Агнеса Гессенська

курфюрстіна-консорт Саксонії

Агнеса Гессенська (нім. Agnes von Hessen; 31 травня 1527 — 4 листопада 1555) — принцеса Гессенського дому, донька ландграфа Гессену Філіпа та саксонської принцеси Крістіни, дружина курфюрста Саксонії Моріца, а після його смерті — герцога Саксонії Йоганна Фрідріха II.

Агнеса Гессенська
нім. Agnes von Hessen
Агнеса Гессенська
Агнеса Гессенська
Деталь портрету подружжя пензля Лукаса Кранаха-молодшого, 1559, Галерея старих майстрів
10-а курфюрстіна-консорт Саксонії
Початок правління:4 червня 1547
Кінець правління:11 липня 1553
Інші титули:герцогиня-консорт Саксонії

Попередник:Сибілла Клевська
Наступник:Анна Данська

Дата народження:31 травня 1527[1]
Місце народження:Марбург[1]
Дата смерті:4 листопада 1555[1] (28 років)
Місце смерті:Веймар[1]
ПохованняSt. Peter und Pauld
Чоловік:1) Моріц Саксонський
2) Йоганн Фрідріх II
Діти:Від першого шлюбу: Анна, Альбрехт
Від другого шлюбу: не було
Династія:Гессенський дім, Веттіни
Батько:Філіп Гессенський
Мати:Крістіна Саксонська

Біографія

ред.

Народилась 31 травня 1527 року в Марбурзі. Стала первістком в родині ландграфа Гессенського Філіпа I та його першої офіційної дружини Крістіни Саксонської,[2] з'явившись на світ за три з половиною роки після їхнього весілля. Згодом сімейство поповнилося дев'ятьма молодшими дітьми.

З дитячого віку була заручена зі спадкоємцем князівства Брауншвейг-Люнебург Еріхом. Починаючи з 1538 року, розглядався також варіант її шлюбу з саксонським принцом Моріцом. Втім, після укладення паралельного шлюбу батька із Маргаретою фон дер Заале, переговори із родиною Морица зайшли в глухий кут. Особливо не схвалювала можливе весілля матір нареченого. Ситуацію вирішив сам принц, який приїхав до Гессену без дозволу батьків та одружився з Агнесою.[3] Вінчання 19-річного юнака та 13-річної дівчини відбулося у Марбурзі 9 січня 1541 року.

 
Портрет із чоловіком, 1559

Шлюб, що відбувся без примусу та розрахунку, а згідно особистих симпатій і схильностей, мав місце в сім'ях государів Середньовіччя виключно рідко. Листи, які писали одне одному Моріц та Агнеса, вказують на почуття, що зародилися між ними задовго до весілля. Пара зберегла взаємну довіру та вірність і через роки після укладення шлюбу. Агнеса також була помічницею чоловікові при здійсненні деяких його політичних планів.

Перші кілька місяців молодята провели при гессенському дворі. У серпні помер батько Моріца, і чоловік Агнеси став правлячим герцогом Саксонії. Він від'їхав до Дрездена аби прийняти державні справи, залишивши дружину в батьківській домівці. У листопаді вона приєдналася до нього, прибувши до столиці 27 числа у супроводі матері та тітки Єлизавети.[3]

Майже за чотири роки народився їхній первісток — дівчинка. Від народження у неї було пошкоджено плече, і вона кульгала. Всього у пари було двоє дітей:

  • Анна (1544—1577) — дружина штатгальтера Нідерландів Вільгельма I Оранського, мала шестеро дітей;
  • Альбрехт (1545—1546) — прожив 4 місяці.
 
Портрет Агнеси

Після битва під Мюльбергом в ході Шмалькальденської війни курфюрст Саксонії Йоганн Фрідріх I потрапив у полон і підписав капітуляцію, згідно якої курфюрство відходило герцогу Моріцу. Ще до цього імператор Карл V урочисто звів Моріца у новий статус.

Правління Моріца та Агнеси тривало до липня 1553 року, доки чоловік не помер від важкого поранення в битві при Зіверсґаузені. Курфюрстіна після цього разом із донькою та сестрою Єлизаветою переїхала до своєї удовиної резиденції у Вайссенфельсі.[3]

За два роки 28-річна Агнеса взяла другий шлюб із 26-річним герцогом та титулярним курфюрстом Саксонії Йоганном Фрідріхом II. Весілля пройшло 26 травня 1555 року у Веймарі. Згідно свідчень сучасників стан здоров'я нареченої був поганим, і за півроку вона померла при викидні. За іншими даними, вона пішла з життя від хвороби легень.[3] В той же час у Веймарі вперто вирували чутки, що герцогиня була отруєна. На це вказує навіть повідомлення в хорах веймарської церкви. Про можливість убивства свідчить той факт, що у своєму другому шлюбі Агнеса перейшла до близького своєму першому чоловікові (який належав до Альбертинської гілки роду Веттинів), однак ворожого табору Ернестінів. Альбертіни в цьому випадку могли побоюватися, що жінка може видати їхнім супротивникам важливу інформацію чи політичні секрети.[4]

Похована у міській церкві Святих Петра та Павла у Веймарі.[5]

Її донька й далі жила у своїх тіток по материнській лінії у Веймарі, а згодом переїхала до двору дядька-курфюрста у Дрезден. У 1561 році вийшла заміж за принца Вільгельма Оранського.

Генеалогія

ред.
Людвіг II
 
Мехтільда Вюртемберг-Урахська
 
Магнус II
 
 
Софія Померанська
 
 
Альбрехт III
 
 
Сідонія з Подебрад
 
 
Казимир IV Ягеллончик
 
 
Єлизавета Австрійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Вільгельм II
 
 
 
 
 
Анна Мекленбурзька
 
 
 
 
 
Георг Саксонський
 
 
 
 
 
 
Барбара Ягеллонка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Філіп Гессенський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Крістіна Саксонська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Агнеса
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

ред.
  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #104173815 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Паралельно, від 1540 він був таємно одружений із Маргаретою фон дер Заале, на що Крістіна дала свою згоду.
  3. а б в г Саксонські біографії. Курфюрстіна Агнеса [1] [Архівовано 19 червня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
  4. Karl Braun: Wurde die Kurfürstin ermordet? In: Thüringische Landeszeitung, 28. April 2009, S. 2 (Bericht zur thematischen Stadtführung Weimar mit Dieter Kunkel: «Kriminalfälle und schwere Schicksale» vom 25. April 2009 in der Stadtkirche St. Peter und Paul in Weimar).
  5. Церква Святих Петра та Павла у Веймарі [2] [Архівовано 7 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)

Література

ред.
  • Politische Korrespondenz des Herzogs und Kurfürsten Moritz von Sachsen, 6 Bde., Berlin 1902—2006.
  • Hans-Joachim Böttcher: Anna Prinzessin von Sachsen 1544—1577 — Eine Lebenstragödie, Dresden 2013, ISBN 978-3-941757-39-4.

Посилання

ред.