Відкрити головне меню

Адаменко Олег Максимович

Оле́г Максимович Ада́́менко (* 23 листопада 1935, Воловиця, Борзнянський район, Чернігівська область) — український науковець, професор Івано-Франківського національного технічного університету нафти та газу, доктор геолого-мінералогічних наук, академік Академії екологічних наук України. Внесений до списку тисячі найвидатніших науковців світу Американського біографічного інституту. Віце-президент підкомісії з археології палеоліту Міжнародного союзу з вивчення четвертинного періоду.

Адаменко Олег Максимович
Народився 23 листопада 1935(1935-11-23) (84 роки)
Воловиця,
Чернігівська область
Громадянство Україна Україна
Діяльність еколог
Сфера інтересів геоморфологія, геоекологія
Заклад ІФНТУНГ
Науковий ступінь доктор геологічних наук
Нагороди
Державна премія СРСР
Орден «За заслуги» III ступеня
Особ. сторінка ecosafety.ifdtung.if.ua

Спецалізація — геоекологія.

Нагороди і відзнакиРедагувати

Лауреат Державної премії СРСР в області географії за 1978 рік за працю «Історія розвитку рельєфу Сибіру та Далекого Сходу» в 15 томах.

НАУКОВОЇ ШКОЛИ «РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ТА ЗАХИСТ ПРИРОДИ» ПРОФЕСОРА ОЛЕГА АДАМЕНКАРедагувати

І ОСНОВНІ НАУКОВІ ТА ПРИКЛАДНІ РОЗРОБКИ

ФУНДАМЕНТАЛЬНА НАУКА

1. Розроблені теоретичні основи Екологічної геології – монографія (1995) і підручник (1998), Екологічної геофізики – підручник (2000), Екологічної геоморфології – монографія (2000), Медичної геології - монографія в 2 х томах (2010), Екологічної геоархеології - цикл публікацій (1989 -2005), Екологічної дендрохронології - брошура (2014) - отримані нові знання з розвитку природи завдяки екологізації класичних наук.

2. Обґрунтований новий науковий напрямок в галузі природничих наук ЗЕМJIЕЛОГІЯ (EARTHLOGY) (2009) як основа еколого-ресурсної безпеки Землі та її майбутнього. Цe – не давно відомі геологія і землезнавство. Землелогія – це синтез наук про Землю, її походження та розвиток під впливом космічних і внутріземних чинників, про біосферу з усіма її оболонками (ядром, мантією, земною корою, геофізичними полями, рельєфом поверхні, ґрунтовим і рослинним покривами, гідросферою і атмосферою, тваринним світом, демосферою) та техносферою, що активно тисне на біосферу, змінює природний стан, створює безліч екологічних проблем, які треба вирішувати, щоб Земля й надалі залишалась осередком розумного життя у Всесвіті. Ці знання потрібні для визначення меж використання природних ресурсів нашої планети та розробки стратегії подальшого розвитку людства. На тлі світових проблем розглянуто стан еколого-ресурсної безпеки України. Теоретичні основи землелогії та її значення для розробки стратегії сталого розвитку опубліковані в монографії: Рудько Г.І. Землелогія. Еколого-ресурсна безпека Землі/Г.І.Рудько, О.М. Адаменко. - Київ: Академпрес, 2009. – 512 с.

3. Розроблений новий науковий напрямок в екології – КОНСТРУКТИВНА ГЕОЕКОЛОГІЯ, яка не тільки діагностує стан навколишнього природного середовища і прогнозує його еволюцію, а й пропонує конкретні шляхи попередження негативних змін у довкіллі, його оптимізацію та поліпшення, конструює такі природно-технічні системи, які б забезпечували сталий гармонійний розвиток геотехносоціосистеми Людина–Природа–Господарство. Теоретичні основи та практичне втілення конструктивно-екологічного напрямку опубліковано у монографіях: Адаменко О.М. Конструктивна екологія /О.М. Адаменко. Наш майбутній дім – Екоєвропа. – Івано-Франківськ, 2007. – С. 189-282. Рудько Г.І. Конструктивна геоекологія: наукові основи та практичне втілення /Г.І.Рудько. О.М.Адаменко. - Київ: Маклаут, 2008. - 320 с.

4. Виявлена нова закономірність – синусоїдальна циклічність планетарних кліматичних змін Землі на протязі 4,56 млрд. р. її історії від Галактичного року (225-250 млн. р.) до сучасних циклів (33, 11, 5-6 років), в тому числі і прояву катастрофічних паводків та інших екстремальних явищ в наслідок глобального потепління (2013).

ПРИКЛАДНА НАУКА ТА ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ РОЗРОБОК

1. Створення Карпатського інженерно-екологічного центру (1989) → Інституту екологічного моніторингу (1992) → Інституту екологічної безпеки і природних ресурсів (1995) і на їх основі кафедр екології в ІФНТУНГ (1993) і в Галицької академії (1998) → інженерно-екологічного факультету (1995) → інженерно-екологічного інституту (2013).

2. Теоретичне обґрунтування, розробка та впровадження КСЕБ – комп’ютеризованих ГІС, ДЗЗ, ІТ систем екологічної (природно-техногенної) безпеки територій на різних ієрархічних рівнях (2001-2014):

  • міждержавному – Європейського Союзу, Карпатського Єврорегіону;
  • національному – Держави України;
  • регіональному – Західного регіону України, Івано-Франківської області, Дністровського каньйону;
  • локальному – Богородчанського, Борщівського, Верховинського, Галицького, Надвірнянського, Рогатинського районів;
  • об'єктовому – ПАТ «Івано-Франківськцемент».

3. Екологічний аудит, моніторинг довкілля, геоекологічне районування та типологічна класифікація геоекологічних структур для менеджменту територій (1997-2014):

  • Закарпатської, Львівської і Тернопільської областей;
  • Гусятинського, Кременецького, Снятинського, Тисменицького, Чортківського, Шумського районів;
  • Впливу на довкілля 91 родовища нафти і газу Карпатського регіону та Олеської площі сланцевого газу з програмними продуктами ECOPHONE, ECOSTAT, INTERCONCSAFETYLIFE, SAFETYGEOSYSTEMS;
  • Міста Івано-Франківська.

4. Збалансоване використання природно-ресурсного потенціалу Прикарпаття: мінерально-сировинних, вітроенергетичних, земельних, рекреаційних та ін. ресурсів, альтернативних палив та ін. нетрадиційних джерел енергії (2001).

5. Обґрунтування Дністровського протипаводкового полігону. Перші результати: 1. Автоматизована інформаційно-вимірювальна протипаводкова система АВІПС – Дністер – для Держагенції України з водних ресурсів; 2. Карти екологічного ризику затоплення територій – для ДСНС України; 3. Рекомендації територіальним громадам про захист від катастрофічних паводків – для місцевого самоврядування та населення (брошура, 2014).

6. Проект створення Старунського геодинамічного полігону та міжнародного еколого-туристичного центру «Парк Льодовикового періоду».

Презентація демонструється у фойє Інженерно-екологічного інституту (м. Івано-Франківськ, вул. Карпатська, 15, корпус №5). Експозицію із 40 стендів створив Олег Адаменко за рахунок власних коштів президентської стипендії 2013-2014 pp.

ІІ ЗАХИЩЕНІ ПІД КЕРІВНИЦТВОМ О.М. АДАМЕНКА ДИСЕРТАЦІЇ

ДОКТОРСЬКІ

1. Тулохонов Арнольд Кирилович – доктор географічних наук, 1985.

2. Рудько Георгій Ілліч – доктор геолого-мінералогічних наук, 1990.

3. Рудько Георгій Ілліч – доктор географічних наук, 1996.

4. Рудько Георгій Ілліч – доктор технічних наук, 2005.

5. Челядин Любомир Іванович – доктор технічних наук, 2012.

6. Михайлів Микола Іванович – доктор технічних наук, 2013.

7. Приходько Микола Миколайович – доктор географічних наук, 2013.

КАНДИДАТСЬКІ

8. Гродецька Галина Денисівна - кандидат геолого-мінералогічних наук, 1983.

9. Кузьмик Леонтій Мусійович - кандидат геолого-мінералогічних наук, 1983.

10. Штурмак Ірина Тимофіївна - кандидат геолого-мінералогічних наук, 1987.

11. Стельмах Орест Романович - кандидат геолого-мінералогічних наук, 1987.

12. Карпенко Олексій Миколайович - кандидат геолого-мінералогічних наук, 1987.

13. Кравців Степан Степанович - кандидат технічних наук, 1995.

14. Нємий Степан Михайлович - кандидат геологічних наук, 2000.

15. Коробейникова Ярослава Степанівна - кандидат геологічних наук, 2003.

16. Міщенко Лариса Володимирівна - кандидат географічних наук, 2003.

17. Триснюк Василь Миколайович - кандидат географічних наук, 2004.

18. Пендерецький Орест Володимирович - кандидат технічних наук, 2005.

19. Побігун Олена Володимирівна - кандидат географічних наук, 2005.

20. Приходько Микола Миколайович - кандидат географічних наук, 2005.

21. Фоменко Наталія Володимирівна - кандидат географічних наук, 2006.

22. Скрипник Василь Степанович - кандидат технічних наук, 2006.

23. Зорін Денис Олексійович - кандидат геологічних наук, 2008.

24. Вітко Людмила Ярославівна – кандидат географічних наук, 2010.

25. Лаврук Тетяна Миколаївна – кандидат географічних наук, 2011.


До Наукової школи професора Олега Адаменка належать не тільки його безпосередні учні, у яких він був керівником дисертацій, а й інші його колеги, однодумці, на науковий розвиток яких впливали ідеї та спільна творчість з О.М. Адаменком: 1. Адаменко Я.О., д.т.н., професор. 2. Архипова Л.М., д.т.н., доцент. 3. Боднаренко В.І., головний еколог РАО «Лукойл» (м.Калінінград, Росія). 4. Букрєєва Г.Ф., к.г.-м.н., доцент (м.Баку, Азербайджан). 5. Гудіна В.І., д.г.-м.н. (м.Ашдош, Ізраїль). 6. Зоріна Н.О., старший викладач. 7. Капчеля A.M., доктор географічних наук (м.Кишинев, Молдова; Світовий банк, м.Вашингтон, США). 8. Крестьянська М.І., магістр (Ріджайн – університет, Канада; Стокгольмський університет, Швеція). 9. Колихалов Ю.М., страший геолог (м.Новокузнецьк, Росія). 10. Кушинов М.В., к.г.-м.н. (м. Дніпрпетровськ). 11. Лопатін Д.В., д.г.н., професор (м.Санкт-Петербург, Росія). 12. Медяник С.І., к.б.н. (м.Ріо де Жанейро, Бразилія). 13. Нелюбіна Г.А., ст. геолог (м.Душанбе, Таджикистан). 14. Ніколаєв С.В., к.г.-м.н. (м.Новосибірск, Росія). 15. Осіюк В.О., д.геол.н. (м.Йоганнесбург, Південно-Африканська Республіка). 16. Пономарьова Є.А., ст. палеонтолог (м.Новокузнецьк, Росія). 17. Триснюк І.В., к.г.н. (м.Тернопіль). 18. Файнер Ю.Б., к.г.-м.н. (м.Дортмунд, ФРН). 19. Харченко О.М., к.г.н. (м.Ніжин). 20. Черняков С.T., інженер (м.Київ). 21. Щербаков A.A., к.т.н., головний еколог РАО «Газпром» (м.Москва, Росія) та ін.

