Відкрити головне меню

Аджубей Олексій Іванович
Алексей Аджубей
Adzhubei-Jakobson-Sakharov-1963.jpg
Народився 9 січня 1924(1924-01-09)
Самарканд
Помер 19 березня 1993(1993-03-19) (69 років)
Москва
Поховання Введенське кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність автор, журналіст, публіцистика, політик
Галузь журналіст
Alma mater Московський університет
Володіє мовами російська
Учасник німецько-радянська війна
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
У шлюбі з Аджубей Рада Микитівна
Нагороди
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Олексій Іва́нович Аджубе́й (9 січня 1924, Самарканд — 19 березня 1993, Москва) — радянський журналіст, публіцист, головний редактор газет «Комсомольська правда» (1957—1959) та «Ізвестія» (1959—1964). Депутат Верховної Ради СРСР, член ЦК КПРС. Зять Микити Сергійовича Хрущова.

ЖиттєписРедагувати

1940—1941 — працював в геологорозвідувальній експедиції в Казахстані. З 1942 року служив в армійському ансамблі пісні і танцю. Червоноармієць Аджубей нагороджений медалями «За оборону Москви» (наказом ПУ МВО від 15 липня 1944[1]) і «За перемогу над Німеччиною» (наказом політуправління МВО №: 30 від: 23.06.1945 року).[2]

Після війни вступив на навчання в Школу-студію МХАТ (навчався на одному курсі з Олегом Єфремовим), а після її закінчення, 1947 року, — перейшов на факультет журналістики МДУ.

1949 — одружився на своїй однокурсниці Раді Хрущовій, доньці Микити Хрущова. Завдяки заступництву Хрущова, кар'єра Аджубея була успішною: 1950-го він прийшов працювати в «Комсомольську правду» стажером у спортивний відділ, але досить швидко дослужився до посади головного редактора. 14 травня 1959 року Аджубей був призначений головним редактором газети «Ізвєстія». При ньому газета стала одним із символів «хрущовської відлиги». Почавши з 1,6 млн примірників, до жовтня 1964 року тираж «Ізвєстій» перевищував 6 млн примірників[3].

1959 — був ініціатором створення Спілки журналістів СРСР. Брав участь у підготуванні промов для Микити Хрущова.

1960 — разом з іншими журналістами (Миколою Грибачовим, Юрієм Жуковим, Леонідом Іллічовим та ін.) написав книгу «Лицом к лицу с Америкой». — про поїздку Микити Хрущова в США.

18 червня 1960 року із залученням Спілки журналістів СРСР відновив випуск щотижневої газети «За рубежом».

З 1960 року організував випуск тижневика «Неделя» — фактично єдиного в той момент і на довгі роки неполітичного видання такого формату в СРСР.

На XXII з'їзді КПРС в жовтні 1961 року обраний членом ЦК КПРС.

17 серпня 1963 року надрукував в «Ізвєстіях» заборонену на той час поему Олександра Твардовського «Тьоркін на тому світі».

Після зняття Хрущова з вищих партійних посад Аджубея позбавили займаних ним посад. 16 листопада 1964 року на Пленумі ЦК КПРС його вивели зі складу ЦК КПРС і скерували завідувачем відділом публіцистики журналу «Радянський Союз» (підлеглих у відділі не було), Друкувався під псевдонімом Радін[4].

З 1992 року і до кінця свого життя Аджубей був головним редактором газети «Третье сословие».

Помер 19 березня 1993 року в Москві. Похований на Введенському кладовищі (20 ділянка).[5]

Сім'яРедагувати

Автор працьРедагувати

  • «Лицом к лицу с Америкой» (1960)
  • «День мира» (1961)
  • «Те десять лет» (1989)
  • «Крушение иллюзий. Время в событиях и лицах» (1991)

Цікаві фактиРедагувати

  • Популярна приказка часів Хрущова: «Не имей сто рублей, а женись как Аджубей».[7]
  • Гумористи прозвали його «околоРадским жуком».

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати