Адміністрація морських портів України

Адміністрація морських портів України (АМПУ) — одне з найбільших державних підприємств морської галузі, яке має стратегічне значення для економіки і безпеки України.

Адміністрація морських портів України
Тип державне підприємство
Форма власності державне підприємство
Засновано 13 червня 2013
Штаб-квартира м. Київ, пл.Контактова, 10А, 04070
Територія діяльності Україна
Ключові особи Олександр Голодницький, в.о голови
Співробітники 7600
Сайт uspa.gov.ua

АМПУ створена в 2013 році в результаті реформи морської галузі України внаслідок ухвалення Закону України "Про морські порти України" для управління державним майном в морських портах країни і його ефективного використання, створення механізмів для залучення інвестицій в портову інфраструктуру для її розвитку і стабільної роботи бізнесу. Серед інших завдань АМПУ — підтримка паспортних глибин акваторій портів, забезпечення безпеки мореплавства та ін.

АМПУ входить в сферу управління Міністерства інфраструктури України і об'єднує українські морські порти та інші інфраструктурні елементи, одночасно сприяючи розвитку і конкурентоспроможності кожного з них.

ДіяльністьРедагувати

Протягом 2015-2018 років АМПУ вклало значні капітальні інвестиції в днопоглиблення, ремонт і реконструкцію причалів і захисних споруд в морських портах України.[1]

Єдиний в українському флоті криголам “Капітан Білоусов” здійснює проводку караванів суден в умовах зимової навігації на Азовсьому морі.[2]

Адміністрація морських портів України (АМПУ) планує почати розробку нового техніко-економічного обґрунтування проекту створення глибоководного суднового ходу (ГСХ) Дунай – Чорне море. В разі реалізації проекта, порти Рені та Ізмаїл отримають нові можливості для зростання вантажопотоку.[3]

26 жовтня 2018 з'явилася інформаця щодо початку тендеру, який передбачає замовлення 3 лоцманських катерів для філії «Дельта-лоцман». Всього, відповідно до «Програми оновлення флоту АМПУ на період 2017–2021 р.р.» планується будівництво/придбання 6 лоцманських катерів. На цей момент на балансі філії «Дельта-лоцман» перебували 14 спеціалізованих лоцманських суден, з яких 8 побудовані після 2001 року.[4]

СтруктураРедагувати

Структура підприємства складається з центрального офісу в Києві і головного представництва в Одесі, філій «Дельта-Лоцман» і "Днопоглиблювальний флот" та 13 філій в морських портах України:

На сьогодні АМПУ — це:

  • підприємство з активами понад 20 млрд грн.,
  • 162 одиниці флоту
  • один з найбільших платників податків в державний бюджет (3,899 млрд грн. в 2018 році)
  • 263 причали загальною протяжністю понад 40 км
  • понад 135 млн тонн перевалених вантажів (2018)[7]
  • 1,3 млрд. гривень капітальних інвестицій.

АМПУ працює для держави і бізнесу, охоплюючи щодня весь спектр завдань в порту і на морі — від удосконалення законодавчої бази до забезпечення транспортування вантажів і безпеки мореплавання.

Міжнародне співробітництвоРедагувати

У 2018 році АМПУ приєдналася в якості асоційованого члена до Європейської організації морських портів (ESPO), а у 2019 - до Європейської федерації внутрішніх портів (EFIP). У 2017 році АМПУ підписало договір із ЄБРР щодо підготовки двох пілотних концесійних проектів в морських портах Херсон та Ольвія.

У травні 2018 року було оголошено про початок співпраці АМПУ із Світовим банком та фондом PPIAF відносно продовження реформи портового сектору, в т.ч. підвищення ефективності використання земельних ресурсів в межах портів шляхом переходу до управлінської моделі "порт-лендлорд".

Наприкінці 2018 року АМПУ підписало меморандум про взаємодію з Port of Antwerp International.

КерівництвоРедагувати

Наглядова радаРедагувати

  • Дмитро Барінов, голова Наглядової ради, представник Держави (квітень 2019 року - грудень 2019 року)
  • Патрік Верховен, заступник голови Наглядової ради, незалежний член (квітень 2019 року - по цей час)
  • Вольфганг Хуртьєне, член Наглядової ради, незалежний член (квітень 2019 року - по цей час)
  • Юлія Клименко, членкиня Наглядової ради, незалежний член (квітень 2019 року - до 21 серпня 2019 року)
  • Ян Ван Шоонховен, член Наглядової ради, незалежний член (квітень 2019 року - по цей час)
  • Антон Ященко, член Наглядової ради, представник Держави (квітень 2019 року - по цей час)
  • Тарас Троцький, член Наглядової ради, представник Держави (квітень 2019 року - грудень 2019 року)
  • Дмитро Гончарук, член Наглядової ради, представник Держави (січень 2020 року - по цей час)[9]
  • Андрій Гайдуцький, член Наглядової ради, представник Держави (січень 2020 року - по цей час)[9]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Адміністрація морських портів збільшила інвестиції у три рази. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-10-17. Процитовано 17 жовтня 2018. 
  2. В Україні відремонтують єдиний криголам. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-10-18. Процитовано 18 жовтня 2018. 
  3. Україна реанімує будівництво каналу Дунай-Чорне море. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-10-25. Процитовано 24 жовтня 2018. 
  4. АМПУ объявила тендер на три лоцманских катера. http://sudostroy.com/. Судостроение и судоремонт. 2018-10-30. Архів оригіналу за 2018-11-21. Процитовано 21 листопада 2018. 
  5. В Україні створено днопоглиблювальний флот. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-02-20. Процитовано 21 лютого 2018. 
  6. Філія адміністрації морських портів України закупить три лоцманських катери. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-10-30. Процитовано 30 жовтня 2018. 
  7. Морські порти України торік перевалили понад 135 мільйонів тонн вантажів. www.ukrinform.ua (uk). Процитовано 2019-04-15. 
  8. Про погодження тимчасового покладення виконання обов’язків голови державного підприємства “Адміністрація морських портів України” на Голодницького О. Г.. Кабінет Міністрів України. 24 січня 2020. Процитовано 28 січня 2020. 
  9. а б Деякі питання наглядової ради державного підприємства “Адміністрація морських портів України”. Кабінет Міністрів України. 27 грудня 2019. Процитовано 10 січня 2020. 
  10. Україна та Білорусь ведуть переговори щодо відкриття туристичного річкового маршруту. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2019-03-10. Процитовано 10 березня 2019. 

ПосиланняРедагувати