Адам Дзєржек герба Нечуя (пол. Adam Dzierżek, ? — 1663) — польський шляхтич, політичний діяч.

Адам Дзєржек
Помер 1663
Країна Chorągiew królewska króla Zygmunta III Wazy.svg Річ Посполита
Посада посол Сейму Речі Посполитоїd, Q64884068?, староста жидачівськийd, Q65574504?, Q66791378? і Q66791427?
Рід Дзержеки гербу Нечуя

ЖиттєписРедагувати

ПоходженняРедагувати

Походив зі шляхетського роду герба Нечуя (пол. herbu Nieczuja), прізвище якого є зміненою формою слов'янського імені Дзєржислав. Писалися «зі Скшинця» Люблінського повіту, але, ймовірно, вийшли з Підляшшя, де в Белзькій землі було кілька сіл з такою назвою, в яких мали спадкові дрібні маєтки Дзєржки того ж герба.

Дід Дзержик Ян, лицар, дисидент, який повернувся в лоно католицької церкви, у шлюбі з Анною із Серків залишив синів:

Дзержек Адам був сином вищеназваного Яна. Котра з двох дружин його батька, Катажина з Конарських чи Маріанна з Хамців, була його матір'ю- невідомо.

Політична кар'єраРедагувати

Був сяніцьким чесником (1643) і підчашим (бл. 1649), жидачівським старостою (бл. 1651), розпєрським каштеляном (бл. 1658). Кілька разів обирався до сейму, де виконував важливі функції, зокрема 1649 р. був призначений збирати кварту з Малопольщі, 1653 р. став комісаром для розрахунків з коронним військом і визначення втрат польського табору під Збаражем. У 1652 р. був обраний депутатом на трибунал до Радома. У 1658 р. брав участь у комісії між Подільським воєводством і Галицькою землею, з одного боку, та Волоською, з іншого, щодо визначення шкоди, завданої волохами. Наступного року був призначений продовжити цю ж справу, яка, однак, знову не була вирішена.

Земельні володінняРедагувати

Від 1611 р. володів Секунню та Сушками Володимирського повіту й П'ясечною Жидачівського повіту, в якій запровадив ярмарки (1628). Одружившись у 1640 році з подільською дідичкою Єлизаветою (Ельжбетою) Чурило, правнучкою Мартина Чурила, онукою Мартина Чурила, донькою Миколи Чурила, отримав у посагу 10 000 злотих, а після згасання роду Чурилів — ще частину їхніх маєтностей на Поділлі, м. ін. 1/6 Котюжанського маєтку (частини в Котюжанах, Ольчедаєві та Попелюхах), Стару й Нову Мурафу, Снітків, Михайлівці, Пеньківку, Деребчин.

Сім'яРедагувати

У шлюбі з Єлизаветою (Ельжбетою) з Чурилів гербу Корчак мав дітей:

ЛітератураРедагувати

  • Колесник В. Відомі поляки в історії Вінниччини: Біографічний словник. — Вінниця : ВМГО «Розвиток», 2007. — 1008 с., іл.