КЕРІВНИК НАУКОВОЇ ШКОЛИ ПРОФЕСОР ОЛЕГ АДАМЕНКО ОПУБЛІКУВАВ ПОНАД 50 КНИГ – МОНОГРАФІЙ (27), ПІДРУЧНИКІВ (16), НАВЧАЛЬНИХ ПОСІБНИКІВ (2), БРОШУР (5), АТЛАСІВ (1) І СЛОВНИКІВ (1)

НАУКОВІ І НАВЧАЛЬНІ ПРАЦІРедагувати

Монографії

1. Адаменко О. М., Девяткин Е.В., Стрелков С.А. и  др. Алтае-Саянская горная область. Монография 15-томной серии «История розвития рельефа Сибири и Дального Востока ». – Москва: Наука, 1969. – 416 с.

2. Адаменко О.М., Долгушин И.Ю., Ермолов В.В. и др. Плоскогорья и низменности Восточной Сибири. Монография из 15-томной серии  «История розвития рельефа Сибири и Дальнього Востока ». – Москва: Наука, 1971. – 320 с.

3. Адаменко О.М. Мезозой и кайнозой Степного Алтая. – Новосибирск: Наука, 1974. –168 с.

4. Адаменко О.М. Предалтайская впадина и проблемы формирования предгорных опусканий. – Новосибирск: Наука, 1976. – 184 с.

5. Адаменко О.М., Ганешин Г.С., Гольдфарб Ю.Ф. и др. Проблемы ендогенного рельефообразования. Монография из 15-томной серии «История розвития рельефа Сибири и Дальнего Востока». –Москва: Наука, 1976.–452 с.

6. Адаменко О.М., Волкова В.С., Волков И.А. и др. Проблемы екзогенного рельефооброзования. Книга ІІ, Монография из 15-томной серии «История розвития рельефа Сибири и Дальнего Востока» – Москва: Наука, 1976. – 320 с.

7. Замараев С.М., Адаменко О.М., Рязанов Г.В. и др. Структура и истрория развития Передбайкальского предгорного прогиба. – Москва: Наука, 1976. –136 с.

8. Адаменко О.М., Гродецкая Г.Д. Антропоген Закарпатья. – Кишинев: Штиинца, 1987. – 152 с.

9. Адаменко О.М., Рудько Г.И. Основы экологической геологии. –  Київ: Манускрипт, 1995. – 216 с.

10. Адаменко О.М., Адаменко Я.О., Булмасов В.А. та ін. Природничі основи екологічного моніторингу Карпатського регіону. Монографія за редакцією проф. Олега Адаменка. Київ: Манускрипт,1996. – 208 с.

11. Адаменко О.М., Гольберт А.В.,Осиюк В.А. и др. Четвертичная палеогеорафия экосистемы Нижнего и Среднего Днестра. – Киев: Феникс, 1996. – 200с.

12. Адаменко О.М., Гольберт А.В., Осиюк В.А. и др. Четвертичная палегеография экосистемы Нижнего и Средного Прута. – Киев: Манускрипт, 1997. – 232 с.

13. Адаменко О., Височанський В., Льотко В., Михайлів М. Альтернативні палива та інші нетрадиційні  джерела енергії: Монографія. – Івано-Франківськ: ІМЕ, 2001. – 432 с.

14. Гах Й.М., Кизима Г.Г., Савич В.І., Адаменко О.М., Консевич Л.М. та ін. Гуманізм і духовність: Наукове видання. – Івано-Франківськ: ІМЕ, 2002. – 364 с.

15. Лікарські рослини Івано-Франківської області (біологія, поширення, застосування, вирощування, охорона і відтворення). – Приходько М.М., Гладун Я.Д., Приходько М.М.(мол.), Адаменко О.М. та ін. – Івано-Франківськ: Таля, 2002. – 416 с., 40 стор. кольор. іллюстр.

16. Адаменко О.М., Крижанівський Є.І., Нейко Є.М. та ін. Екологія міста Івано-Франківська: Сіверсія М.В., 2004. – 200 с., 44 іл.

17. Адаменко Олег. Мій дім – Земля. Роман життя, науки і кохання в 4-х томах. – Івано-Франківськ: Симфонія форте, т.1, 2005. – 364 с.: мал.

18. Адаменко Олег. Мій дім – Україна. Роман життя, науки і кохання в 4-х томах. – Івано-Франківськ: Симфонія форте, т.2, 2006. – 336 с. з мал.

19. Адаменко О.М. Мій дім – університет. Роман життя, науки і кохання в 4-х томах. – Івано-Франківськ: Симфонія форте. – т.3. – 336 с., 215 мал.

20. Адаменко О.М. Наш майбутній дім – Екоєвропа. Роман життя, науки і кохання в 4-х томах. – Івано-Франківськ: Симфонія форте, т.4, 2007. – 428 с., 184 мал.

21. Рудько Г.І., Адаменко О.М. Конструктивна геоекологія: наукові основи та практичне втілення. – Чернівці: Маклаут, 2008. – 320 с.

22. Рудько Г.І., Адаменко О.М. Землелогія. Еколого-ресурсна безпека Землі. – Київ: Академпрес, 2009. – 512 с.

23. Вступ до медичної геології / За редакцією Г.І. Рудька, О.М. Адаменка. – Київ: Академпрес, 2010. – т.1. – 736 с.

24. Вступ до медичної геології / За редакцією Г.І. Рудька, О.М. Адаменка. – Київ: Академпрес,  2010. – т.2. – 448 с.

25. Україна: 20 років незалежності (автори В.І.Кафарський, Й.М. Гах, О.М. Адаменко, Л.М. Архипова та ін. – Івано-Франківськ, Надвірна: Надвірнянська друкарня, 2011. – 276 с.

26. Екологічна безпека збалансування ресурсокористування в Карпатському регіоні. Монографія /О.М. Адаменко, Я.О. Адаменко, Л.М. Архипова та ін. – Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2013. – 368 с.

27. Екологічна безпека територій. Монографія /О.М. Адаменко, Я.О. Адаменко, Л.М. Архипова та ін. – Івано-Франківськ: Супрун, 2014. – 456 с.

Підручники

1. Адаменко О., Рудько Г. Екологічна геологія. Допущено Міністерством освіти України. Підручник для студентів вищих навчальних закладів екологічних, геологічних, географічних спеціальностей. – Київ: Манускрипт, 1998. – 352с.

2. Адаменко Олег. Соціальна екологія. Підручник для студентів екологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – Івано-Франківськ: ІМЕ, 1999. – 192с.

3. Адаменко О.М., Рудько Г.І., Ковальчук І.П. Екологічна геоморфологія. Допущено Міністерством освіти та науки України як підручник для студентів екологічних, геологічних та географічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – Івано-Франківськ: Факел, 2000. – 412с.

4. Адаменко О.М., Приходько М.М. Регіональна екологія і природні ресурси. Підручник для студентів екологічних, географічних та геологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – Івано-Франківськ: Таля, 2000. – 278с.

5. Адаменко О.М., Міщенко Л.В. Екологічний  аудит територій. Підручник для екологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – Івано-Франківськ: Факел, 2000. – 342с.

6. Адаменко О.М., Височанський В.В., Льотко., Михайлів М.І. Альтернативні палива та інші нетрадиційні джерела енергії. Підручник для енергетичних і екологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – Івано-Франківськ: Полум'я, 2000. – 256с.

7. Адаменко О.М., Коденко Я.В., Консевич Л.М., Періжок Й.І., Пилипчук О.Я. Основи екології. Підручник для вищих навчальних закладів. Івано-Франківськ: Полум'я, 2000. – 250 с.

8. Адаменко О.М., Квятковський Г.Й. Екологічна геофізика. Підручник для студентів екологічних спеціальностей. Івано-Франківськ: Факел, т.1, 2000. – 254 с.

9. Адаменко О.М., Квятковський Г.Й., Екологічна геофізика. Підручник для студентів екологічних спеціальностей. – Івано-Франківськ: Факел, т.2, 2000. – 246 с.

10. Рудько Г.І., Адаменко О.М., Екологічний моніторинг геологічного середовища. Підручник (рішення колегії Міносвіти України №12/2 від 27 жовтня 1999р.). – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. – 260 с.

11. Адаменко О.М., Рудько Г.І., Консевич Л.М. Екологічне картування. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів ( лист №14/18.2 – 1158 від 3.06.2002р.). – Івано-Франківськ: ІМЕ, 2003. – 580 с.

12. Адаменко О.М., Квятковський Г.Й. Екологічна геофізика. Підручник для студентів екологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – Івано-Франківськ: ІМЕ, 2003. – 428с.

13. Боголюбов В.М., Клименко М.О., Мокін В.Б., Сафранов Т.А., Адаменко О.М. та ін. Моніторинг довкілля. Підручник / за ред. В.М. Боголюбова. – Київ: НУБ і ПУ, 2010. – 162с.

14. Моніторинг довкілля. Рекомендовано Міносвіти і науки України як підручник для вищих навчальних закладів (лист № 1.4/18-Г-1800 від  24.10.2007р.). Автори: Боголюбов В.М., Клименко М.О., Адаменко О.М. та ін. – Вінниця: ВНТУ, 2010. – 232с.

15. Моніторинг довкілля. Підручник (лист № 1.4/18-Г-1800 від  24.10.2010р.). Автори: Боголюбов В.М., Клименко М.О., Адаменко О.М. та ін. – Херсон: Грінь Д.С., 2011. – 530с.

16. Геологія з основами геоморфології. Підручник для студентів екологічних і географічних спеціальностей вищих навчальних закладів (лист МОНУ №1/11-666 від 10.02.2010р.). Автори: Рудько Г.І., Адаменко О.М.,  Чепіжко О.В., Крочак М.Д. – Чернівці: Букрек, 2010. – 400с., іл.

Навчальні посібники

1. Адаменко О.М., Квятковський Г.Й. Екологічна геофізика. Рекомендовано МОНУ як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (лист №14/18.2-2539 від 01.12.04р.). – Івно-Франківськ: ІМЕ «Галицька академія», 2005. – 468с.

2. Адаменко О.М., Коденко Я.В., Консевич Л.М., Періжок Й.І., Пилипчук О.Я. Основи екології. Навчальний посібник, 2 видання. Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 320с.

Брошури

1. Адаменко О.М. Кафедра екології. Науково-дослідний інститут екологічної безпеки і природних ресурсів. Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2000. – 23с.

2. Адаменко О.М. Каталог наукових видань і підручників кафедри екології за 1993-2000рр. – Івано-Франківськ: Факел, 2001. – 32с.

3. Адаменко Я.О., Адаменко О.М., Мандрик О.М., Зоріна Н.О., Зорін Д.О. Кафедра екології. Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2012. – 17с.

4. Адаменко О.М., Гладун Я.Д., Куліш В.В. Вступ до екологічної дендрохронології. – Івано-Франківськ: Голіней, 2014. – 24с.

5. Адаменко О.М., Мандрик О.М. Територіальним громадам – про захист від катастрофічних паводків. – Івано-Франківськ: Голіней, 2014. – 32с.

Атласи

1. Алтайський край. Атлас. Том 1. Главное управление геодезии и картографии при  Совете Министров СССР: Москва-Барнаул, 1978. + цветние карты фармата А3 / О.М. Адаменко, Д.П. Авров, В.В. Артамохита и др. – 222с.

Словники

1. Адаменко О.М., Коробченко А.А., Періжок Й.І. Екологія. Словник. – Івано-Франківськ: Факел, 2000. – 231с.

Джерела та посиланняРедагувати