодипіном)[3]. При клінічних дослідженнях не встановлено впливу азилсартану на частоту серцево-судинних подій. тому він не затверджений для лікування інших станів, крім артеріальної гіпертензії.[3]

Побічна дія ред.

При застосуванні азилсартану можливі наступні побічні ефекти: часто (1—10 %) запаморочення, діарея, підвищення рівня креатинфосфокінази в крові; нечасто (0,1—1 %) артеріальна гіпотензія, швидка втомлюваність, периферичні набряки, підвищення концентрації креатиніну та сечовини в крові, підвищення рівня сечової кислоти в крові; рідко (0,01—0,1 %) набряк Квінке, анемія, зниження гематокриту.[2]

Протипокази ред.

Азилсартан протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, вагітності та годуванні грудьми, у дитячому та підлітковому віці. Препарат не застосовується сумісно із аліскіреном при цукровому діабеті. З обережністю препарат застосовують при важкій печінковій та нирковій недостатності.

Форми випуску ред.

Азилсартан випускається у вигляді таблеток по 0,02; 0,004 та 0,08 г. Азилсартан разом із хлорталідоном входить до складу комбінованого препарату «ЕдарбіКлор».[5]

Синоніми ред.

  • Азилсартану медоксоміл.

Примітки ред.

  1. Компанія Такеда презентувала новий препарат — Едарбі. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 25 листопада 2016.
  2. а б в http://vidal.kz/poisk_preparatov/edarbi.htm« [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.] target="_new">ЭДАРБИ. Описание препарата в справочнике Видаль (рос.)
  3. а б в НОВЫЙ БЛОКАТОР РЕЦЕПТОРОВ АНГИОТЕНЗИНА II: АЗИЛСАРТАН МЕДОКСОМИЛ [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. FDA approves Edarbi to treat high blood pressure (Пресреліз). U.S. Food and Drug Administration. 25 лютого 2011. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 1 березня 2011. (англ.)
  5. Інструкція для медичного застосування лікарського засобу «ЕдарбіКлор». Архів оригіналу за 30 березня 2018. Процитовано 29 березня 2018.

Джерела ред.