Відкрити головне меню

Адміністративний поділ Тиви

Тива́ республіка, яка перебуває в складі Російської Федерації. За свою складну і довгу історію, країна неодноразово змінювала свій адміністративно-територіальний устрій. На сьогодні республіка Тива поділяється на 17 районів (кожуунів) та 2 міста респуліканського підпорядкування.

У складі КитаюРедагувати

У середині XVIII століття Тива була частиною Китаю і поділялась на 4 кожууна (хошуна):

  • Тесінгольський (або Оюннарський)
  • Тоджинурський (Тоджинський)
  • Хемгольський (Салджацький)
  • Хубсугольський (Хасутський)

В 1808 році був утворений Хечицький кожуун, в 1878 році Хубсугольський кожуун відійшов до Північної Монголії. На початоку XX століття кількість кожуунів Тиви досягло 7:

  • Бейсе
  • Даа
  • Маади
  • Оюннарський
  • Салчацький
  • Тоджинський
  • Чооду

Адміністративно кожууни підпорядковувались генерал-губернатору Північної Монголії і поділялись на сумони, а ті на арбани[1].

Тувинська Народна РеспублікаРедагувати

В 1921 році Всетувинський хурал розділяє Тиву на 7 кожуунів:

  • Бейсе
  • Даа
  • Маади
  • Юнаррський
  • Салчацький
  • Тоджинський
  • Шалик-Сартильський

В 1923 році був змінений адміністративний устрій країни і вона розділилась на 6 кожуунів:

  • Салчацький
  • Тес-Хемський
  • Тоджинський
  • Улуг-Хемський
  • Уюцький
  • Хемчицький (утворений з кожуунів Бейсе та Даа)

В 1929 році кожуун Бейсе був перейменований в Дзун-Хемчицький, Даа — в Барун-Хемчицький, Салчацький — в Каа-Хемський. Останній в 1932 році був розділений на 3 кожууни — Бій-Хемский, Танну-Ольський та Тере-Хольський. В 1941 році було утворено ще 6 нових кожуунів:

  • Бай-Тайгинський
  • Ерзинський
  • Монгун-Тайгинський
  • Овюрський
  • Сут-Хольський
  • Чаа-Хольський

В складі СРСРРедагувати

Новий адміністративний поділ Тиви був затверджений 7 серпня 1945 року. Столиця, місто Кизил, отримала статус міста обласного підпорядкування, а міста Туран, Чадан та Шагонар — районного. Були утворені смт Бай-Сют, Емі, Нарин та Харал (ліквідовані в 1956 році у зв'язку з припиненням видобутку золота), а також райони:

  • Бай-Тайгинський (центр — Теелі)
  • Барун-Хемчицький (Кизил-Мажалик)
  • Дзун-Хемчицький (Чадан)
  • Ерзинський (Сариг-Булун)
  • Каа-Хемський (Сариг-Сеп)
  • Кизильський (Кизил)
  • Монгун-Тайгинський (Мугур-Акси)
  • Овюрський (Хацдагайти)
  • Пій-Хемський (Туран)
  • Сут-Хольський (Суг-Акси)
  • Тандинський (Бай-Хаак)
  • Тере-Хольський (Чиргаланди)
  • Тес-Хемський (Самагалтай)
  • Тоджинський (Тоора-Хем)
  • Улуг-Хемський (Шагонар)
  • Чаа-Хольський (Чаа-Холь)

В 1953 році були ліквідовані Монгун-Тайгинський та Тере-Хольський райони, в 1957 році — Кизильський район, в 1961 році — Сут-Хольський та Чаа-Хольський, а в 1963 році — Бай-Тайгинський та Ерзинський райони. В 1964 році було утворено місто Ак-Довурак. В 1965 році було відновлено Бай-Тайгинський та Ерзинський район, в 1968 році — Монгун-Тайгинський, в 1975 році — Кизильський, в 1983 році — Сут-Хольський, а в 1992 році — Чаа-Хольський район. В 1993 році був утворений новий Чеди-Хольський район. В 1994 році всі райони дозволили називати кожуунами. У 2003 році відновлено Тере-Хольський район.

Сучасний адміністративний поділ ТивиРедагувати

Назва Тувинський оригінал ЗКАТУ Населення,
осіб (2010)[2]
Площа,
км²[3]
Щільність,
осіб/км²
Адміністративний центр
1 Місто Кизил Кызыл 93 401 000 000 109900 200,37 548,5
2 Місто Ак-Довурак Ак-Довурак 93 403 000 000 13500 48,69 277,3
1 Бай-Тайгинський кожуун Бай-Тайга кожуун 93 205 000 000 10800 7922,82 1,36 Теелі
2 Барун-Хемчицький кожуун Барыын-Хемчик кожуун 93 210 000 000 12800 6259,66 2,04 Кизил-Мажалик
3 Дзун-Хемчицький кожуун Чөөн-Хемчик кожуун 93 215 000 000 19900 6484,56 3,07 Чадан
4 Каа-Хемський кожуун Каа-Хем кожуун 93 220 000 000 12300 25726,04 0,48 Сариг-Сеп
5 Кизилський кожуун Кызыл кожуун 93 222 000 000 27600 8526,65 3,24 Каа-Хем
6 Монгун-Тайгинський кожуун Монгун-Тайга кожуун 93 225 000 000 5700 4414,20 1,29 Мугур-Акси
7 Овюрський кожуун Өвүр кожуун 93 230 000 000 7000 4522,50 1,55 Хандагайти
8 Пій-Хемський кожуун Бии-Хем кожуун 93 235 000 000 10100 8194,12 1,23 Туран
9 Сут-Хольський кожуун Сүт-Хөл кожуун 93 238 000 000 8000 6691,25 1,20 Суг-Акси
10 Тандинський кожуун Таңды кожуун 93 240 000 000 12900 5091,70 2,53 Бай-Хаак
11 Тере-Хольський кожуун Тере-Хөл кожуун 93 243 000 000 1900 10050,02 0,19 Кунгуртуг
12 Тес-Хемський кожуун Тес-Хем кожуун 93 245 000 000 8200 6687,23 1,23 Самагалтай
13 Тоджинський кожуун Тожу кожуун 93 250 000 000 6000 44757,49 0,13 Тоора-Хем
14 Улуг-Хемський кожуун Улуг-Хем кожуун 93 254 000 000 19300 5335,40 3,62 Шагонар
15 Чаа-Хольський кожуун Чаа-Хөл кожуун 93 256 000 000 6000 2903,10 2,07 Чаа-Холь
16 Чеди-Хольський кожуун Чеди-Хөл кожуун 93 257 000 000 7700 3706,32 2,08 Хову-Акси
17 Ерзинський кожуун Эрзин кожуун 93 258 000 000 8300 11081,45 0,75 Ерзин

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати