Відкрити головне меню

Адміністративний арешт — це найсуворіший вид адміністративного стягнення, що застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до 15 діб і полягає у триманні правопорушника в ізоляції від суспільства.

Зміст

За які правопорушення встановлюєтьсяРедагувати

Цей вид адміністративного стягнення призначається лише за правопорушення, які за ступенем суспільної небезпеки наближаються до злочинів. При цьому дане стягнення використовується лише в альтернативних санкціях, тобто можливе і його незастосування, навіть якщо він зазначений у санкції. Він може бути призначений за незаконні дії з наркотиками, дрібну крадіжку, порушення правил експлуатації транспортних засобів (повторне), залишення місця ДТП, керування транспортом у стані сп'яніння, порушення норм і стандартів щодо вулиць і доріг, дрібне хуліганство, вчинення насильства в сім'ї, розпивання алкогольних напоїв в заборонених законом місцях (повторне), злісна непокора працівнику поліції, порушення порядку проведення мирних акцій, злісна непокора розпорядженню від військовослужбовця Прикордонної служби України, порушення правил адміністративного нагляду, незаконне перетинання кордону.

Ким і до кого застосовуєтьсяРедагувати

Адміністративний арешт застосовується лише судом (суддею). Його не може бути застосовано до неповнолітніх, інвалідів першої та другої груп, вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до 12 років, до військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів.

Порядок застосування і виконанняРедагувати

Районний (міський) суд виносить постанову. Вона виконується негайно після її винесення. При цьому арештовані піддаються особистому огляду. Правопорушник позбавляється волі на строк до 15 діб. У цей термін зараховується час адміністративного затримання. Його тримають у спеціальних приймальниках або в ізоляторах тимчасового затримання при органі внутрішніх справ, окремо від ув'язнених. Їх забезпечення здійснюється за нормами в'язниць загального режиму.

За цей час вони не отримують заробітної платні за основним місцем роботи, але адміністративний арешт не може бути причиною для звільнення, а також не тягне судимості. Але особи, що відбувають адміністративний арешт, використовуються на безоплатних фізичних роботах. Також правопорушник повинен сплатити вартість свого утримання, харчування й охорони. Побачення адміністративно-заарештованим надаються без обмежень. [1]

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати