Адам Крупський
єзуїт, професор, католицький священник (1706-1748)
Адам Крупський біл. Адам Крупскі, пол. Adam Krupski; 7 липня 1706, Вільнюс — 8 березня 1748, Новогрудок) — професор, священник[1] Католицької церкви у Великому князівстві Литовському провінції Речі Посполитої, експерт права у законодавстві Великого Князівства Литовського[1], автор шкільного діалогу[1]. Збереглися його рукописні лекції з філософії[2]. У своїй викладацькій діяльності дотримувався ідей Просвітництва[3].
| Адам Крупський | ||||
|---|---|---|---|---|
| біл. Адам Крупскі | ||||
| Народження |
7 липня 1706 Вільнюс,  Велике Князівство Литовське | |||
| Смерть |
8 березня 1748 (41 рік) Новогрудок, Велике Князівство Литовське | |||
| Громадянство (підданство) |
 Велике князівство Литовське Річ Посполита | |||
| Діяльність |
| |||
| Викладав | Полоцький єзуїтський колегіум, Мінський єзуїтський колегіум, Кражяйський єзуїтський колегіумd і Новогрудський єзуїтський колегіумd | |||
| Школа / Традиція | Орден Єзуїтів | |||
| Основні інтереси | риторика, юриспруденція, філософія | |||
| Значні ідеї | Просвітництво | |||
| Зазнав впливу |
| |||
| Конфесія | католицька церква | |||
|
| ||||
Життєпис ред.
- 14 липня 1723 р. — вступив до ордену Єзуїтів у м. Вільно[1].
- 1736–1737 рр. — професор риторики у Полоцькій єзуїтській академії (Білорусь).
- 1737–1738 рр. — префект Школи в м. Ілуксте (Латвія).
- 1739–1740 рр. — професор філософії в Мінському єзуїтському колегіумі (Білорусь).
- 1740–1742 рр. — професор філософії у в єзуїтському колегіумі[lt] м. Крожи (Литва).
- 1742–1746 рр. — прокуратор провінції Ордену Єзуїтів (Товариства Ісуса).
- 1746–1748 рр. — професор філософії у єзуїтському колегіумі[ru] м. Новогрудок (Білорусь).
Примітки ред.
- ↑ а б в г (пол.) «Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy 1564—1995», Oprac. Ludwik Grzebień i inni. — Kraków 2004. — S. 335.
- ↑ Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), Т. У. Бялова і інш. ; мастак З. Э. Герасімович. — 2-е выданне. — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі, 2005—2010. — Т. 1—3. — ISBN 978-985-11-0392-4. (біл.) — С. 285, Т. 3 [Архівовано 20 квітня 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ (рос.) Самохвалов Дмитрий, «Краткая история Беларуси [Архівовано 17 лютого 2022 у Wayback Machine.]», Litres, 2019 г. — 119 с. ISBN 978-5-04-201652-3
Джерела ред.
- Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), Т. У. Бялова і інш. ; мастак З. Э. Герасімович. — 2-е выданне. — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі, 2005—2010. — Т. 1—3. — ISBN 978-985-11-0392-4. (біл.) — С. 285, Т. 3.[архив Т.3 с.285 у Archive.is (арх. 19 лютого 2022)]
- Plečkaitis Romanas, «Lietuvos filosofijos istorija: Viduramžiai — Renesansas — Naujieji amžiai», 1 tomas, Kultūros, Filosofijos ir Meno Institutas, Vilnius, 2004. — s. 441-442 ISBN 9986-638-50-X (ISBN 978-9986-638-50-6) (лит.)
- (пол.) «Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy 1564—1995», Oprac. Ludwik Grzebień i inni. — Kraków 2004. — S. 335.
- Poszakowski - s. 451
- Lit 65 f. 45 (nekr.)
- BUWiL 1229 (wyklady z filoz.)
Посилання ред.
- (пол.) Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy, 1564—1995, Opracował Ludwik Grzebień SJ przy współpracy zespołu jezuitów, Wydz. Filozoficzny TJ, Kraków, 1996 [Архівовано 18 лютого 2022 у Wayback Machine.] s. XVI + 90 [Архівовано 17 лютого 2022 у Wayback Machine.] (в PDF [Архівовано 17 лютого 2022 у Wayback Machine.], на сайті Ігнатіануму [Архівовано 17 лютого 2022 у Wayback Machine.]) 2004 r. — 880 s. [Архівовано 17 лютого 2022 у Wayback Machine.] — s. 335 ISBN 83-7097-293-4