Відкрити головне меню

Адам Вишневськи-Снерг

польський письменник

Адам Вишневськи-Снерг (пол. Adam Wiśniewski-Snerg; 1 січня 1937, Плоцьк, Польща — 30 серпня 1995, Варшава, Польща) — польський письменник-фантаст, яскравий представник молодого покоління національної наукової фантастики.

Адам Вишневськи-Снерг
Adam Wiśniewski-Snerg
Адам Вишневськи-Снерг.jpg
Ім'я при народженні Adam Wiśniewski
Народився 1 січня 1937(1937-01-01)
Плоцьк, Польща
Помер 30 серпня 1995(1995-08-30) (58 років)
Варшава, Польща
Громадянство Польща Польща
Діяльність прозаїк
Мова творів польська
Напрямок фантастика
Жанр роман, оповідання, новела, повість
Нагороди

Премія SFinks / Nagroda SFinks, 1998 // Польське оповідання року

—> Horda (1997)

Зміст

БіографіяРедагувати

Дитинство та освітаРедагувати

Адам Вишневськи-Снерг народився у 1937 році в місті Плоцьку. Він не мав ніякої спеціальної освіти, навіть не закінчив середню школу, офіційно мав документи про закінчення лише сьомі класів. Все життя Адам займався самоосвітою. У 1963 році зробив спробу здати іспити за середню школу екстерном, з тим, щоб далі вступити до Університету. Іспити з фізики і математики здав на «Відмінно», але провалив іспит з польської мови. Пізніше, протягом 12 років працював репетитором — готував абітурієнтів до вступу до Університету. Адам Вишневський-Снерг — загадкова фігура в польській літературі ХХ-го століття. Довгий час він ретельно приховував подробиці свого особистого життя та біографічні дані, не давав інтерв'ю. 30 серпня 1995 року, перебуваючи в стані сильної депресії, Адам Вишневськи покінчив із собою.

Початок літературної діяльностіРедагувати

Писати Адам Вишневський-Снерг почав рано. Для того, щоб відрізнятися від інших письменників, які носять поширене в Польщі ім'я та прізвище Адам Вишневськи, письменник взяв собі псевдонім Снерг. Дебютував він у 1968 році оповіданням на сучасні теми «Anonim». [1] За ним вийшло оповідання «Byle podmuchem losu» (1969).
З 1979 року Адам остаточно перейшов до професійній літературній діяльності.

ТворчістьРедагувати

Популярність і загальне визнання Адаму Вишневськи-Снергу приніс роман «Robot», написаний у 1973 році, сюжет якого нагадує класичне оповідання Фредеріка Пола «Тунель під світом»: герой роману, позбавлений інопланетянами пам'яті і перетворений в біоробота, тим не менш, намагається знову знайти втрачену особистість. У цьому романі письменник вперше використав сформульовану ним концепцію надістот [2], згідно якої відомі нам сутності можна послідовно підрозділити на мінерали, рослини, тварини і розум, але жодна істота не сприймає безпосередньо організм своєї надістоти.

Роман «Robot» мав приголомшливий успіх у польському читацькому середовищі і незабаром переміг в опитуванні на найкращий твір польської наукової фантастики в повоєнному тридцятиріччі. Успіх супроводжував і інші романи Вишневського-Снерга того періоду, в основу яких їм закладалися не менш захоплюючі концепції. У філософському романі «Wedlug Lotra» («Від розбійника», 1978 рік), серед реальності, створеної з театральних реквізитів, біблійна історія розп'яття Христа розповідається одним з роззяв, що стовпилися на Голгофі. За силою впливу на читача «Wedlug Lotra» безсумнівно, перевершує багато загальновизнані досягнення як польської, так і світової наукової фантастики [3]. В наступному романі «Nagi cel» («Оголена мета», 1980 рік) дія відбувається у гігантській будівлі-місті, яка являє собою «вселенський кінематограф», де кожен відвідувач може взяти участь в будь-якому фільмі усіх часів і народів, що демонструються у незліченних залах міста. Роман є однією з найбільш вражаючих і віртуозних белетристичних реалізацій «лемовської» ідеї фантомата, — пристрою, що створює віртуальну реальність, яку неможливо відрізнити від дійсності. Але якщо у Лема це була просто дотепна футурологічна ідея («Сума технологій»), то Вишневськи-Снерг створив художню модель всепланетного фантомата далекого майбутнього, в якому затягнута дія відбувається за участю відразу декількох «глядачів», які створюють взаємовиключні продовження. Автор розвинув замкнутий «на себе» сюжет, показавши тим самим властивості витонченої віртуальної реальності, вийти з якої можна лише загинувши по ходу «п'єси».

Головний герой роману «Arka» («Ковчег», 1989), після загибелі трансатлантичного лайнера, виявляється в човні, який одночасно є і місцем його дитинства. З самого початку історія пронизана атмосферою сну, наче персонажі та обставини, що оточують героя, балансують на межі реальності і божевілля. Діючи особи — люди-невільники своїх власних видінь. Вони живуть у світі ілюзій, нездатні на спілкування один з одним, нездатні знайти спільну мову між собою. Вони самі не знають, коли і звідки прийшли на цей ковчег. Роман написаний в алегорично-фантастичній формі, тому залишає читачеві місце для вільної інтерпретації твору від парадоксальної до психологічно-моралізаторської.

Крім романів Вишневський-Снерг писав також оповідання, серед яких виділяється «Anioł przemocy» («Ангел насильства», 1978), який, поза всяким сумнівом, є прототипом відомого кінофільму «Матриця» відтворення у фільмі дійсності, створеної письменником у своєму оповіданні [4] .

Посмертні виданняРедагувати

Після смерті письменника в його архівах були виявлені рукописи 2-х романів, та більше ніж півтора десятків оригінальних фантастичних оповідань та мініатюр, що склали основу його посмертної збірки малої прози «Aniol przemocy i inne opowiadania» (2001). Однак видані після смерті романи «Oro» (1997) і «Trzecia cywilizacja» (1998) вже не отримали визнання у читачів та критиків. В обох книгах простежується помітна сюжетна схожість, а дія романів досить схематична і передбачувана. У романах розповідається про забуту цивілізацію, історію якої головний герой осягає і, в деякому розумінні, — переживає, завдяки випадково виявленим артефактам. На думку знавців творчості Вишневського-Снерга сумнів викликає і авторський інструментарій, а також логічна зв'язність творів, які справляють враження нарисів, незавершених творів.

Премії та визнанняРедагувати

Премія SFinks / Nagroda SFinks, 1998 // Польське оповідання року —> Horda (1997);
Станіслав Лем вважав А. Вишневського-Снерга самим значним автором польської наукової фантастики.
Літературна творчість Вишневського-Снерга мала істотний вплив на розвиток всієї польської наукової фантастики. Саме він є прообразом Снеера — головного героя роману Януша Зайделя «Limes inferior».

ЦікавоРедагувати

Адам Вишневський-Снерг став прообразом Снеера — головного героя роману Януша Зайделя «Межа пекла». Останнім часом ім'я Вишневського-Снерга з'явилося в засобах масової інформації у зв'язку з справою передбачуваного плагіату, в якому звинувачували авторів фільму «Матриця», які перенесли на екран дійсність, яку Снерг описав в оповіданні «Ангел смерті».

Вибрана бібліографіяРедагувати

  • Робот / Robot (1973)
  • Від розбійника / Według łotra (1978)
  • Оголена мета / Nagi cel (1980)
  • Ковчег / Arka (1989)
  • Оазис
  • Ступор / Otępienie
  • Повернися в Сорренто
  • Роздвоєння / Rozdwojenie
  • Дикун / Dzikus
  • Перерваний фільм / film Przerwany
  • Змова / Zmowa
  • Оро / Oro (1997) (видано посмертно)
  • Третя цивілізація / Trzecia cywilizacja (1998)
  • Ангел смерті і інші оповідання / Anioł przemocy i inne opowiadania (2001)

серія оповідань про Перрі Ексі та ін.

Крім того, Вишневський-Снерг опублікував наукову працю — «Єдина теорія простору і часу» (пол. Jednolita teoria czasoprzestrzeni), однак, представлені в ній тези були проігноровані і серйозно не сприйняті офіційними науковими колами, з якими Снерг полемізував на сторінках видання «Знання і життя».

ПриміткиРедагувати

  1. Andrzej Niewiadowski, Antoni Smuszkiewicz: Leksykon polskiej literatury fantastycznonaukowej. Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 1990, s. 215-216.
  2. http://snerg.lh2.pl/teorie/teoria_nadistot.html
  3. http://snerg.lh2.pl/bibl/index.html
  4. http://www.biblioteka.milejewo.eu/

ДжерелаРедагувати