Відкрити головне меню

Абрам Давидович Аграновський (*1896(1896), Мена, Сосницький повіт, Чернігівська губернія — †1951) — російськомовний радянський журналіст і письменник єврейського походження родом з України.

Аграновський Абрам Давидович
Народився 1896(1896)
Мена
Помер 1951(1951)
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність єврей
Діяльність журналіст
письменник
Знання мов російська
Членство Спілка письменників СРСР
Партія КПРС
Діти Аграновський Анатолій Абрамович і Аграновський Валерій Абрамович

За професією — медик. Учасник Першої світової і Громадянської воєн. Працював у газетах «Коммунист», «Правда» и «Известия»[1].

З 1937 по 1941 роки — відбував зіслання в Норильлагу, де працював медиком[2]. Був реабілітований.

З 1937 року перебувала в таборах і його дружина Фаня Аграновська.

Після звільнення працював в газеті «Красноярский рабочий»[2], потім в журналі «Огонёк» у Москві.

Член КПРС, член Союзу письменників СРСР.

Син — письменник і журналіст Аграновський Валерій Абрамович (нар. 1929 року).

ТворчістьРедагувати

  • Дымовщина. Записки журналиста. — Харьков, 1925.
  • В фургоне по местечкам. Рассказы. М.: Гудок, 1927.
  • Через брюкву… к социализму. Очерки. — М.: Московский рабочий, 1929.
  • Коммуна, совхоз, комбинат. Сборник фельетонов о социалистической реконструкции деревни. — М.: Сельхозгиз, 1930.
  • О шоколаде. Бытовые очерки. — М., 1930.
  • От Столбцов до Бухары. Фельетоны. — М.-Л.: Госиздат, 1930.
  • Люди побед. Очерки. — М.-Л., 1932.
  • Вчерашний бедняк Амелькин. Рассказы и стихи. Хабаровск, 1933.
  • Говорят колхозники опытники. Очерки. — Новосибирск, 1934.
  • За победу! Красноярск, 1945.
  • Простые рассказы о колхозе Красный пахарь. — Красноярск, 1945.
  • Посторонись, засуха! Очерк. — Воронеж, 1949.
  • По старым русским слободам. — М.: Сельхозгиз, 1950.
  • Очерки разных лет. — М.: Советский писатель, 1960

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати