Відкрити головне меню

Адміністративний поділ Удмуртії

Адміністрати́вний по́діл Удму́ртії — адміністративно-територіальний поділ Удмуртії, Росія.

ІсторіяРедагувати

Після приєднання до Росії територія Удмуртії входила до складу В'ятського та Казанського повітів, поділялась на сотки та долі. В 1708 році країна була розділена на 8 губерній, Удмуртія відійшла до складу Сибірськсиої губернії, в 1727 році передана до Казанської губернії. В 1780 році була утворена В'ятська губернія (намісництво) в складі 13 повітів. Удмурти в основному проживали в 4 повітах — Сарапульському, Єлабузькому, Малмизькому та Глазовському. В кінці XIX-на початку XX століть значна кількість удмуртів проживала в Мамадиському повіті Казанської губернії, Бірському та Бугульминському повітах Уфимської губернії, Осинському повіті Пермської губернії.

4 листопада 1920 року В. І. Ленін та М. І. Калінін підписали постанову ВЦВК та РНК РРФСР по створення Вотської автономної області. Обласним центром був обраний Глазов, з червня 1921 року — Іжевськ. 5 січня 1921 року ВЦВК затвердив межі Вотської АО. До неї були включені 27 волостей Глазовського, 18 волостей Сарапульського, 14 волостей Єлабузького та 12 волостей Малмизького повітів В'ятської губернії. На території Вотської АО проживало 693 540 осіб, з них 59% удмурти. 8 грудня 1921 року постановою ВЦВК було затверджено новий адміністративний поділ Вотської АО:

Після утворення Дебьоського, Селтинського та Можгинського повітів, їхні центри перетворились на міста. Однак у них не було значних промислових підприємств, вони не мали міських атрибутів, не було подальших перспектив для їхнього розвитку. 26 листопада 1923 року Дебьоський та 28 липня 1924 року Селтинський повіти були ліквідовані, їхні центри були віднесені до статусу сіл. В 1924 році після пожежі центр Можгинського повіту з села Можга був перенесений до селища Сюгинського склозаводу. 15 грудня 1924 року до Глазовського повіту була передана Карсовайська волость Омутнинського повіту В'ятської губернії. 1924 року волості, які входили до складу Дебьоського та Селтинського повітів, були включені до складу Глазовського та Іжевського повітів. Було утворено всього 3 повіти — Глазовський, Іжевський та Можгинський з 35 волостями.

З 14 січня 1929 року Вотська АО увійшла до складу Нижньогородського краю, 11 червня облвиконком прийняв постанову «про районування області». Так були утворені 21 район (йорос): Алнаський, Балезинський, Вавозький, Глазовський, Граховський, Дебьоський, Зуринський, Іжевський, Карсовайський, Кезький, Малопургинський, Можгинський, Новомултанський, Нилга-Жик'їнський, Святогорський, Селтинський, Сюмсінський, Шарканський, Юкаменський, Якшур-Бодьїнський та Ярський. 1 січня 1932 року президія ВЦВК прийняла постанову по перейменування Вотської АО в Удмуртську АО. на основі постанови ВЦВК від 7 грудня 1934 року область увійшла до складу Кіровського краю.

11 березня 1934 року назва йорос була ліквідована. 28 грудня постановою ВЦВК в існуючих межах була утворена Удмуртська АРСР. 22 жовтня 1937 року постановою ВЦВК в склад УАРСР передані Воткінський, Каракулінський, Кіясовський, Сарапульскьий райони, міста Сарапул та Воткінськ. Указом президії Верховної Ради РРФСР від 24 січня 1939 року до Удмуртії було приєднано Кізнерський район. Указом президії Верховної Ради РРФСР від 7 березня із складу Сарапульського району був виділений Камбарський. В Удмуртській АРСР стало 36 районів. Указом президії Верховної Ради РРФСР від 27 листопада 1956 року були ліквідовані 8 районів — Бемизький, Великоучинський, Зуринський, Кулигінський, Понінський, Пудемський, Пичаський і Тиловайський.

Зміни в адміністративно-територіальному поділі виникли і у зв'язку з утворенням РНГ. Назви та кількість районів стабілізувались на 1 січня 1970 року. На початку 1998 року в Удмуртії було 5 міст республіканського підпорядкування — Іжевськ, Сарапул, Глазов, Воткінськ, Можга; 1 місто районного підпорядкування — Камбарка; 25 адміністративний районів та 10 селищ міського типу.

Райони (йороси)Редагувати

№ п/п Район (йорос) Площа,
км²
Населення,
осіб (1959)
Населення,
осіб (1979)
Населення,
осіб (1989)
Населення,
осіб (1998)
1 Алнаський район 896,0 31300 23400 21900 22500
2 Балезінський район 2587,0 56400 45400 43600 41100
3 Вавозький район 1545,5 29700 19900 18100 18300
4 Воткінський район 1917,6 31200 20500 22800 24200
5 Глазовський район 2036,8 34800 23300 19200 21100
6 Граховський район 970,6 20200 13800 11700 12000
7 Дебьоський район 1033,0 21600 15000 14000 14000
8 Зав'яловський район 2219,9 44500 49200 53400 53800
9 Ігринський район 2267,4 55300 44800 45900 47400
10 Камбарський район 618,4 27100 23100 22700 23000
11 Каракулінський район 1192,5 18800 14400 14600 14800
12 Кезький район 2321,0 45700 32000 29200 29700
13 Кізнерський район 2264,5 45400 28400 26000 26200
14 Кіясовський район 821,3 15300 13600 12600 12500
15 Красногорський район 1860,0 22000 15500 14200 14100
16 Малопургинський район 1223,2 36100 31800 30800 32400
17 Можгинський район 2004,0 40700 30600 30200 29100
18 Сарапульський район 1970,2 24400 22600 25800 26900
19 Селтинський район 1884,4 25400 16900 15000 15100
20 Сюмсинський район 1789,0 28000 19100 17900 18200
21 Увинський район 2448,8 50400 37900 40900 41900
22 Шарканський район 1404,5 32000 22800 21500 22500
23 Юкаменський район 1019,7 19200 14300 13200 12800
24 Якшур-Бодьїнський район 1778,4 33700 22500 23000 23100
25 Ярський район 1524,3 31200 22300 20600 20300

Міські поселенняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Удмуртская республика: Энциклопедия / Гл. ред. В. В. Туганаев. — Ижевск: Удмуртия, 2000. — 800 с. — 20000 экз. — ISBN 5-7659-0732-6