Вікіпедія

Адміністративний поділ Естонської РСР

Естонська Радянська Соціалістична Республіка (Естонська РСР) проголошена 21 липня 1940 року. 6 серпня 1940 року республіка офіційно прийнята до складу СРСР. В Естонії до початку в 1941 році німецько-радянської війни залишався попередній адміністративний поділ на повіти та волості, що існував у часи Естонської Республики (1918—1940). 1945 року центральні органи Радянського Союзу продовжили перервану війною радянізацію Естонії — так серед іншого розпочався поділ волостей на сільські ради. 1950 року в процесі скасування в Естонській РСР повітів та волостей утворені сільські райони (згодом райони), яким підпорядковувалися міста, селища міського типу та робітничі селища, а також сільські ради. 1952 року в республіці впроваджений поділ території на 3 області, проте це не виправдало себе, і 1953 року знов вирішено повернутися до районів як найвищої адміністративної одиниці разом з містами республіканського підпорядкування. До 1990 року принцип адміністративного поділу в Естонській РСР залишався незмінним, лише відбувалися територіальні зміни між районами та сільрадами, коли одиниці об'єднувалися, ліквідовувалися чи утворювалися нові. З 1 січня 1990 року райони замінені на повіти, а сільські ради поступово перетворювалися у волості, які мали статус самоврядування. Процес заміни сільрад на волості продовжувався і після відновлення Естонської Республики 8 травня 1990 року і отримання 20 серпня 1991 року повної незалежності від Радянського Союзу.

Естонська Радянська Соціалістична Республіка
Eesti Nõukogude Sotsialistlik Vabariik
Эстонская Советская Социалистическая Республика
республіка в складі СРСР
   
Герб
Герб
 Прапор
Герб Прапор
Естонська Радянська Соціалістична Республіка
Естонська Радянська Соціалістична Республіка
Країна СРСР СРСР
Дата заснування 21 липня 1940
Дата ліквідації 8 травня 1990
 

1940—1941 ред.

Після окупації Естонії Радянським Союзом у 1940 році і до початку німецько-радянської війни в Естонській РСР зберігся адміністративний поділ, що існував у часи незалежності Естонії, а саме республіка поділялася на повіти, які зі свого боку — на волості. На той час існувало 11 повітів:

1944—1950 ред.

23 серпня 1944 року значна територія повіту Петсерімаа відокремлена від Естонської РСР для формування в складі РРСФР Псковської області. Внаслідок відчутного зменшення площі Петсеріський повіт був ліквідований 18 січня 1945 року, а підпорядковані йому волості ввійшли до складу повіту Вирумаа.[1] Таким чином, в Естонській РСР залишилося 10 повітів.

Відповідно до Указу Президії Верховної Ради Естонської РСР від 4 травня 1945 року «Про створення сільських рад трудящих депутатів» 8 серпня 1945 року в повітах Гар'юмаа та Ярвамаа, а потім 16 серпня в Пярнуському повіті та 13 вересня в решті інших на територіях волостей сформовані сільські ради як окремі адміністративні одиниці.[2][3][4][5][6] У волостях, що розташовувалися на малих естонських островах, сільради не були створені.

 
Передача частини території Естонської РСР до складу РРФСР
Повіт Кількість
волостей
загалом		 волостей
з сільрадами		 сільрад
Валґамаа 10 10 24
Вирумаа 10 10 77
Вільяндімаа 21 21 62
Вірумаа 30 30 94
Гар'юмаа 31 29 77
Ляенемаа 21 20 51
Пярнумаа 22 21 60
Сааремаа 16 15 42
Тартумаа 43 43 108
Ярвамаа 13 13 42
Усього 237 232 637

16 серпня 1946 року на острові Гійумаа та прилеглих островах, виключених зі складу повіту Ляенемаа, утворено самостійний повіт Гійумаа.[7]

25 лютого 1949 року в Естонській РСР утворені 2 нових повіти. Президія Верховної Ради Естонської РСР в інтересах розвитку сланцевого басейну на північному сході республіки постановила виділити частину території з Віруського повіту для створення самостійного повіту Йигвімаа.[8] Інший повіт — Йиґевамаа — сформований з частини повіту Тартумаа, бо значна площа останнього і велика кількість підпорядкованих міст, селищ та сільських рад ускладнювали тартуським повітовим органам ведення господарського та політичного керування.[9]

Сільські райони, 1950 ред.

26 вересня 1950 року в Естонській РСР скасовані повіти та волості, замість яких утворено 39 сільських районів, що підпорядковувалися республіканським органам.[10] Для міста Палдіскі замінено республіканське підпорядкування на районне в складі Кейласького району.[10]

Район Центр Кількість
міст селищ сільрад
Аб'яський Аб'я-Палуоя 1 2 15
Антсласький Антсла 1 — 14
Валґаський Валґа 1 — 15
Вастселійнаський Вастселійна — — 11
Вируський Виру 1 — 16
Вільяндіський Вільянді 2 — 20
Вяйке-Маар'яський Вяйке-Маар'я — — 23
Вяндраський Вяндра — 3 12
Хаапсалуський Хаапсалу 1 — 18
Гар'юський Таллінн — — 22
Гійумааський Кярдла 1 — 11
Елваський Елва 1 — 22
Йигвіський Йигві 1 2 21

 

Район Центр Кількість
міст селищ сільрад
Йиґеваський Йиґева 1 — 19
Калластеський Калласте 1 — 11
Кейласький Кейла 2 — 13
Ківіиліський Ківіилі 1 1 14
Кілінґі-Ниммеський Кілінґі-Нимме 1 — 14
Козеський Козе — 1 14
Курессаареський Курессааре 1 — 24
Лігуласький Лігула — 1 14
Локсаський Локса — 1 13
Муствееський Муствее 1 — 18
Мяр'ямааський Мяр'ямаа — 1 11
Оріссаареський Оріссааре — — 18
Отепяеський Отепяе 1 — 10

 

Район Центр Кількість
міст селищ сільрад
Пайдеський Пайде 1 1 17
Пилваський Пилва — — 20
Пилтсамааський Пилтсамаа 1 — 17
Пярну-Яаґупіський Пярну-Яаґупі — 1 10
Пярнуський Пярну 1 1 20
Раквереський Раквере 2 — 21
Рапласький Рапла — 2 18
Ряпінаський Ряпіна — 1 22
Сууре-Яаніський Сууре-Яані 1 1 13
Тапаський Тапа 1 2 17
Тартуський Тарту — — 22
Тирваський Тирва 1 — 14
Тюріський Тюрі 1 — 12

Області (1952—1953) ред.

 
Обласний поділ радянських республік Бальтійських країн

3 травня 1952 року Президія Верховної Ради Естонської РСР видала Указ про поділ республіки на три області: Пярнуську, Талліннську й Тартуську. До складу кожної області ввійшли райони та міста, що до того підпорядковувалися республіканським органам.[11] Тарту, Нарва, Пярну та Кохтла-Ярве віднесені до категорії міст обласного підпорядкування.[12] Таллінн, включений до складу однойменної області як адміністративний центр, залишився містом республіканського підпорядкування.[11] 10 травня 1952 року це рішення затвердила Президія Верховної Ради СРСР.[13] 15 травня 1952 року Курессаареський район перейменований у Кінгісеппський[14]

Пярнуська область
місто райони (14)

 

Талліннська область
міста райони (12)

 

Тартуська область
місто райони (13)


25 квітня 1953 року вирішено області в Естонській РСР скасувати і відновити систему республіканського підпорядкування районів і міст.[15] 28 квітня 1953 року представлення Президії Верховної Ради Естонської РСР про скасування областей затвердила Президія Верховної Ради СРСР.[16]

1954—1990 ред.

1954 рік ред.

17 червня розпочато в Естонській РСР укрупнення сільських рад, внаслідок чого майже половина сільрад була ліквідована.[17]

Адміністративний поділ Естонської РСР на 1 жовтня 1955 року[18]
Місто1 Селищ3
Таллінн —
Кохтла-Ярве 2
Нарва 2
Пярну —
Тарту —

 

Район Кількість
міст2 селищ3 сільрад
Аб'яський 1 2 7
Антсласький 1 — 7
Валґаський 1 — 7
Вастселійнаський — — 7
Вируський 1 — 8
Вільяндіський 2 — 10
Вяйке-Маар'яський — 1 12
Вяндраський — 3 6
Хаапсалуський 1 — 10
Гар'юський — 1 10
Гійумааський 1 — 5
Елваський 1 — 11
Йигвіський 2 2 12

 

Район Кількість
міст2 селищ3 сільрад
Йиґеваський 1 — 8
Калластеський 1 — 7
Кейласький 2 — 7
Ківіиліський 1 2 6
Кілінґі-Ниммеський 1 — 8
Козеський — 1 7
Кінгісеппський 1 — 11
Лігуласький — 1 7
Локсаський — 1 6
Муствееський 1 — 10
Мяр'ямааський — 1 5
Оріссаареський — — 11
Отепяеський 1 — 5

 

Район Кількість
міст2 селищ3 сільрад
Пайдеський 1 1 8
Пилваський — — 9
Пилтсамааський 1 — 9
Пярну-Яаґупіський — 1 5
Пярнуський 1 1 9
Раквереський 2 — 10
Рапласький — 2 8
Ряпінаський — 1 12
Сууре-Яаніський 1 1 7
Тапаський 1 2 10
Тартуський — — 10
Тирваський 1 — 7
Тюріський 1 — 6
1 міста республіканського підпорядкування
2 міста районного підпорядкування
3 селища міського типу, курортні та робітничі селища; сільські селища підпорядковувалися сільрадам

1957 рік ред.

12 жовтня ліквідовані Локсаський і Пярнуський райони.[19]

1957 року селище Сілламяе отримало статус міста республіканського підпорядкування, ставши в Естонскій РСР 6-им містом цієї категорії.

1959 рік ред.

24 січня скасовані 13 районів (Антсласький, Калластеський, Кілінґі-Ниммеський, Ківіиліський, Козеський, Муствееський, Оріссаареський, Отепяеський, Пярну-Яаґупіський, Сууре-Яаніський, Тирваський, Тюріський, Вастселійнаський), а їх територія поділена між іншими районами та міськими округами.[20]

1960 рік ред.

14 жовтня для утворення єдиного адміністративного центру на території сланцевого басейну Естонської РСР міста Кохтла-Ярве, Йигві, Агтме та робітниче селище Сомпа об'єднані в місто Кохтла-Ярве республіканського підпорядкування, одночасно ліквідований Йигвіський район.[21]

1961 рік ред.

14 квітня скасовані райони Лігуласький і Ряпінаський.[22]

1962 рік ред.

28 березня ліквідовані 3 райони: Кейласький, Тапаський, Вяйке-Маар'яський.[23]

21 грудня відбулось останнє укрупнення районів — скасовані 5 районів: Аб'яський, Вяндраський, Мяр'ямааський, Пилтсамааський, Елваський.[24]

21 грудня відновлений Пярнуський район.[24]

На кінець 1962 року Естонська РСР адміністративно поділялася на 6 міст республіканського підпорядкування та 14 районів.

1964 рік ред.

15 грудня утворений 15-й район в Естонській РСР — Кохтла-Ярвеський.[25]

1977 рік ред.

Адміністративний поділ Естонської РСР
на 1 листопада 1977 року[26]
Назва одиниці Кількість
міст селищ м.т. сільрад с. селищ сіл
Міста республіканського підпорядкування
Таллінн 1 2 — — —
Кохтла-Ярве 2 2 — — —
Нарва 1 1 — — —
Пярну 2 — — — —
Сілламяе 1 — — — —
Тарту 1 — — — —
Сільські райони
Валґаський 3 — 11 7 147
Вируський 2 — 12 10 281
Вільяндіський 4 3 14 7 254
Хаапсалуський 1 1 12 7 154
Гар'юський 2 3 18 28 317
Гійумааський 1 — 4 2 88
Йиґеваський 3 — 11 12 205
Кінгісеппський 1 — 12 7 256
Кохтла-Ярвеський — — 15 14 171
Пайдеський 2 2 13 8 155
Пилваський — 2 13 7 218
Пярнуський 1 4 18 9 233
Раквереський 3 2 14 16 299
Рапласький — 4 9 10 191
Тартуський 2 — 18 22 306
Усього 33 26 194 166 3275

1990 рік ред.

1 січня 1990 року набуло чинності рішення Верховної Ради Естонської РСР від 6 грудня 1989 року відновити повіти в адміністративних межах існуючих районів, скасувавши останні.[27]

22 січня Кінгісеппський район перейменований на Саареський повіт.[28] 19 лютого Хаапсалуський повіт перейменований на Ляенеський, Пайдеський повіт — на Ярваський.[29] 26 березня Кохтла-Ярвеський повіт перейменований на Іда-Віруський, Раквереський — на Ляене-Віруський.[30]

1990 року розпочався процес перетворення сільських рад на волості з отриманням статусу самоврядування.

Зведені дані ред.

Райони Естонської РСР 1950—1990
Район 1950 1959 1960 1961 1962 1990
Аб'яський
Антсласький
Валґаський
Вастселійнаський
Вируський
Вільяндіський
Вяйке-Маар'яський
Вяндраський
Хаапсалуський
Гар'юський
Гійумааський
Елваський
Йигвіський
Йиґеваський

 

Район 1950 1957 1959 1961 1962 1964 1990
Калластеський
Кейласький
Ківіиліський
Кілінґі-Ниммеський
Кінгісеппський
Козеський
Кохтла-Ярвеський
Лігуласький
Локсаський
Муствееський
Мяр'ямааський
Оріссаареський
Отепяський

 

Район 1950 1957 1959 1961 1962 1990
Пайдеський
Пилваський
Пилтсамааський
Пярну-Яаґупіський
Пярнуський
Раквереський
Рапласький
Ряпінаський
Сууре-Яаніський
Тапаський
Тартуський
Тирваський
Тюріський
Кількість районів та сільрад 1951—1989
(на 1 січня)[31]
Рік Кількість
районів сільрад
1951 39 641
1960 24 319
1961 23 257
1966 15 239
1971 15 235
1976 15 206
1981 15 193
1985 15 189
1989 15 191

Примітки ред.

  1. ↑ Eesti NSV Teataja ; 5 1945-02-10. Art. 58. Seadlus Eesti NSV Petseri maakonna likvideerimise ja endise Petseri maakonna valdade ja vallaosade Võru maakonnaga liitmise kohta.
  2. ↑ Eesti NSV Teataja ; 30 1945-09-08. Art. 463. Pärnu maakonna valdades küla tõõrahva saadikute nõukogude moodustamise kohta.
  3. ↑ Eesti NSV Teataja ; 32 1945-09-24. Art. 501. Lääne maakonna valdades küla tõõrahva saadikute nõukogude moodustamise kohta.
  4. ↑ Eesti NSV Teataja ; 33 1945-09-28. Art. 516, 517, 518, 519, 520.
  5. ↑ Eesti NSV Teataja ; 34 1945-10-15. Art. 524. Saare maakonna valdades küla tõõrahva saadikute nõukogude moodustamise kohta.
  6. ↑ Eesti NSV Teataja ; 35 1945-10-26. Art. 543. Harju maakonna valdades küla tõõrahva saadikute nõukogude moodustamise kohta. Art. 544. Järva maakonna valdades küla tõõrahva saadikute nõukogude moodustamise kohta.
  7. ↑ Eesti NSV Teataja = Ведомости Эстонской ССР ; 44 1946-08-26. Art. 372. Seadlus Hiiu maakonna moodustamise kohta Eesti NSV-s. Об образовании Хиумаского уезда в составе Эстонской ССР.
  8. ↑ Eesti NSV Teataja = Ведомости Эстонской ССР ; 9 1949-04-09. Art. 52. Seadlus Jõhvimaa moodustamise ja Tapa linna ning mõnede valdade ja külanõukogude ühendamise kohta Virumaaga. Об образовании Йыхвимаского уезда и присоединении города Тапа и некоторых волостей и сельских советов к Вирумаскому уезду.
  9. ↑ Eesti NSV Teataja = Ведомости Эстонской ССР ; 9 1949-04-09. Art. 51. Seadlus Jõgevamaa moodustamise kohta. Об образовании Йыгевамаского уезда.
  10. ↑ а б Eesti NSV Teataja = Ведомости Эстонской ССР ; 11 1950-10-11. Art.114. Seadlus maarajoonide moodustamise kohta Eesti NSV-s. Об образовании сельских районов в Эстонской ССР.
  11. ↑ а б Eesti NSV Teataja = Ведомости Эстонской ССР ; 4 1952-05-14. Art. 18. Seadlus Eesti Nõukogude Sotsialistliku Vabariigi koosseisus Tallinna, Pärnu ja Tartu oblastite moodustamise kohta. Об образовании Таллинской, Пярнуской и Тартуской областей в составе Эстонской Советской Социалистической Республики.
  12. ↑ Eesti NSV Teataja = Ведомости Эстонской ССР ; 4 1952-05-14. Art. 19. Seadlus vabariikliku alluvusega linnade Tartu, Narva, Pärnu ja Kohtla-Järve oblastilise alluvusega linnade kategooriasse üleviimise kohta. Об отнесении городов республиканского подчинения Тарту, Нарва, Пярну и Кохтла-Ярве к категории городов областного подчинения.
  13. ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР от 10 мая 1952 года «Об образовании Таллинской, Пярнуской и Тартуской областей в составе Эстонской ССР»
  14. ↑ Eesti NSV Teataja = Ведомости Эстонской ССР ; 4 1952-05-14. Art. 28. Seadlus Pärnu oblasti Kuressaare linna ja Kuressaare rajooni ümbernimetamise kohta. О переименовании города Курессааре и Курессаареского района Пярнуской области.
  15. ↑ Eesti NSV Teataja = Ведомости Эстонской ССР ; 7 1953-06-30. Art. 60. Seadlus oblastite likvideerimise kohta Eesti NSV koosseisus. Об упразднении областей в составе Эстонской ССР.
  16. ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР от 28 апреля 1953 года «Об упразднении Пярнуской, Таллинской и Тартуской областей Эстонской ССР» // Сборник законов СССР и указов Президиума Верховного Совета СССР. 1938 г. — июль 1956 г / под ред. к. ю. н. Мандельштам Ю. И. — Москва : Государственное издательство юридической литературы, 1956. — С. 63.
  17. ↑ Eesti NSV Teataja = Ведомости Эстонской ССР ; 10 1954-07-12. Art. 104. Seadlus Eesti NSV külanõukogude ühendamisest. Об укрупнении сельских Советов Эстонской ССР.
  18. ↑ Eesti NSV administratiiv-territoriaalne jaotus seisuga 1. oktoober 1955.
  19. ↑ Eesti NSV Teataja = Ведомости Эстонской ССР ; 17 1957-11-14. Art. 38. Seadlus Loksa ja Pärnu rajooni likvideerimisest. Об упразднении Локсаского и Пярнуского районов.
  20. ↑ Eesti NSV Teataja = Ведомости Эстонской ССР ; 6 1959-02-03. Art. 38. Seadlus Eesti NSV rajoonide reorganiseerimisest. О реорганизации районов Эстонской ССР.
  21. ↑ Eesti Nõukogude Sotsialistliku Vabariigi Ülemnõukogu Teataja = Ведомости Верховного Совета Эстонской Советской Социалистической Республики ; 37 1960-10-20. Art. 94. Seadlus Eesti NSV põlevkivibasseini territooriumil ühtse administratiivkeskuse loomise kohta. О создании единого административного центра на территории сланцевого бассейна Эстонской ССР.
  22. ↑ Eesti Nõukogude Sotsialistliku Vabariigi Ülemnõukogu Teataja = Ведомости Верховного Совета Эстонской Советской Социалистической Республики ; 15 (68) 1961-04-21. Art. 52. Seadlus Lihula ja Räpina rajooni likvideerimise kohta. Об упразднении Лихулаского и Ряпинаского районов.
  23. ↑ Eesti Nõukogude Sotsialistliku Vabariigi Ülemnõukogu Teataja = Ведомости Верховного Совета Эстонской Советской Социалистической Республики ; 14 (119) 1962-04-06. Art. 48. Eesti NSV Keila, Tapa ja Väike-Maarja rajooni likvideerimise kohta. Об упразднении Кейлаского, Тапаского и Вяйке-Маарьяского районов Эстонской ССР.
  24. ↑ а б Eesti Nõukogude Sotsialistliku Vabariigi Ülemnõukogu Teataja = Ведомости Верховного Совета Эстонской Советской Социалистической Республики ; 51 (156) 1962-12-24. Art. 183. Eesti NSV territooriumi administratiivses jaotuses muudatuste tegemise kohta. О внесении изменений в административно-территориальное деление Эстонской ССР.
  25. ↑ Eesti Nõukogude Sotsialistliku Vabariigi Ülemnõukogu Teataja = Ведомости Верховного Совета Эстонской Советской Социалистической Республики ; 51 (260) 1964-12-18. Art. 224. Seadlus Kohtla-Järve rajooni moodustamise kohta. О создании Кохтла-Ярвеского района.
  26. ↑ Eesti Nõukogude Sotsialistlik Vabariik. Eesti Entsüklopeedia. Архів оригіналу (jpg) за 20 травня 2018. Процитовано 21 травня 2022.
  27. ↑ Eesti Nõukogude Sotsialistliku Vabariigi Ülemnõukogu ja Valitsuse Teataja ; 40 (918) 1989-12-22. Art. 614. Omavalitsusliku haldussüsteemi loomisest.
  28. ↑ Eesti Nõukogude Sotsialistliku Vabariigi Ülemnõukogu ja Valitsuse Teataja ; 3 (923) 1990-01-29. Art. 38. Seadlus Kingissepa rajooni ümbernimetamise kohta Saare maakonnaks.
  29. ↑ Eesti Nõukogude Sotsialistliku Vabariigi Ülemnõukogu ja Valitsuse Teataja ; 6 (926) 1990-03-07. Art. 94. Haapsalu maakonna ümbernimetamise kohta Lääne maakonnaks; Art. 95. Paide maakonna ümbernimetamise kohta Järva maakonnaks.
  30. ↑ Eesti Nõukogude Sotsialistliku Vabariigi Ülemnõukogu ja Valitsuse Teataja ; 11 (931) 1990-04-09. Art. 164. Kohtla-Järve maakonna ümbernimetamise kohta Ida-Viru maakonnaks; Art. 165. Rakvere maakonna ümbernimetamise kohta Lääne-Viru maakonnaks.
  31. ↑ Eesti haldusjaotuse kujunemine. Eesti Entsüklopeedia. Архів оригіналу за 29 квітня 2018. Процитовано 25 квітня 2018.

Джерела ред.

  • Eesti Entsüklopeedia
  • Eesti NSV Teataja / Ведомости Эстонской ССР
  • Eesti Nõukogude Sotsialistliku Vabariigi Ülemnõukogu Teataja / Ведомости Верховного Совета Эстонской Советской Социалистической Республики
  • Eesti Nõukogude Sotsialistliku Vabariigi Ülemnõukogu ja Valitsuse Teataja
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Адміністративний_поділ_Естонської_РСР&oldid=40701093